Дніпропетровський одинадцятикласник, член Малої академії наук Богдан Жук придумав, як вирощувати картоплю без закопування її в землю. Про це він досить компетентно розповів журналістам на прес-конференції в інформагенції «Дніпро-Пост».

УПРОДОВЖ багатьох років Мала академія наук при Дніпропетровському національному університеті ім. О. Гончара тісно співпрацює із середніми школами Дніпропетровщини, залучаючи талановитих учнів до науково-експериментальної діяльності. 
Свої експерименти Богдан Жук проводив на бабусиному городі у Діївці. Хлопець помітив, що ґрунт там сильно виснажений, і тому врожаї картоплі щороку зменшувались, а бульби ставали дрібнішими. І тоді хлопець вирішив скористатися народним досвідом вирощування картоплі у соломі. Однак помітив, що солома досить крупна і тому не встигає перетворитись на поживний ґрунтовий компост. Тому вирішив замінити солому мульчею. Основою для першого шару мульчі стало листя, оскільки саме листя у лісі створює родючу підстилку. До того ж листя досить швидко під дією мікрофлори розкладається і перетворюється на органічні добрива. Для верхнього шару мульчі юний дослідник використав солому, сіно, стебла кукурудзи, тобто більш крупні органічні рештки рослинного походження. Загалом шари мульчі склали 20 см над рівнем ґрунту, в тому числі листя – четверть. На власному досвіді юний експериментатор переконався, що мульча не тільки захищає рослину від палючого сонця, утримує вологу і комфортний температурний режим, перешкоджає росту бур’янів, але й відновлює природну родючість землі, яка через використання традиційної агротехніки доведена людьми до мінімуму.
Хімічні добрива значно збільшують урожай, однак, переконаний дослідник, продукти отримані таким чином є шкідливими для здоров’я, бо містять надмірну кількість нітратів, нітритів, інших хімічних сполук.
- Ґрунт під мульчею не можна розрихлювати, оскільки це руйнує його структуру, - переконаний Богдан Жук.
Урожайність картоплі у перший рік вирощування у мульчі збільшилась вдвічі, на другий рік – в чотири рази, а на третій рік на тій же землі, вкритій мульчею - у 40 разів!
Сьогодні цим методом вирощування картоплі зацікавились фермери. Вони надали можливість на своїх полях використати цю методику на більш значних площах в різних регіонах України, зокрема у Дніпропетровській, Львівській і Волинській областях. Наразі в університетській лабораторії обробляються дані цих дослідів.
Юний експериментатор вважає, що мульчування можна використовувати і для вирощування інших культур, зокрема томатів, коренеплодів тощо.
На запитання журналістів, чим мріє займатися в майбутньому, Богдан Жук зізнався, що в майбутньому мріє створити крупне пермакультурне господарство на Дніпропетровщині.

ДОВІДКОВО. Пермакультура (від англ. Permaculture - перманентне сільське господарство) - система ведення сільського господарства, засновано на спостереженнях за взаємозв’язками, існуючими в природі. Пермакультура почала формуватися у другій половині ХХ століття як опозиція до сучасних методів ведення сільського господарства (зокрема використання хімічних добрив, активне застосування отрут проти комах, що ушкоджують с/г культури, обов’язкова оранка землі і т.д.) серед представників агрономічної та біологічної науки, а також фермерів-практиків по всьому світу. Найбільш відомими прибічниками пермакультурних господарств є австрійський фермер Зепп Хольцер, японський фермер і філософ Масанобу Фукуока і австралійський вчений, пропагандист пермакультури Білл Моллісон.

Підготувала Яна ОЛЕКСЮК.