Інжирний персик - зовсім не гібрид, а всього лиш один з диких видів звичайного персика. Називають його інжирним лише через схожість приплющеною формою до інжиру. Насправді схрестити персик з інжиром неможливо.
Цей тип персиків вперше описаний у 1820 р. У Європу цей фрукт потрапив з Китаю завдяки місіонерам.

Сьогодні відомо декілька різновидів інжирного персика, які відрізняються за розміром, забарвленням і термінами дозрівання плодів. Крім оригінальності плодів, екзотичний фрукт характеризується ще й досить пізнім терміном цвітіння і високою морозостійкістю бруньок і бутонів. Плоди дозрівають у серпні. Зазвичай вони дископодібної форми з плоскою вершиною і ямкою до 5 мм глибини, вагою 150-200гр. М’якоть світло-кремового кольору, волокниста, соковита, майже без кислоти (у середньому 0,18%), зі слабким ароматом та пряним смаком. До того ж кісточка надзвичайно маленька.
Саджають у нас як імпортні так і вітчизняні сорти. Правда, в розплідниках і на ринках їх називають просто інжирний персик. Одним із найкращих сортів для нашого клімату є Нікітський плаский.
Дерево низькоросле з широкою розлогою кроною. Плоди середніх розмірів. Слабко опушені, соковиті, солодкі.
Якщо вам не вдалося купити саджанці інжирного персика, можна придбати в супермаркеті або на ринку декілька красивих плодів. Посмакувавши м’якоттю цього незвичайної форми персика, залиште кісточки. Можна відразу, не просушуючи, висадити кісточки в горщики з мокрим піщано-торф’яним ґрунтом. А пізньої осені перенести їх в землю, прикрити листям. Навесні мають з’явитися сходи. Однак слід пам’ятати, що вирощені в горщику саджанці менш стійкі до холоду і можуть загинути. А при висадці кісточок відразу в ґрунт персики виходять більш стійкі.
Рекомендується вибирати для висадки кісточки пізньостиглих сортів. Пов’язано це з тим, що висаджувати кісточки у відкритий ґрунт бажано під зиму (тобто в жовтні-листопаді). Якщо ви посадите кісточки ранньостиглих сортів влітку, саджанці навряд чи зміцніють до зими і тому не зможуть пережити низькі температури.
Для вирощування персикового дерева потрібно брати кісточки соковитих і спілих персиків. Недостиглі або, навпаки, переспілі і зіпсовані плоди не підходять. Кісточка, призначена для пророщування, повинна бути цілою, без яких-небудь дефектів. Висаджувати кісточки в ґрунт потрібно якомога швидше, поки вони не висохли.
Деякі садівники перед посадкою на кілька діб замочують кісточки, двічі на день змінюючи воду. Після замочування кісточкам дають повністю висохнути і надколюють їх молотком. Однак садити кісточки персика можна і без підготовки.
Персик любить пухкий, м’який ґрунт, збагачений добривами. Висаджувати кісточки слід таким чином, щоб відстань до дорослих плодоносних дерев становила не менше 3 метрів. Кісточки персика висаджують на глибину 8-10 см (не менше 5 см і не більше 15 см), відстань в ряду між кісточками — близько 10 см, відстань між рядами — 50 см. Врахуйте, що з посаджених кісточок зійде лише близько половини (і це вважається хорошим результатом). Після посадки замульчуйте посіви товстим шаром трави.
Після появи сходів навесні їм буде необхідний рясний щоденний полив. Також не зайвою буде підгодівля персиків розведеним перегноєм і обробка спеціальними препаратами для профілактики хвороб.
За літо саджанець може вирости до висоти приблизно 150 см. Коли основний стовбур саджанця досягне висоти близько 70 см і на ньому з’являться перші бічні гілки, можна починати формувати крону. Однак не перестарайтеся: основна обрізка повинна виконуватися наступної весни. У однорічного саджанця потрібно буде видалити підмерзлі та хворі гілочки.
Наступної весни також можна пересадити персик на постійне місце. Найкраще персик буде рости на захищеному від вітру і при цьому сонячному місці на ділянці. Ще з осені виривають яму глибиною як мінімум метр, навесні пересаджують в неї персик, поливають відстояною водою (2-3 відра) і мульчують пристовбурні кола перегноєм або торфом.
У перші три роки персик потрібно утеплювати на зиму. Обрізають персик щовесни, після появи рожевих бутонів, але перед цвітінням. Крону персика формують у вигляді чаші, щорічно залишаючи пагони на плодоношення через кожні 15-20 см по осях скелетних гілок будь-якого порядку, інші пагони вирізають «на кільце».
Перші плоди зазвичай з’являються на третій-четвертий рік. Врахуйте, що при вирощуванні персика з кісточки зазвичай виростають «напівдикуни», точна копія вподобаного вам сорту навряд чи вийде. Зате такі персики зазвичай більш стійкі до несприятливих погодних умов і захворювань, краще плодоносять. А проблему смаку плодів можна буде згодом вирішити щепленням.