Саме так ще називають добре відомий усім нам ківі. За вмістом вітаміну С один плід ківі дорівнює двом апельсинам і покриває добову норму дорослої людини у цьому вітаміні. Належить до фруктів і овочів, вживання яких знижує ризик ракових захворювань. Високий вміст калію робить ківі незамінним при підвищеному кров‘яному тиску. Ківі їдять у свіжому вигляді, варять з нього варення, роблять желе, додають до салатів, подають до м‘яса.

ВИРОСТИТИ цю ще до недавнього часу невідому нам рослину можна з насіння. Саме такі екземпляри краще пристосовуються до умов довкілля, а з тих, що почали плодоносити, є можливість вибрати найбільш цінні форми.
Насіння для посіву підходить лише свіже, тобто від збирання врожаю поточного року. Сіяти його краще навесні у суміш землі, піску і перегною (співвідношення – 2:1:1). Зверху грунт накривають газетним папером і щодня поливають. Через 10-12 днів, коли з‘являються дрібні сходи, папір прибирають і продовжують щодня обприскувати теплою водою, не допускаючи пересихання верхнього шару грунту.
Сходи тримають у світлому приміщенні, можна на підвіконні, але при цьому слід уникати прямих сонячних променів. У фазі третього справжнього листка сіянці пікірують у ємності з землею. Ківі походить з тропічних зон Китаю, тому доглядають за сіянцями, як і за іншими екзотами з тропіків: рясні поливи влітку, багато свіжого повітря, світла і тепла. Взимку утримання у прохолодному приміщенні (близько 10оС), обмежений полив без застою вологи.
На другий-третій рік життя навесні рослини висаджують на постійне місце. Оскільки ківі – рослина дводомна, визначити стать сіянців неможливо, тому відбирають 4-5 з них з надією, що серед них будуть і чоловічі, і жіночі екземпляри. Для отримання високого врожаю на одну чоловічу рослину потрібно кілька жіночих.
Цвісти і плодоносити ківі з насіння починають на п‘ятий-шостий рік. За сприятливих умов спостерігається і більш раннє цвітіння – вже на третій рік. Цвітуть чоловічі й жіночі рослини одночасно, що забезпечує достатнє запилення. Саджати їх краще поруч, але не ближче 3 м одна від одної.
Ківі – дводомна рослина-ліана. Вирощувати її можна як у приміщенні (при достатньому освітленні), так і у відкритому грунті. Дорослі рослини витримують до 15 градусів морозу. В Україні ківі добре почуваються у відкритому грунті в Криму, Херсонській Одеській та Миколаївській областях. У решті регіонів цю культуру вирощують у низькоштамбовій формі з укриттям на зиму. Укриття ідентичне укриванню лози винограду. Ліану знімають зі шпалер, пригинають до землі й накривають сосновими гілками або агроволокном, присипають 10-16 см шаром землі. Навесні з настанням стабільних +2-5оС спочатку прибирають землю, а через кілька днів і гілки. До розпускання бруньок піднімають рослину з землі, прикріплюють до опор і обов‘язково підживлюють. Підживлення потрібно проводити двічі на місяць аж до осені, чергуючи при цьому органічні й мінеральні.
З приходом тепла ківі потрібна незначна обрізка, щоб сплячі бруньки прокинулись і рослина закущилась.
Висаджувати ківі слід у місцях, захищених від північного та північно-східного вітру, з південного боку споруд.
Треба стежити за чистотою пристовбурного кола. Але перекопувати і розпушувати землю під ліанами не можна. Оскільки у ківі поверхова коренева система, тому бур‘яни краще виривати вручну, аби не пошкодити рослину.