Апостол Петро походив із родини рибалки та був братом апостола Андрія Первозванного, який і привів його до Христа. При народженні його було названо Симоном. Іменем Петро, що в перекладі з грецької означає «камінь», його назвав Ісус за особливу відданість та віру, на основі котрої обіцяв створити церкву.

Водночас з його ім’ям також пов’язана історія про відречення від Христа. У ніч після арешту Ісуса Петро зі страху тричі відрікся від нього, перш ніж тричі проспівав півень. Святий відразу ж згадав пророцтво учителя та розкаявся у власній слабкості.

Петро першим із апостолів прийшов до гробу Спасителя й удостоївся побачити воскреслого Ісуса. За євангельське проповідування Петро прийняв мученицьку смерть і був розіп’ятий на хресті вниз головою.

За поширення Христової віри Павла прирекли на смерть – апостолу відсікли голову. Розіп’яти або стратити іншим ганебним способом його було не можна, адже він був римським громадянином.

Вшановувати святих Петра і Павла стали відразу після їхньої страти. За церковними переказами, смерть апостолів відбулася або в один день, або з різницею рівно в один рік. Саму ж появу свята пов’язують із днем перенесення їх мощів у Римі, яке відбулося саме 12 липня (29 червня) 258 року.

У давнину Петрів день був календарною межею року, тому саме в цей період починалися роботи з підготовки до осені – сінокіс. У народі говорили: «Петро і Павло день збавив», «Петрівка проходить – половина літа йде». У цей день треба просити вибачення за старі образи. 

Не можна шити, вишивати і в’язати. 

Не слід займатися фізичною роботою. 

Забороняється сваритися. 

Не можна прати, прасувати і прибирати в будинку. 

Краще не відпочивати біля води. 

Не можна пити алкоголь. 

Заборонено вінчатися.