Дніпропетровщина є традиційною областю з вирощування кукурудзи. Тут були створені перші вітчизняні гібриди, що стало підставою для переведення насінництва на гібридну основу і розробки технології вирощування кукурудзи. Успіхи селекціонерів Інституту кукурудзи позитивно позначилися на насінництві культури.

За останні 5 років (2010-2014 рр.) валовий збір зерна кукурудзи склав на Дніпропетровщині 964 тис. т, у тому числі і в 2011-2013 р - 1315 тис. т. Серед 8 областей степової зони України наша область за рівнем врожайності і валового виробництва зерна займає друге місце після Кіровоградської, яка знаходиться в більш сприятливих агрокліматичних умовах.
У результаті чіткого дотримання елементів технології обробітку кукурудзи значно підвищилися потенційні можливості нових високопродуктивних гібридів, зросла культура землеробства, помітно збільшився урожай кукурудзи в господарствах усіх форм власності. Проте рівень виробництва зерна кукурудзи, її врожайність в області ще не вичерпали всіх можливостей для подальшого зростання врожайності та валового виробництва кукурудзи.
У своїй книзі «Рекордні врожаї кукурудзи» Марко Озерний писав: «Без допомоги науки ніколи не отримати нам тих високих врожаїв кукурудзи, які ми збираємо рік у рік. Адже недарма кажуть, що наука на полі - всьому голова».
Пройшло багато десятиліть, але мудрі слова знаменитого кукурудзівника Марка Озерного і зараз є актуальними. Його досвід вирощування високих врожаїв цієї цінної культури є надбанням багатьох поколінь трудівників поля. У довоєнні роки (1936) ланка Марка Озерного з колгоспу «Червоний партизан» Верхньодніпровського району Дніпропетровської області зібрала по 103 ц/га, а в 1940-му - по 120 ц/га! Такого врожаю кукурудзи до цього часу в Україні ніхто не отримував.
Ім’я Марка Озерного вже на той час стало відомим у всьому СРСР. Його вважали видатним майстром вирощування кукурудзи, ініціатором руху за високі врожаї цієї культури.
У 1941 р. М.Озерний спланував виростити ще більш високий урожай зерна. Він вірив своїй улюбленій культурі, але грянула Велика Вітчизняна. Німецькі загарбники вторглися на Україну, і Озерному довелося покинути рідне село, евакуюватися до Краснослобожанського району Сталінградської області. Залишаючи рідну землю, він не забув взяти із собою 15 кг створеного ним гібриду кукурудзи Партизанка. «З цих кілограмів дніпровської кукурудзи, - згадував він, - мені вдалося виростити кілька центнерів насіння».
Прийшла весна 1943-го, підготував ґрунт, відсортував насіння і вперше на землі Краснослобожанського району став вирощувати кукурудзу. Застосувавши свою технологію і насіння на Сталінградській землі, отримав урожай 99 ц/га. Перемога під Сталінградом додала радості та натхнення, віри, що скоро зможе повернутися на свою батьківщину, в село Мишурин Ріг. Повернувшись, не гаючи часу, він знову зайнявся своєю улюбленою справою - вирощуванням високих врожаїв кукурудзи на полях колгоспу «Червоний партизан».
Досвід і знання технології обробітку кукурудзи, наполеглива праця кожного члена ланки сприяли тому, що в 1946 р. на його полі був зібраний урожай по 136 ц/га. Але особливо плодотворним для М. Озерного був 1947 рік. Його праця, високі показники урожайності кукурудзи були достойно поціновані державою, йому присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці, він був обраний депутатом Верховної Ради України. Багато членів його ланки нагороджені високими урядовими нагородами.
Марко Остапович добре розумів, що досягнуті показники врожайності - це ще не межа потенційних врожайних можливостей кукурудзи.
Дізнавшись, що світовий рекорд врожайності кукурудзи 200 ц/га, він вирішив перевершити цей рекорд. І вже в 1948 р. ланка Озерного на своєму полі виростила врожай зерна кукурудзи 208,4 ц/га. Світовий рекорд був перевершений. Про це було оголошено на республіканському зльоті трудівників сільського господарства.
Удосконалюючи агротехніку вирощування кукурудзи, включаючи нові високопродуктивні гібриди, високу організацію праці, члени ланки збирали з кожного гектара по 224,8 ц бурштинового зерна кукурудзи.
Його досвід і майстерність стали застосовувати й інші кукурудзівники, багато з них стали майстрами вирощування високих врожаїв цієї культури. Серед них його учні: Марія Погана, Надія Котик, Олена Хобта та ін., які були удостоєні звання Героїв Соціалістичної Праці.
Досвід обробітку кукурудзи Марка Озерного викликав великий інтерес Героя Радянського Союзу Мільтона Кантарії, який в день Великої Перемоги над фашистською Німеччиною встановив Прапор Перемоги над Рейхстагом. Ім’я цього воїна знає вся країна!
Повернувшись після перемоги у своє рідне село, колгосп ім. Орджонікідзе Очемчірского району, він очолив ланку з вирощування зерна кукурудзи. Укомплектувавши її літніми, досвідченими і молодими членами, вивчивши агротехніку обробітку кукурудзи в умовах Грузії, вже в перший рік зібрав по 100 ц/га. Але це була ще не межа можливостей отримання більш високих врожаїв. Дізнавшись про майстра високих врожаїв кукурудзи, Мільтон Кантарія вирішив ознайомитися з досвідом відомого кукурудзівника і надіслав лист М. О. Озерному - ланковому з колгоспу «Червоний партизан» Лихівського району (нині Верхньодніпровського) Дніпропетровської області з проханням надати поради в отриманні високих врожаїв і вступити з ним у творчу співдружність. Марко Остапович не відмовив своєму грузинському колезі. Між ними зав’язалася творча дружба, що сприяло отриманню високих і сталих врожаїв кукурудзи на українській та грузинській землях.
У 1985 р. у Дніпропетровській області з особливою силою розгорнулося змагання під девізом «Рекорд - школа хліборобної майстерності». В ході цього руху за рішенням обласної ради і облради профспілок при Науково-виробничому об’єднанні «Дніпро» був створений клуб кукурудзівників ім. Героя Соціалістичної Праці, ланкового колективного господарства Марка Озерного. Клуб став громадською організацією, яка об’єднувала фахівців, керівників господарств, фермерів, механізаторов, науковців. Його членами могли бути кукурудзівники, які при найменших затратах праці і коштів змогли зібрати 80, а при зрошенні - 100 ц/га зерна кукурудзи із закріпленої площі не менше 100-150 га для механізірованої ланки, 250-300 га - для загону та бригади, 500 га - для керівників господарств і фахівців.
Роботою клубу керувала рада, яка обиралася на загальних зборах членів клубу.
Головною метою організації клубу було на основі високих потенційних врожайних можливостей нових гібридів кукурудзи, чіткого дотримання технологічних елементів вирощування кукурудзи, а також згуртованої роботи керівників і фахівців господарств, науковців, а також механізаторів, фермерів довести валовий збір кукурудзи до одного мільйона тонн.
Напружена діяльність кукурудзівників області, матеріальна зацікавленість створили всі необхідні умови для отримання високого врожаю і валового збору зерна кукурудзи.
Так, в грудні 1985 року в Дніпропетровську відбувся традиційний зліт кукурудзівників. Їх тепло вітали з великою трудовою перемогою - здобуттям понад 1 млн. тонн зерна кукурудзи. У 14 господарствах був отриманий врожай 80-90 ц/га, а в 6 господарствах - від 100 ц/га і вище.
За 100-130 ц/га кукурудзи отримали ланкові і керівники механізованих ланок В.А. Зонов (Нікопольський район), С.А. Мороз (Широківський район) В.Л. Шиба, І.Ф. Кравченко (Верхньодніпровський район), Ю.М. Шаповал, А.Н. Пилипейко, В.А. Білик (П’ятихатський район). В.А. Гордієнко (Магдалинівський район).
У той же рік газета «Днепровськая правда» під великим заголовком повідомила «Приймай, Батьківщино, ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МІЛЬЙОН!». Середня врожайність кукурудзи по області на той рік склала 37,4 ц/га. Високий урожай зерна кукурудзи отримали райони: Верхньодніпровський - 44,3, Царичанський - 55,7, Криничанський - 51,3, Магдалинівський – 44,3, Дніпропетровський - 42,7, Нікопольський - 40,5, Криворізький - 35, Софіївський - 37,4, П’ятихатський - 35 ц/га.
Клуб ім. Героя Соціалістичної Праці Марка Озерного став школою майстерності кукурудзівників Дніпропетровщини.
Перехід аграрної економіки на інноваційну модель розвитку створив умови для широкого впровадження в сільськогоспвиробництво науково-технічних розробок, пов’язаних зі створенням нових високопродуктивних гібридів різних біологічних груп, якісного насіння, енергозберігаючих технологій та сортової агротехніки вирощування кукурудзи. Виробництво має диференційовані способи обробки ґрунту, із внесенням оптимальних доз і співвідношень мінеральних добрив, а також науково-обґрунтованої системи захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів та технічними можливостями.
Ланковий Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії М. Озерний в господарстві «Мишурин Ріг» Верхньодніпровського району Дніпропетровської області проклав шлях до світового рекорду кукурудзи в умовах Дніпропетровщини. Його досвід вирощування високих врожаїв кукурудзи став надбанням багатьох кукурудзівників в інших областях України та за її межами.
Інститут сільського господарства степової зони НААН України, перейнявши досвід Марка Озерного, інших визначних науковців, став лідером вітчизняної селекції, насінництва та розробки технологій вирощування кукурудзи, ранніх і пізніх зернових і олійних культур, успішно працює над вирішенням проблем землеробства в зоні Степу.
Інститут сільського господарства степової зони НААН України є лідером за кількістю зареєстрованих гібридів кукурудзи. У 2015 р в Реєстрі сортів рослин зареєстровано 112 гібридів кукурудзи селекції Інституту сільського господарства степової зони НААН України. Потенційні врожайні можливості цих гібридів досить високі: у ранніх і середньоранніх гібридів - це 11-12,5 т/га (Степ, Лісостеп, Полісся), у середньостиглих - 13,5 т/га (Степ, Лісостеп, Полісся), у середньопізніх - 12,5-13,5 т/га (Степ, Лісостеп).
Генофонд кукурудзи, створений на базі Інституту, широко використовується в селекційних установах України та за кордоном. Вчені інституту мають досвід міжнародної співпраці щодо спільних науково-технічних проектах, у розвитку комерційних відносин на підставі використання науково-технічної продукції та залучення інвестиційних коштів для вирішення окремих проблем сільського господарства. Вагомий внесок у розвиток селекційного процесу і створення гібридів кукурудзи робить академік НААН України Борис Дзюбецький.
Кукурудза є високоврожайною культурою, здатною утворювати за вегетаційний період найбільшу кількість органічної речовини (зернової, листостеблової і кореневої маси) в порівнянні з іншими зерновими і кормовими культурами. За врожайністю зерна ця культура займає перше місце в світі.
Як показує багаторічний досвід, одним з ефективних методів посилення впливу наукових розробок на виробничі результати в широких масштабах є організація семінарів на базі демонстраційних посівів, які свідчать про високі можливості українських гібридів кукурудзи.
Виходячи з принципів маркетингової діяльності, які базуються на активній пропа-ганді селекційних досягнень і наближенні виробників до передових позицій в технічному прогресі, Інститут щорічно представляє свої гібриди кукурудзи в 17 областях України.
Сьогодні не існує коротшого шляху від наукової лабораторії до широкого впровадження високоефективних розробок, ніж прямий і переконливий контакт з тими, хто безпосередньо працює на землі.
Щорічно на дослідних полях Інституту закладаються «демонстраційні полігони» вітчизняних і зарубіжних селекцій, де демонструються 160 гібридів кукурудзи різних біологічних груп.
28 серпня 2015 на базі Дослідного господарства «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони НААН України буде проведено науково-практичний захід «День поля», в якому візьмуть участь фахівці, керівники господарств усіх форм власності, вчені науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів. Вони ознайомляться із селекційними досягненнями і технологічними розробками Інституту, а також науково-практичними проблемами виробництва зерна кукурудзи в 2016 році. За результатами перегляду можливе придбання насіння кукурудзи, пристосованого до екологічних умов конкретних зон України.

Валентин ЦИКОВ, академік НААН, доктор сільгоспнаук, заслужений агроном України,

ветеран України.