Я постійний передплатник «Сільських новин». Дуже прошу розповісти на сторінках газети про колоновидні яблуні: сорти, агротехніка вирощування, догляд, плюси і мінуси цього виду. Думаю, ця тема зацікавить багатьох читачів.
Буду вдячний за консультацію.
Василь Логвиненко, м. Нікополь, Дніпропетровська область.

КОЛОНОВИДНА яблуня - це природна форма дерева, у якого гілки ростуть вертикально вгору і майже немає бічних розгалужень. Формується така крона без втручання людини.
Вперше колоновидні яблуні були виведені в Канаді. Зараз налічується близько 100 сортів цього дивного дерева. Плоди з них відрізняються смаком, забарвленням, розміром і терміном дозрівання. Приміром, Діалог достигає раніше за всіх - у липні. У другій половині серпня починають дозрівати яблука сортів Президент, Ікша, Медок, Васюган, Бурштинове намисто, Малюха. Термін зберігання цієї смачної продукції - близько місяця.
Зазначимо, що колоновидна яблуня відрізняється від звичайної товстим стовбуром, низьким карликовим зростом і малою кількістю бічних гілок. У звичайних сортів яблунь гілки формують розкидисту або кулясту крону, а у колоновидних вони короткі, від стовбура відходять під гострим кутом і ростуть вздовж нього. Бічні гілки і стовбур покриті короткими гілочками, на кінцях яких формуються квіткові бруньки, перетворюючи дерево в кінці літа у колону, всипану зрілими плодами.
Відмінною особливістю колоновидних яблунь є їх дивовижна плодючість і скороспілість. Вже однорічне деревце заввишки не більше метра дає 4-5 кг плодів, а врожайність дорослого може перевищувати можливості звичайної яблуні у кілька разів. Тим більше, що колоновидні сорти займають так мало місця в саду. Доросле десятирічне дерево не перевищує 2 м у висоту, а діаметр крони всього 20 см.
Висаджують колонки на відстані 40 см одну від одної. Чим густіше посаджені дерева, тим краще проявляється колоновидність. До речі, їх коренева система вміщується у 20-літровому горщику. Тому можна вирощувати навіть на балконі.
Ідеальне місце для посадки колоновидних яблунь - територія вздовж паркану, садових доріжок або стіни будинку. Звичайно ж, має бути захищене від вітру і освітлене сонцем.
Садити краще рано навесні. А посадкову яму треба готувати восени або в кінці літа. Вона повинна бути такого розміру, щоб коріння яблуньки розміщувалися у ній без заломів.
Добрива в посадкову яму вносять заздалегідь. Перевагу краще віддати фосфорно-калійним, таким, наприклад, як «Кемірауніверсал». Кількість внесеного добрива має бути у 10-15 разів меншою, ніж для звичайної яблуні, тобто приблизно 2 ст. ложки на ямку.
Якщо саджанці підсохли, про що свідчить зморщена кора на верхівці, то їхнє коріння слід попередньо замочити в холодній воді на 6-10 годин, після цього кінчики коренів обов’язково обрізати. Рослина в результаті такої процедури відновить свої життєві сили.
Вирощування таких сортів ефективне на ділянках з близьким заляганням ґрунтових вод, де високорослі плодові дерева з могутньою кореневою системою не виживають.
Колоновидні яблуні займають в саду мало місця і доглядати за ними легко. Правила догляду полягають в обприскуванні від шкідників і хвороб та підживленні. На початку цвітіння дерева рекомендують обробляти препаратом Енергія, а щоб не скидали зав’язі - препаратом Бутон. Маленька мочкувата коренева система не дозволяє рослині діставати поживні речовини і воду з глибини і периферії. А отже потрібні регулярні поливи і підживлення. Навесні під кожне деревце слід внести 1-2 відра перегною. Трохи пізніше додати невелику кількість азотних добрив, а восени - калійних. Влітку деревця поливають через 4-5 днів, витрачаючи на кожне по піввідра води. Пристовбурні кола краще замульчувати. Бічні гілки з’являються в дуже невеликій кількості, їх потрібно видаляти секатором на початку літа або під час весняної обрізки саду. Якщо дозволити дереву рости як йому заманеться, то з часом воно набуває звичайної крони.
Разом з тим, у колоновидних сортів яблунь є і свої недоліки. Перш за все, верхівкова брунька боїться морозів, тому в перші роки життя її необхідно вкривати. Крім того, оскільки деревце низьке, з товстим стовбуром, його потрібно ретельно захищати в зимову пору від зайців і мишей.
І ще одна важлива деталь. На ринку плодових рослин дуже багато підробок колоновидних яблунь. Відрізнити підробку від справжньої колоновидної яблуні не просто, але можна. Зверніть увагу на стовбур. Міжвузловини повинні бути дуже короткі. Бічні крупні пагони у колонок відсутні. Не соромтеся вийняти саджанець з горщика, а при відкритій кореневій системі уважно огляньте земляну грудку. У справжньої колоновидної яблуні коренева система повинна бути мочкувата і компактна. Наявність одного або кількох стрижневих коренів не допускається. Справжні сортові рослини не можуть бути дешевими. Їх вартість у кілька разів вища за вартість аналогічного за віком традиційного саджанця.