Поточний № 46 (1284)

21.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Жива легенда


17.04.2019

Герою Соціалістичної Праці Марії Кухар 10 квітня виповнилося 90 років. Вона – єдина, хто дожив до наших днів із 17-ти Героїв села Миколаївка Новомосковського району, на честь яких ще у 2014 році біля контори СТОВ «Злагода»  до Дня Незалежності України за ініціативою Анатолія Білика відкрили Алею слави Героїв, пам’ять про яких увічнено на мармурових плитах у центрі села.
Не забули про дивовожну трудівницю і завітали до Марії Єгорівни у день її ювілею  поважні гості – голова Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, депутат Дніпропетровської обласної ради Анатолій Білик, директор СТОВ «Злагода» Анатолій Дерев’янко, голова Новомосковської районної ветеранської організації Світлана Чміль.
Анатолій Білик, який знає ювілярку 32 роки, побажав їй у першу чергу здоров’я, а також передав щирі вітання від народного депутата Вадима Нестеренка. 
– Ви, як ніхто інший, знаєте ціну хліба, – сказав Анатолій Григорович. – Ви, як ніхто інший, знаєте ціну нелегкої хліборобської праці.  Директор СТОВ «Злагода» Анатолій Дерев’янко вручив іменинниці двохкілограмовий торт, вироблений вмілими майстрами Дніпровського хлібокомбінату № 11 і  зауважив, що в жодному українському селі немає стільки Героїв і таких працювитих людей, як у Миколаївці.
Пригадав Анатолій Білик,  як  ювілярка старанно доглядала за своїм обійстям у селі. І двір, і город у неї завжди був «як лялечка». Лише нещодавно змушена була переїхати жити до своєї доньки Ольги у Новомосковськ. 
– Усе життя я працювала у полі, – розповіла Марія Кухар. – Після війни чоловіків майже не залишилось. На фронті загинув і мій батько, Єгор Васильович. З ранку до ночі зі своєю ланкою ростила пшеницю, кукурудзу, буряки, баштан. Ще й домашню роботу встигала робити. Обороти були ще ті! Хочеться, звичайно, ще пожити, побачити, як Україна далі житиме, як мій онучок Владислав, який живе біля мене, облаштує своє самостійне життя.
Сподіваємося, що наступний  100-річний ювілей Марія Єгорівна буде святкувати, як і зараз: при добрій пам’яті і здоров’ї, у гарному настрої.
                     Григорій ГРИЦЕНКО.
м. Новомосковськ,
Дніпропетроська область.