Поточний № 28 (1266)

23.07.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Інститут сільського господарства степової зони НААН України


02.06.2011

Тисячолітній досвід хліборобів лежить в основі аграрної науки, біля витоків якої в Україні стоїть Інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, створений згідно з Постановою Президії НААН від 22 грудня 2010 року на базі Інституту зернового господарства НААН (1930 р.) шляхом приєднання до нього Інституту тваринництва центральних районів України. Упродовж 80 років заклад є багатофункціональною науково-виробничою системою, в межах якої здійснюються теоретичні розробки, що реалізуються в умовах виробництва.

ВЧЕНІ-СЕЛЕКЦІОНЕРИ Інституту під керівництвом Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської і Державної премій академіка ВАСГНІЛ Б. Соколова створили перші вітчизняні високопродуктивні гібриди, які набули широкого використання в агропромисловому виробництві.
Зараз тут проводяться дослідження з фундаментальних основ селекції та створення високопродуктивних гібридів кукурудзи, сортів зернових та зернобобових культур, нових генотипів великої рогатої худоби і овець. Інститут координує дослідження в Україні з наукових основ землеробства для зони степу на базі принципів біологізації ґрунтозахисних прийомів обробітку ґрунту та використання новітніх засобів виробництва. Ведеться розробка енергозберігаючих екологічно-безпечних технологій виробництва зерна, олії та кормів, збереження генофонду аборигенних порід великої рогатої худоби - червоної степової, сірої української, української м’ясної, а також економічно обґрунтованих заходів з поліпшення організаційної структури господарств різних форм власності, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції та підвищення її рентабельності.
Розвиваючи кращі традиції в справі селекції кукурудзи, селекціонери Інституту під керівництвом академіка НААН України
Б. Дзюбецького зосередили основну увагу на створенні гібридів різних груп стиглості, добре адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов України. Створено понад 150 холодо-, посухо- і жаростійких гібридів, а також ряд сортів та гібридів цукрової і розлусної кукурудзи. Гібриди селекції Інституту сільського господарства степової зони вирощують у багатьох областях України, а також в Білорусі, Росії та Молдові.
Найбільш поширені у виробництві гібриди кукурудзи Кадр 267МВ, Солонянський 298СВ, Білозірський 295СВ, Дніпровський 181СВ, Подільський 274МВ та інші, потенціал врожайності яких сягає 10,0-13,0 т/га. Комплексне використання ефективних засобів виробництва в інноваційних технологіях дозволяє при витратах 5,5-6,5 тис. грн./га одержати 4,5-7,0 тис. грн./га умовно чистого прибутку при рентабельності 88-140 відсотків.
Досягнутий рівень селекції кукурудзи дає змогу Інституту домінувати на внутрішньому ринку та успішно здійснювати спільні проекти в цій галузі з провідними компаніями США, Франції, Австрії, Німеччини, Греції, Китаю та інших країн.
На підставі новітніх технологічних розробок окремі процеси захищено 14 патентами України, а інноваційне освоєння ринку здійснюється на основі ліцензійних угод із 50-60 суб'єктами комерційної діяльності.
Сьогодні інститут і його дослідні станції є головними виробниками насіння високих репродукцій. Щорічно на їхній базі вирощується насіння близько 100 сортів і гібридів 22 сільгоспкультур. Обсяг виробництва озимих культур складає 3500 тонн, ярих зернових і зернобобових культур – 2500 тонн, батьківських форм кукурудзи – 500 тонн, гібридів І покоління – 600 тонн. Післязбиральна доробка насіння зернових, олійних і кормових культур проводиться на власних заводах дослідних станцій мережі Інституту.
Завершені наукові розробки випробовуються в базових господарствах і на рівні інновацій широко впроваджуються в аграрне виробництво.
Для забезпечення створення нових сортів і гібридів зернових культур, розробки інноваційних технологій і екологічно зрівноважених систем землеробства в інституті планують модернізацію матеріальної бази досліджень, введення в дію нових експериментальних технологій та використання хімічних реактивів.
Основна маса експериментів в інституті проводиться в польових умовах, тому відчувається дефіцит малогабаритної техніки, сівалок, комбайнів.
Для підвищення конкурентоздатності вітчизняного виробництва зерна на базі інституту потрібно побудувати насіннєві заводи, які дозволять розширити посівні площі сортів української селекції.
З метою активного впливу науки на результати виробництва необхідно зберегти зональну мережу дослідних станцій, які будуть провідниками інновацій безпосередньо в зоні виробництва.
Про перспективу розвитку науки можливо говорити лише при наявності підвищення соціального статусу вчених і закріплення молодих талантів.

Анатолій ЧЕРЕНКОВ, директор, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН.

Ерастівська дослідна станція

Не так часто побачиш, коли обабіч поля пасуться племінні коні. Як з‘ясувалося, їх вирощують в Ерастівській дослідній станції, використовують як для власних господарських потреб, так і для того, щоб привчати сільську молодь до цих прекрасних тварин. А ще цих коней реалізують фермерам, одноосібникам, спортивним школам.
Та основне ж призначення Ерастівської дослідної станції полягає в тому, що саме тут – основна база Інституту для проведення агротехнічних досліджень, які передбачають удосконалення існуючих і розробку нових технологій вирощування польових культур степової зони України. Саме тут пройшли своє становлення відомі вчені: Валентин Циков, Анатолій Бабич, Анатолій Черенков, які й зараз очолюють важливі ділянки роботи української аграрної науки.
Серед пріоритетних завдань є і проведення досліджень в розробці науково обґрунтованих сівозмін для культур зони степу. Над цим працює лабораторія, яку очолює академік Євген Лебідь.
- Недотримання сівозмін у гонитві за «витягуванням» із землі максимальної вигоди у вигляді грошових коштів – це злочин перед майбутніми поколіннями, - впевнений директор станції, доктор сільгоспнаук Сергій Краснєнков. - Така «діяльність» супроводжуватиметься зниженням вмісту гумусу, сприятиме розвитку хвороб рослин, забур‘яненості. І шкода, коли наші рекомендації не сприфймаються в повній мірі. Це відбувається тоді, коли люди, які прийшли працювати в село, живуть одним днем, а не перспективою, над якою трудяться наші вчені-практики.
Важливу роль у цьому відіграє лабораторія, де працює доктор сільгоспнаук Сергій Крамарьов. Ведуться дослідження зі збереження родючості грунтів, розробки прийомів раціонального застосування добрив під основні зернові польові культури.
Ведуться також дослідження в лабораторії з розробки технологій вирощування кукурудзи. Цей напрямок очолює кандидат сільгоспнаук Валерій Ісаєнков. Окрім цього, на станції є лабораторія кормових культур, яка набуває особливого значення, оскільки профіль Інституту розширився: додалася ще й тваринницька тематика. І тут добре розуміють, що основний підйом тваринництва можливий за наявності міцної кормової бази. Цю лабораторію очолює кандидат сільгоспнаук Сергій Артеменко.
Науково-дослідна робота станції є складовою державних науково-технічних програм «Зернові культури», «Землеробство», «Родючість і охорона грунтів» та «Кормовиробництво».
Дослідна станція є потужним виробником елітного насіння зернових, олійних та кормових культур. Щорічна загальна площа насінницьких посівів тут становить близько 1500 га. У господарстві є відповідна база для переробки і підготовки насіння. Виробництву пропонується елітне насіння зернових колосових, зернобобових і круп’яних культур, насіння батьківських форм та першого покоління гібридів кукурудзи і соняшника, кормових культур. Якісне насіння в асортименті реалізується у всі регіони України.
- Досвід останніх екстремальних років підтверджує, що наше українське насіння, вирощене в господарствах Національної Академії аграрних наук України, не поступається, а в окремі роки і перевершує імпортні зразки. Слід робити ставку на українське насіння, адаптоване до наших умов. Вважаю також, що у нас багато розробок, які при грамотному впровадженні здатні забезпечити рентабельну роботу будь-якого сільгосппідприємства, - стверджує Сергій Краснєнков.

Дослідне господарство «Дніпро»

ДГ «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони НААН України є школою передового досвіду, яка втілює в життя найновіші розробки сільськогосподарської науки. Його поля відвідують численні делегації спеціалістів, керівників господарств, де вони можуть на практиці переконатися в ефективності нових технологій і прийомів вирощування сільгоспкультур; на території господарства функціонує Центр з підготовки кадрового потенціалу АПВ.
Йде багатопланова робота з насінництва сільгоспкультур - на полях господарства вирощується до 20 культур, 35 сортів, насіння яких реалізується господарствам для сортозміни і сортооновлення.
Дослідне господарство щороку вирощує майже 10 тис. тонн насіння, в тому числі елітного - 5 тис. тонн.
ДГ «Дніпро» - виробник елітного та репродукційного насіння зернових культур, вихідних батьківських форм і гібридів кукурудзи. Зараз у наявності 70 найменувань батьківських форм кукурудзи селекції Інституту сільського господарства степової зони. Господарство також має насіння 10 гібридів кукурудзи, адаптованих до усіх зон вирощування степу, лісостепу, Полісся та Білорусі.
Для вирішення завдань, пов’язаних із прискоренням селекційного процесу в дослідному господарстві побудований «Селекційний комплекс», а для післязбиральної обробки насіння кукурудзи та інших зернових культур - кукурудзообробний завод продуктивністю 1000 тонн батьківських форм і гібридів першого покоління, а також насіннєочисний пункт виробничою потужністю 1200 тонн насіння зернових колосових.
- Окрім зручності розташування, - пояснює директор Анатолій Хорішко, - ми маємо перевагу в тому, що вирощуємо весь спектр сільгоспкультур, окрім ріпаку. Це озимі культури (пшениця, жито, ячмінь), ярі (ячмінь, овес), просо, гречка, вика ярова, соняшник, суданська трава, сорго 15 категорій, люцерна, еспарцет, кукурудза. Своє насіння ми реалізуємо для господарств різних форм власності України та Білорусі. І хочемо, аби кількість наших ділових партнерів щороку зростала.

Дослідне господарство «Красноградське»

Господарство засноване у 1910 р. Полтавським губернським земством. Найбільшого розквіту в науково-дослідній та виробничий діяльності досягло в 70-80 рр. минулого століття під керівництвом Г. Білоуса, який був його директором з 1969 по 2000 рр. За цей час у стаціонарних дослідах вивчено кращі попередники основних польових культур, розпочалося вивчення сівозмін з короткою ротацією, вивчалась ефективність систем органічних та мінеральних добрив, з урахуванням збереження екологічної рівноваги.
Кропіткою працею селекціонерів створено та передано у виробництво високоврожайні сорти зернобобових культур: соя – Аметист, Агат, Артеміда; чина - Красноградська 8, Сподіванка; сочевиця - Лінза, Красноградська 49; нут - Слобожанський; квасоля - Дніпрянка; вика яра - Знахідка; горох - Красноградський 8 та багато інших сортів.
Відділом технології вирощування кукурудзи вивчені і вдосконалені основні прийоми інтенсивної технології вирощування кукурудзи на зерно.
На станції проводяться багаторічні дослідження реакції озимих культур на строки сівби, особливості формування їх зимостійкості, продуктивності та якості зерна.
Основними напрямками діяльності господарства є: проведення наукових досліджень; апробація наукових розробок, впровадження нових технологій; виробництво та реалізація насіння сільськогосподарських культур вищих репродукцій.
Щороку ДГ «Красноградське» реалізує велику кількість елітного насіння озимої пшениці, ярого ячменю, зернобобових культур, серед яких особливим попитом користуються сорти сочевиці та вики, а також насіння батьківських форм кукурудзи.
Для доведення насіння вищих репродукцій до базових кондицій токове господарство «Красноградського» обладнане трьома зерноочисними лініями ОВС- 25 та ЗАВ-40. З 1982 року тут працює комплекс з переробки батьківських форм кукурудзи.

Синельниківська селекційно-дослідна станція

Синельниківська селекційно-дослідна станція - це великий промисловий виробник і постачальник первинного та елітного насіння всіх сільськогосподарських культур, що вирощуються в степовій зоні України. Особливе значення надається вирощуванню насіння кукурудзи F1 та батьківських форм районованих і перспективних гібридів кукурудзи різних груп стиглості та напрямків використання, озимої пшениці, ярого ячменю, вівса та соргових культур.
Селекційно-дослідна станція в 2011-му святкує сторіччя від дня створення. Організатором і першим директором селекційно-дослідної станції був В. Таланов, видатний вчений, рослинник-селекціонер, доктор сільськогосподарських наук.
Досягнення станції:
• Створено базову колекцію ліній, що характеризуються високою комбінаційною здатністю, стійкістю до хвороб і шкідників, толерантністю до загущення посівів та ін.
• Всього за роки існування лабораторії для різних районів в Україні і країн СНД створено більше 70 гібридів різних типів і напрямків використання. Найбільш відомі з них Дніпровський 247 МВ, Дніпровський 320 АМВ, Дніпровський 505 МВ, Дніпровський 758 ТВ, Дніпровський 125 ТВ, Дніпровський 310 МВ, Дніпровський 141 ТВ, Славутич 162 СВ, Славутич 214 СВ, Славутич 224 СВ, Славутич 230 СВ, Славутич 271 МВ, Дніпровський 309 МВ, а також нові гібриди Водограй, Пірс (спільно с Одеським СГІ), Гіас 182 СВ, Гардемарин 185 СВ, Діана 180 СВ, Гельвін 387 МВ, Гіаліт s391 МВ. Гібриди та сорти харчової кукурудзи Делікатесна, Ароматна, Апетитна, Дніпровська 298, Дніпровська 925, Дніпровська 929, а також нові гібриди Сюрприз, Венілія, Спокуса, Внесок, Арктур, Гламур, Конкурент, Вулкан, Перлфина Степу, Гостинець.
За останні роки спільно зі Ставропольською селекційно-дослідною станцією та ТОО “БЄЛКОРН” м. Бєлгород (Росія) створені і районовані по Російській Федерації три скоростиглих гібриди СТК 195 МВ, Прогноз 132 СВ, Прогноз 152 СВ, спільно з РУП НПЦ НАН Білорусі з землеробства два гібриди - Адоніс 180 СВ і Адоніс 224 СВ.
• Створені і внесені до Реєстру сортів рослин України сорт зернового сорго Дніпровський 39, гібриди зернового сорго Степовий 8, Лан 59, сорго-суданкові гібриди Почин 11, Кадан 19, гібрид цукрового сорго Довіста. Спільно з РУП НПЦ НАН Білорусі з землеробства внесені до «Реестра сортов растений и кустарниковых пород Беларуси» суданська трава Сінокісна 88, Синельниківська, сорго-суданковий гібрид Почин 80.
• У 2009 р. передано на Державне сортовипробування сорт озимої пшениці Коханка.
• Сорт ярого ячменю Спурт з 2010 р. занесений до Державного реєстру сортів рослин України.
• У 2009 р. передано на випробування два нових посухостійких сорти вівса - Стерно та Ірен.
• Рекомендовано промисловому виробництву нові схеми розміщення батьківських форм на ділянках гібридизації і розмноження стерильних аналогів кукурудзи. Постійне удосконалення методики ведення насінництва, зокрема, уточнення прийомів з підтримки та збільшення повноти стерильності материнських форм, а також ліній відновників фертильності, дає можливість сільськогосподарським підприємствам здешевлювати виробництво кукурудзи.

Розівська дослідна станція

Сьогодні в установі, яка цьогоріч відзначить своє 80-річчя, досить успішно працюють вчені В. Нестерець, І. Кротінов, наукові співробітники В. Мотренко, О. Кулешов, Д. Коцюбан, Н. Коцюбан, які разом з науково-технічним персоналом об'єднані у два структурні підрозділи, а саме: лабораторію екологічного сортовипробування, сортової агротехніки і технології вирощування кукурудзи та лабораторію землеробства і рослинництва.
Досягнення:
- за участю науковців дослідної станції створено 9 гібридів кукурудзи, З сорти озимого тритикале і 2 сорти соняшнику;
- для удосконалення технології післязбиральної обробки кукурудзи розроблено маловитратний контейнерний спосіб сушіння кукурудзи в качанах на основі сушарки з підігрівачем-калорифером на твердому паливі (вугілля), що зменшує вартість сушіння в 3,8 рази порівняно із застосуванням рідкого палива (дизельне, побутовий мазут);
- проведені ґрунтовні дослідження з удосконалення і розробки адаптивних систем інтенсивної технології вирощування середньо- і низькорослих сортів озимої пшениці з параметрами врожайності по чорному і зайнятому пару 55-60 ц/га і після непарових попередників - 40-45 ц/га;
- підсумком багаторічної селекційної роботи станції є створення сортів озимого тритикале Розівське 6 і Розсяйво. Останній сорт знаходиться на державному сортовипробуванні. Вирізняється підвищеними адаптивними властивостями і високою врожайністю. Визріває сорт на 2-3 дні пізніше озимої пшениці, добре кущиться, повністю пригнічує бур’яни. Стійкість до посухи висока, майже не уражається основними фітозахворюваннями. Натура зерна коливається в межах 714-777 г/л, вміст білка - 11,5-13,9%, клейковини - 22-29%, показники приладу ВДК - 65-95 одиниць. Досить хороші технологічні та хлібопекарські якості дозволяють використовувати борошно для випікання хліба і кондитерських виробів;
- в основу системи ведення агропромислового виробництва щодо оптимізації структури посівних площ, попередження розвитку ерозійних процесів, ефективного використання сортів і гібридів сільськогосподарських культур для зони вітрової ерозії і дефіциту вологи покладено розробки сівозмін на Розівській дослідній станції. Рекомендоване чергування культур у сівозміні сприяло забезпеченню додаткового накопи=чення вологи 15-22 мм, окупності 1 кг/д.р. - 5,6 кг зерна, підвищення вмісту гумусу за ротаціями на 0,14%, зростанню виходу зерна з одиниці площі до 2,35 т/га.

Генічеська дослідна станція

Присивашшя є зоною отримання високоякісного продовольчого зерна озимої пшениці та фуражного зерна колосових. Тому одним із головних питань, над яким тривалий час працює станція, є розробка технологій вирощування цих культур. Було розроблено систему застосування добрив під озиму пшеницю після різних попередників, ґрунтозахисну систему обробітку ґрунту в сівозміні, встановлено оптимальні та допустимі строки сівби, норми висіву, розроблено інтенсивну технологію вирощування озимої пшениці і ярого ячменю, вивчено ефективність багатьох рістрегулюючих речовин.
Селекційна робота із сорговими культурами на дослідній станції розпочата в 1961 р. За цей час створено багато нових гібридів і сортів зазначеної культури. Виведені такі сорти і гібриди: сорти зернового сорго: Скіф, Гранд, Вінець, Генічеське 209, Генічеське 11, Перлина; гібриди зернового сорго: Генічеський 5/11, Ковчег; сорти цукрового сорго Силосне 3 покращене, Цукрове 1 та гібрид Сиваський 85; сорго-суданкові гібриди: Арабат, Присиваський 4, Самат; сорти суданської трави: Білявка, Меотида, Таврида, Генічанка; сорти віничного сорго: Таврійське 1, Таврійське 2, Фараон.
На кращі сорти і гібриди отримано 20 авторських свідоцтв.
Виробнича діяльність дослідної станції зосереджена на вирощуванні насіннєвих посівів новостворених сортів озимої пшениці, озимого ячменю та сорго (рослинництво), а також на вирощуванні свиней (тваринництво).