Поточний № 44 (1231)

16.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Інститут сільського господарства степової зони НААН: регіональна нарада з питань особливостей посіву озимих культур


30.08.2015

26 серпня, за ініціативи Міністерства аграрної політики України та Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в Інституті сільського господарства степової зони НААН України пройшла регіональна нарада з питань особливостей посіву озимих культур під урожай 2016 року. Інститут є провідним центром із селекції кукурудзи і сорго в Україні. 
У заході взяли участь заступник міністра агрополітики та продовольства України Володимир Лапа, директор департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства Володимир Топчій, академік-секретар відділення рослинництва НААН Олександр Іващенко, директор Інституту сільського господарства степової зони НААН Анатолій Черенков, директор департаменту АПК Дніпропетровської облдержадміністрації Вадим Удовицький та його колеги, керівники аграрних департаментів 12 областей України, очільники регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва НААН, територіальних органів Держсільгоспінспекції, Держветфітослужби, обласних філій ДУ «Держгрунтоохорона», регіональних представництв Держрезервнасінфонду, Спілки сільгосппідприємств, керівники базових сільськогосподарських та фермерських господарств,
науковці.

Володимир Лапа, заступник міністра агрополітики та продовольства України:

Дніпропетровщина - центр аграрної України

Про поточний момент
Аграрії отримали достатній врожай ранніх зернових, що вселяє надію, що Україна буде з хлібом. Зараз спілкуємось з аграріями в регіонах, аби максимально сприяти в державних програмах із здешевлення кредитів, підтримці тваринницької галузі, фермерських господарств.
Оскільки Дніпропетровщина є центром аграрної України – половина областей збирається саме тут, аби не лише подивитись на динаміку польових робіт та узагальнити досвід науково-обґрунтованого господарювання, а й висловити свої побажання міністерству щодо поліпшення аграрної політики у державі.

Про врожай
У минулому році хлібороби України отримали рекордний врожай пшениці, цьогорік зібрали ще більше – понад 26 млн. тонн. Зважаючи на всі економічні складнощі, саме аграрії доклали зусиль, аби Україна була забезпечена зерном для продовольчих цілей. Сьогодні саме аграрний сектор є базовим з точки зору валютних надходжень.
Оскільки у минулому році площі озимих культур були вищими за середньорічні, зараз очікуємо їх певне зменшення. У цілому ж структура посівних площ стабільна, хоча спостерігається розширення площ під сою, ріпак, нут, сорго.
У цілому Дніпропетровщина – одна з базових областей з вирощування озимих культур і сталого розвитку сільськогосподарського виробництва та входить до п’ятірки регіонів, де мають найбільші площі і найбільший валовий збір зернових культур.

Про ціну на хліб
Вона зростала взимку і на початку весни, коли відбувалась основна хвиля девальвації і суттєво дорожчали ресурси аграрного виробництва. Оскільки зернові культури є експортними позиціями – через світові ціни, з урахуванням нового курсу валюти, вони теж дорожчали в Україні. Але тепер ми бачимо, що динаміка продовольчої інфляції уповільнилась і динаміка цін на хліб зупинилась.
Нинішній врожай дає можливість утримати ціну на хліб до кінця року, а далі все буде залежати від розвитку макроекономічної ситуації. Якщо втримаємо ситуацію на валютному ринку, то ніяких питань щодо підвищення ціни на хліб не виникатиме.

Про приватизацію державних аграрних підприємств
Є підприємства, які підпорядковані міністерству агрополітики. Є державні дослідні господарства, які входять до структури НААН. Наша позиція досить проста: якщо те чи інше підприємство виконує державну функцію – воно повинно залишатись у сфері державного управління. Якщо ж підприємство лише обробляє землю, вирощує зернові, то з цією функцією може справитись будь-яке інше господарство. Відтак у цьому плані варто подумати про механізм роздержавлення, розпаювання земель, пошук ефективного господаря, який не лише вирощуватиме продукцію, а й своєчасно платитиме зарплату та податки для наповнення місцевого бюджету.
Державні дослідні господарства, селекційно-генетичні центри агропромислового виробництва НААН займаються насінництвом. А це, вважаю, є державною функцією. Ми розробляємо концепцію реформування аграрної науки, яка полягає у менеджменті земель, залученні інвестицій. Важливо долучити додаткові фінансові ресурси для фундаментальних наукових напрацювань, які потребують пріоритетної державної уваги.
Аграрна наука здебільшого збереглась ще у форматі, в якому вона вийшла з радянських часів. А досвід тієї ж Східної Німеччини показує, що певні трансформації до сучасних західних зразків мають неодмінно бути. Ми знаходимось на фінальній стадії затвердження концепції реформування урядом. Але в ході цього реформування є принциповий базовий постулат, який ми обговорюємо з академією: підприємства, які мають гарні результати, показують певний прогрес, повинні не лише залишитись, а й підсилити свої позиції і отримати додаткові можливості для розвитку. Підприємства ж, які займаються звичайним агровиробництвом і думають лише про те, як виплатити заборгованість по зарплаті, мають бути реформовані.
Якщо ж мова йтиме про залучення інвесторів з елементами державного і приватного партнерства, то у цьому випадку держава на перехідний період матиме можливість контролювати, зберегти на примножити вітчизняну аграрну науку.

Анатолій Черенков, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН, професор:

Реалізація національної програми «Зерно України»

Підвищення врожайності зернових культур можна досягти за допомогою кількох чинників: дотримання сівозмін, належного обробітку ґрунту, своєчасного внесення мінеральних добрив, засобів захисту рослин, розвитку селекції і насінництва. Впровадження нових продуктивних, стійких до несприятливих погодно-кліматичних умов і хвороб сортів, оновлення асортименту насіння високих репродукцій дає змогу збільшити виробництво зерна в Україні вже у 2017 році до 80 млн. тонн. Це передбачено і національною програмою «Зерно України». Наші вчені-селекціонери затребувані, оскільки науково обґрунтоване ведення рослинницької галузі дає свої практичні результати.
На демонстраційному полігоні представлено ряд сучасних інноваційних гібридів різних форм стиглості, які виведені селекціонерами нашої установи. Ці гібриди відомі не лише в Україні, а й за її межами. На полігоні демонструються кращі вітчизняні гібриди науково-дослідних установ, провідних насіннєвих центрів НААН. До речі, аналогічні демонстраційні полігони закладені у 18 областях України, довели високий рівень вітчизняної селекції, проведені Дні поля презентують усім зацікавленим фахівцям аграрного виробництва переваги того чи іншого сорту чи гібрида, а також дають вичерпну інформацію стосовно технологічних вимог вирощування основних сільгоспкультур.
Процес інтенсифікації сільськогосподарського виробництва тісно пов’язаний із використанням у землеробстві новітніх досягнень у галузі селекції і насінництва. За останні 3-4 роки виведені і зареєстровані нові сорти і гібриди, які добре адаптовані до різних ґрунтово-кліматичних умов України, мають високий потенціал урожайності від 13 до 15 тонн, стійкі до стресових умов, ураження хворобами, з високою якістю продукції, придатні до вирощування за різними сортовими технологіями широкого спектру використання. Нові вітчизняні сорти і гібриди зернових культур є цілком конкурентоспроможними поряд із зарубіжними, а за деякими чинниками мають і свої переваги.
Наш Інститут координує роботу із селекції ще семи наукових установ України, спрямовану на реалізацію національної програми «Зерно України». Завдяки прориву у селекції за останні 4 роки створені ранньостиглі та середньоранні групи гібридів, які також можна сіяти у Лісостепу та Поліссі, де останнім часом посушливі умови. Раніше таких гібридів не було, а їхні попередники хоча і давали високу врожайність, але зерно мало високу вологість. Сьогодні нашими селекціонерами виведені гібриди, які швидко втрачають вологу, тому мають високу рентабельність.
Особливу увагу слід звернути на збереження родючості ґрунтів. Постійне вирощування у деяких господарствах високоліквідних культур може призвести до екоциду ґрунтів. Потрібна науково обґрунтована структура посівів, в якій більше 50% становлять озимі і решта ярові зернові і зернобобові культури. При плануванні урожайності треба знати, що для отримання тонни зерна озимої пшениці з ґрунту виноситься 57 кг добрив, 65 кг на тонну ярової, 125 кг вибирає соняшник і 83 кг – ріпак. Щоб поповнити ці ресурси, треба вносити не менше 50 кг діючої речовини на тонну запланованого урожаю. Добрива – вагомий чинник підвищення урожайності всіх культур.

Всеукраїнський центр селекції та насінництва новітніх гібридів кукурудзи

Дніпропетровські селекціонери продовжують дивувати продуктивністю здійсненої роботи. У цьому мали змогу переконатись учасники регіональної наради з питань особливостей посіву озимих культур.
НА демонстраційному полігоні ДП «Дослідне господарства «Дніпро» на сьогодні представлено 146 різноманітних гібридів кукурудзи. Близько 90 гібридів української селекції зареєстровані і вирощуються як на території України, так і за її межами. Так, відомо, що в Білорусі половина посівів кукурудзи складають гібриди української селекції ІСГСЗ. 15 гібридів зареєстровані і вирощуються в Росії. А такий гібрид, як ДН Галатея перетнув кордон Євросоюзу і успішно випробовується у Болгарії.
Учасники змогли спостерігати стан кукурудзяних початків різних гібридів.
«На сьогодні Почаївський 190, ДН Зоряна, ДН Рубін, ДН Хотин відповідають світовому рівню», - стверджує відомий селекціонер, співавтор понад 200 гібридів, завідувач відділу селекції і насінництва зернових культур Інституту сільського господарства степової зони академік Борис Дзюбецький.
При огляді демоділянок Борис Дзюбецький давав коротку характеристику властивостей кожного з гібридів як уже відомих, так і нових, які тільки-но запущені у виробництво. Тут було представлено 17 скоростиглих гібридів, гібрид ДН Синевір для пізнього збирання, оскільки має властивості довго стояти і не осипатися, Почаївський 190 невисокий і найбільш витривалий до посушливих умов зрощування, ДН Арго для загущених посівів, кремениста ДН Славиця і ДН Світязь – гібриди, що дуже гарно висихають. Представлені були тут і гібрид ДН Злата на крупу, зернового типу Зоряна і силосного – Дніпровський 257 МВ. Є в арсеналі Інституту гібриди для Степу і Лісостепу, а також усіх кліматичних зон України, наприклад, гібрид Маг. Надзвичайно високий потенціал урожайності генетично закладено в гібриди Батурин 287 МВ і ДН Галатея – 10,5 - 14 тонн з гектара. Але найбільше всіх учасників наради вразили гібриди Рубін і Багряний, які мають насіння не звичайного червоного кольору.
- Багряний містить вдвічі більше каротину. Виведений спеціально для птахівництва і тваринництва, - акцентував увагу талановитий вчений-селекціонер.
Коли поцікавилися у нього, скільки часу потрібно для виведення гібриду, то почули – 10 років! При інтенсивних технологіях – 6, але це за умови наявності зимових розсадників, які дають можливість прискорити в 2-3 рази селекцію. Але в Україні державні селекційні заклади не закладають зимових розсадників. Європейська та американські компанії мають зимову генерацію в тропічній зоні та в південній півкулі, але їх оренда досить високовартісна.
Загалом у поточному році селекціонери Інституту випробовують близько 17 тис. гібридних комбінацій з метою отримання більш посухостійких, високоврожайних культур. Проте подальше впровадження селекційних розробок залежить від рівня державного фінансування. На сьогодні державою не визначені пріоритети вітчизняної продовольчої політики. Тому важливо додати більше уваги саме українському товару.
Гібриди української селекції мають втричі нижчу ціну за іноземні, потенціал врожайності яких сягає 12-15 тонн.

Світлана МАРКОВА.

Кукурудза – хороший експортний товар

Основний вал зерна Україна отримує за рахунок кукурудзи.
А це 20 мільйонів тонн.


НОВІТНІ селекційні розробки переконливо представлені завідувачем лабораторії насінництва зернових культур Інституту сільського господарства степової зони НААН, кандидат сільськогосподарських наук Едуардом Федоренком.
«У нас є близько 80 партнерів, які розмножують і реалізують гібриди Інституту. Ми укладаємо ліцензійні договори і здійснюємо авторський супровід і контроль за дотриманням технології вирощування. Постійний зв’язок – це наш партнерський обов’язок. Нам цікаво, щоб насіннєва продукція була якісною і затребуваною на вітчизняному ринку.
Гібриди ДУ ІСГСЗ вирощують господарствах «Рост-Агро» у Полтавській області, «Екосем» на Київщині, «Агровіта» в Одеській області, «Агросфера» на Дніпропетровщині тощо.
Для них вирощуємо батьківські форми, у господарствах на ділянках гібридизації отримують F1 – насіння, яке можуть висівати фермери на своїх полях. Крім селекції кукурудзи, Інститут має напрацювання з інших зернових культур. На сьогодні в Україні вирощують близько 30 сортів та гібридів – це зернове, віникове сорго, суданкові суміші, які використовують у тваринництві.
Соргові культури надзвичайно актуальні у зв’язку зі зміною клімату, оскільки вони більш стійкі до посухи. Програмою НААН було заплановано у південних областях зернову групу замінити сорговими культурами. Наші вчені-селекціонери досить успішно працюють над реалізацією поставлених перед наукою завдань».

Легких років не буває

Державне підприємство «Дослідне господарство «Дніпро», на базі якого і проводилась практична частина регіональної наради, є основною базою Інституту сільського господарства степової зони НААН з проведення наукових досліджень та селекції кукурудзи. Виробник елітного та репродукційного насіння зернових культур, вихідних батьківських форм і гібридів кукурудзи.

Як розповів «Сільським новинам» директор дослідного господарства «Дніпро» Сергій Хорішко, в аграріїв легких років не буває.
«І кожен рік по-своєму складний, - говорить він. - Дещо скоригували нашу роботу погодні умови. Однак врожай елітного насіння отримали очікуваний. Якість зерна відповідає всім вимогам, відтак є можливість вийти на запланований рівень реалізації елітного насіння та рентабельності. Оскільки господарство займається насінництвом, а не виробництвом товарної продукції, дуже важливу роль у нашій роботі відіграє демонстраційний полігон кукурудзи, де науковці інституту можуть проаналізувати продуктивність та якісні показники кожного вітчизняного гібриду та порівняти їх з гібридами імпортної селекції.
Вже сьогодні у дослідному господарстві «Дніпро» усі думки про врожай наступного року. І сподіватимемось, що вже у середині вересня опади не оминуть наші поля і зерно ляже у насичену вологою землю, яка дасть добрі сходи і добру надію. З цим і живемо, з цим і працюємо».