Поточний № 37 (1275)

20.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Комедія розпочалася з понеділка,


12.01.2012

або Про те, як на Дніпропетровщині з 19 грудня проїзд у громадському транспорті подорожчав іще на 30 відсотків     і став у 2,5 рази дорожчим за проїзд автотранспортом приватним

ПРИХІД Нового року поєднується з очікуваннями чогось приємного. Та жителі Дніпропетровщини на щойно минулого Миколая отримали справжнісінький «сюрприз» - проїзд в автобусах на внутрішньообласних маршрутах подорожчав… ще на 30 відсотків! Новина шокувала усіх, хто користується громадським транспортом. А це, певно ж, найменш соціально захищені – студенти, пенсіонери, сільські заробітчани, що вимушені шукати роботи аж у містах.

ДУМКИ ПАСАЖИРІВ
Вони й досі не ймуть віри, що таке карколомне підвищення цін могло статися. Здається, видимих причин для цього – ніякісіньких. Це така собі невесела українська «стабільність»…
- Підходжу у Петриківці до каси автостанції, даю, як завжди, 13 гривень, - мало, кажуть, до Дніпра зараз 17 гривень 70 коп. квиток коштує! – обурюється Іван Миколайчук, працівник міського підприємства. – Тепер, як щодня їздити, жодна робота в місті не буде нормальною. Що ж їм тепер робити – півзарплати віддавати за проїзд? Дорожчає все, окрім сільгосппродукції. От вона – дешевшає. Чим далі, тим дужче селянську сім‘ю заганяють у куток.
- Життя і так важке… Це ж скільки треба заробляти, щоб їздити таким дорогим транспортом на роботу! – скрушно зітхає Володимир Павленко із Царичанки, що має роботу охоронника в Дніпропетровську. – Коли працюєш у місті, гроші так і вилітають з кишені на кожному кроці. А тепер ще й з Царичанки ніяк виїхати, бо аж 27 гривень з копійками квиток коштує.
Не до шмиги «інновація» і ошелешеним пенсіонерам, які ще не оговталися від надвисоких цін на природний газ. Ситуація з 30-відсотковим підняттям вартості проїзду є абсурдною і з огляду на «зайнятість» сільського населення. Щороку все більше селян змушені шукати роботу в містах. Ось що заявляє почесний голова спілки фермерів і приватних землевласників України Іван Томич:
- За 2011 рік фермери і власники земельних паїв не витримали конкуренції і змушені були додатково віддати в оренду великим агрохолдингам іще 1 мільйон гектарів ріллі. Тисячі селян залишилися без роботи. За нашими підрахунками, з цієї причини безробіття на селі щороку більшає на 2-4 відсотки. На 6 мільйонів селян працездатного віку в Україні число непрацюючих незабаром може досягти 5 мільйонів! Уряду вже зараз потрібно вживати найрішучіших заходів для подолання сільського безробіття.

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ ДОРОЖЧИЙ ЗА ПРИВАТНИЙ У 2,5 РАЗИ
У перші дні після подорожчання проїзду було видно, що пасажири «розбігаються». Дехто знаходить альтернативу, попри дорогий бензин, у… власному автомобілі. Неважко підрахувати, наприклад, що Івану Миколайчуку з колегою при поїздці удвох з Петриківки до Дніпропетровська і назад вартість двох білетів сягне 70 грн. 80 коп. Це наближено дорівнює вартості бензину для авто на цьому напрямку довжиною до 100 км. А якщо їхати вп‘ятьох, вартість проїзду буде… в 2,5 рази меншою, ніж в автобусі! До того ж, якщо автомобіль працює на газові, що зараз не рідкість, зниження буде ще суттєвішим. Такі ж самі результати виходять, якщо порівнювати проїзд громадським і приватним транспортом із Царичанки, Магдалинівки чи інших сіл і селищ краю до обласного чи промислових центрів. Це абсолютно неймовірна річ – громадський транспорт у рази (!) дорожчий за приватний. Таке небачене непродумане підвищення тарифів неодмінно може призвести лише до одного – зменшення числа пасажирів.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ У РІЗНІ ЧАСИ – РІЗНІ…
Надвисокі ціни на проїзд, певно ж, не з неба впали. Згідно з наказом Мінтранспорту і зв‘язку України від 17 листопада 2009 року, перегляд тарифів має здійснюватися у відповідності зі змінами умов господарської діяльності, які не залежать від перевізників. Останні ж свої клопотання - до Дніпропетровської облдержадміністрації про підвищення цін перевізники мотивували ростом вартості пального, мінімальної зарплати, запчастин і комунальних платежів.
– За три роки ціна пального зросла на 42 відсотки – з 6,8 грн. до 9,65 грн. за літр, - сказав голова правління АТП 11231 Олександр Рєзнік. – А витрати на паливо складають біля 40 відсотків усіх затрат перевізника.
Що ж, вартість пального і справді зросла суттєво. Та тут доцільно згадати передостаннє 50-відсоткове (!) підвищення вартості проїзду в жовтні 2008 року. Саме тоді, як відомо, ціни на пальне істотно знизилися. Тобто, за логікою голови правління АТП 11231, якщо пальне і справді складає 40 відсотків всіх затрат, то ніякісіньких підстав для підвищення тарифів три роки тому… не було! Тим паче, аж на 50 відсотків! Та тоді перевізники говорили, що пальне, мовляв, не основна стаття витрат. Тобто в різні часи підстави для збільшення тарифів називаються абсолютно різні. До них може призвести, як видно з двох останніх, як зниження ціни пального, так і його підвищення. Ця красномовна обставина, на жаль, залишається непоміченою. Відтак перевізники домоглися 50- і 30-відсоткових підвищеннь впродовж трьох років…

ДЕ Ж ВЗЯЛИСЯ 30 ВІДСОТКІВ?
Підготовка клопотання про підвищення тарифів і його розгляд – процес тривалий. Аргументуючи його необхідність, віце-президент Асоціації перевізників Дніпропетровської області Людмила Татаєва заявила:
- Ще з 2003 року перевізникам надане право самостійно прораховувати тарифи для погодження їх з місцевою владою. Ми згодні на тариф 24 коп. за пасажиро-кілометр і сподіваємось, що він буде затверджений. У такому випадку ціна на проїзд у громадському транспорті на міжміських і приміських маршрутах зросте на 12-15 відсотків.
А де ж взялися тоді 30 відсотків підвищення? Розгляд клопотання перевізників проводило управління транспорту, зв‘язку та дорожнього будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації. Воно чомусь «намазало» до проханих 24 коп. за пасажирокілометр дещо більше – від 21,6 до 28 копійок. З 19 грудня 2011 р. затверджені дещо вищі за вказані в клопотанні тарифи (див. таблицю на стор. 3). А з наступними «накрутками», про що мова далі, подорожуючий посполитий люд виявився «ощасливлений» аж на 30 відсотків! Тобто удвічі більше за прогнозовані перевізниками 12-15 відсотків…
Нагадаю, що затверджені у таблиці тарифи є лише вартістю разового квитка. Далі він поступає в «роботу» в об‘єднання автобусних станцій (ДОПАС), де до нього додають аж 20% ПДВ, 15% - станційного збору і 1% - страхового. «Сільські новини» вже звертали увагу української влади на ці непомірні «накрутки». Та «не бачить» їх вона. Звісно ж, їм громадським транспортом подорожувати доводиться хіба що уві сні…

ВІДМІНІТЬ ПДВ З ПАСАЖИРІВ!
Зменшити ці величезні побори намагаються у Дніпропетровському обкомі працівників автомобільного транспорту. Його голова Андрій Берчук повідомив «Сільським новинам»:
- З точки зору пасажира, діючі зараз тарифи є високими, я згоден. Та треба розуміти їхню природу. Вже кілька років поспіль наша всеукраїнська профспілка вимагає від українського уряду – відмініть ПДВ з пасажирів! Він стягується в державу і перевізникам не повертається, тобто фактично є державним податком на пасажира. Цей абсурд давно пора ліквідувати. Значним є і станційний збір – 15 відсотків, але зменшити його хоча б до 10 відсотків поки що не вдається. Ще одне – перевізникам доводиться витрачати на приміських маршрутах кошти на перевезення пільговиків. І лише згодом ці документально підтверджені витрати держава відшкодовує. Цьогоріч, наприклад, такі перевезення в області здійснені на 1 млн. 600 тис. гривень, з них не повернені ще 400 тис. грн. Найкраще було б ці кошти одразу надавати пільговикам у вигляді адресної допомоги. Живемо надією, що до усіх цих побажань розробники держбюджету-2013 таки дослухаються.
Дійсно, якби означений «податок на проїзд» у вигляді 20% ПДВ, від якого перевізникам, як зазначає голова профспілки автомобілістів, ні холодно, ні жарко, був відмінений, а станційний збір зменшився хоча б до 10%, автобусний квиток одразу подешевшав би на 25%! Це оздоровило б ситуацію з поїздками працюючих на роботу, а студентів – у вихідні додому. А ще Андрій Берчук зауважує:
- Зараз від роботи перевізників залежить чимало міських підприємств і фірм. Якщо автомобіль, наприклад, не виїжджає на маршрут у якісь населені пункти, то на роботу не потраплять чимало співробітників. Це викличе колапс і паралізує роботу багатьох підприємств і установ.
Певно ж, паралізація цих підприємств настане і у випадку недоступності послуг перевізників. Тому негайна відміна ПДВ на автобусні квитки є вимогою часу, яка лише оздоровить економіку України.

НА МАРШРУТАХ БУЛА КОМЕДІЯ…
Що й казати, відтепер пасажиру геть несолодко доводиться. І при посадці в автобус поза межами автостанцій у нього виникає абсолютно природнє бажання – їхати без згаданих 36-відсоткових накруток. Бо в дорозі ці послуги, погодьтеся, таки не надаються. Та не всі водії, на жаль, розуміють складові вартості автобусного білета. Інколи доводиться чути «залізний» аргумент: «Не подобається ціна – не їздьте». У цьому випадку, певно ж, ігнорується той факт, що дирекція кожного АТП виборює на конкурсі кожен маршрут і зобов‘язується культурно обслуговувати пасажирів. А в разі скарг на АТП на маршрут може «зайти» інший перевізник. Буває і так, що водієві доводиться терміново замінити колегу, в дорозі, певна річ, всього буває.
- Комедія розпочалася з понеділка (19 грудня 2011 р. – прим авт.), - розповів водій маршруту Дніпропетровськ-Царичанка. – Тоді мене кинули сюди з іншого напрямку і того ж дня підвищили ціни… Ніхто з пасажирів, зрозуміло, не знає, скільки коштує проїзд. Довелося самому орієнтуватися в дорозі, скільки і що. Із населених пунктів, по яких проходить маршрут, можливо, вартість проїзду і менша. Але ж на скільки – я не знаю. Якби була постанова, де було б сказано, на скільки відсотків зменшувати плату від вартості квитка з автостанції, я б так і робив. Ми ж теж люди, розуміємо, що дорого, але у всьому має бути порядок.
З цими словами важко не погодитись. Позаяк це питання хвилює, ясна річ, чимало наших читачів, бо з кожним підняттям ціни «стрибають» догори і накрутки. Редакція «Сільських новин» звернулася за роз’ясненням з цього приводу до територіального управління Головавтотранспінспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ вул. Курчатова, 8 тел. (056)726-40-11). Його начальник Рінат Бузяков повідомив:
- У разі, якщо пасажир здійснює посадку не на автовокзалі, а із зупинок, визначених розкладом руху, до вартості квитка за тарифом не включається станційний збір (його величина вказана на квитку автостанції – прим. редакції), а страховий платіж та податок на додану вартість включаються. Вартість проїзду зазначається в таблиці вартості проїзду. Це офіційний документ, який має бути у кожного водія автобуса, крім міських маршрутів. Водій також повинен мати квитки встановленого зразка на проїзд пасажирів.
Територіальне управління в межах повноважень проведе додаткову роз’яснювальну роботу по суті звернення «Сільських новин» з керівниками автопідприємств-перевізників, що працюють на автомобільних маршрутах Дніпропетровської області.

ПОТРІБЕН ДІАЛОГ
Минулий рік, як зазначають соціологи, ознаменувався неабияким піднесенням боротьби громадян України за свої соціальні права. Цьому посприяв і діючий уряд. Варто згадати його намагання урізати соцвиплати «чорнобильцям», які втратили здоров‘я, рятуючи Україну, і учасникам бойових дій. Масштабні мітинги і голодування привели до предметного діалогу з владою. Компроміс, здається, знайдено.
- Я з легким серцем проводжаю 2011 рік, - зазначив Прем‘єр-міністр Микола Азаров. – Ми зробили все, що могли. Найголовніше те, що відбувся соціальний діалог і знайдене прийнятне для всіх рішення.
Вочевидь, такий соціальний діалог потрібен і на рівні регіонів. Удвічі збільшена навіть проти вимог перевізників вартість проїзду має бути відмінена. Тим паче, що Антимонопольний комітет України не має права перевіряти вартість перевезень. Оскільки, за словами заступника голови відділення у Дніпропетровській області Наталії Ігнатенко, регулятором на ринку автоперевезень є управління транспорту облдержадміністрації.
Плоди такого «регулювання» відтепер видимі неозброєним оком. Цій небезпечній для селян і економіки України ситуації терміново треба покласти край.

Григорій ДАВИДЕНКО.