Щоб одержати гарний урожай винограду, необхідно мати здоровий виноградник, який протистоятиме хворобам і шкідникам.

Одними хімічними і біологічними заходами цього складно домогтися. Тому захист винограду передбачає цілу низку агротехнічних прийомів, до яких уходять своєчасне забезпечення вологою; підживлення кущів як під корінь, так і позакореневе (по листю); своєчасне обрізування, підв’язування; зелені операції — виламування зайвих пагонів, пасинкування, чеканка; видалення бур’янів; мульчування та ін.
Одержання високих урожаїв супроводжується великим виносом із ґрунту калію, фосфору, азоту, багатьох мікроелементів та інших речовин. Тому їх потрібно постійно поповнювати. Спалюючи лозу, листя, збирайте попіл. Це прекрасне добриво, яке вносять як у ґрунт, так і при позакореневих підживленнях.
На моєму винограднику ґрунт бідний, піщаний. Тому раз на 3-5 років уздовж кожного ряду вношу в траншеї (ширина 30 см, глибина 50-60 см) по 2-3 тачки (10 відер) гною. Він є основним добривом на винограднику, бо в ньому містяться фосфор, калій, азот та багато інших елементів. Цю роботу я проваджу як навесні, так і восени, навіть узимку, під час відлиг, тобто тоді, коли дозволяє погода і час.
А далі впродовж сезону поетапно, залежно від фази розвитку лози, виноград одержує живлення як під корінь, так і по листю. Перед тим як розкривати виноград, якщо він укритий землею, у ті ж траншеї, які залишилися після укриття з осені, заглибивши їх на півштика лопати, закладаю добрива із розрахунку на кожен кущ десь 50 г суперфосфату, 50-60 г азотних і 30-40 г калійних добрив. Якщо лозу ви укриваєте по-іншому, то навколо кожного куща викопайте траншейки завглибшки 30-35 см і внесіть названі добрива.
Якщо є можливість збродити пташиний (курячий, голубиний) послід, то робиться це так: в ємність для зброджування закладаєте його із розрахунку одне відро сировини на два відра води. Оскільки в цей час погода прохолодна, то даний процес займає десь днів із 10. Потім цей розчин розводимо у 5 разів, додаємо в кожне відро 30 г суперфосфату, 20-25 г калійних добрив, ретельно перемішуємо і вносимо у траншеї 1-2 відра на кожен кущ залежно від його потужності. Я зазвичай перед підживленням поливаю виноград і вношу добрива у вологий ґрунт. Аби вони швидше і краще засвоювалися рослиною, більшість добрив намагаюся вносити в рідкому стані. Перше підживлення під час вегетації проваджу за два тижні до початку цвітіння. На один кущ вноситься десь 50-60г суперфосфату, стільки ж азотних добрив і 40-45 г калійних. Усе це розчиняю у відрі (10 л) води, вношу під кущ, а затим поливаю ще одним відром води. За периметром куща викопую траншеї, куди і вношу розчин.
Друге підживлення я виконую після цвітіння, коли ягода стає завбільшки з горошину, - в умовах м. Миколаєва це двадцяті числа червня. Склад розчину такий же, як і при першому підживленні.
Третє підживлення провадиться у двадцятих числах липня, коли починають дозрівати ранні сорти винограду. Зі складу розчину виключаю азот, оскільки він може призвести до розтріскування ягід і серйозного затягування визрівання лози. У розчин вводжу близько 60 г фосфорних і стільки ж калійних добрив. Якщо у вас є достатній запас попелу з виноградної лози, то замість калійних добрив додайте банки зо три попелу (літрові).
Дійовим засобом підвищення стійкості рослин проти впливу зовнішнього середовища і хвороб є позакореневі підживлення — вони не можуть замінити кореневі, але дуже ефективно підтримують лозу на різних етапах її розвитку.
Зазвичай я намагаюся виконати чотири таких підживлення. Їх можна поєднувати з обприскуванням проти мілдью й оїдіуму, але коли застосовую мідевмісні препарати, то в них нічого, крім сірки, не додаю.
Перше підживлення проваджу перед цвітінням - у наших умовах це 20-23 травня. Друге - зразу після цвітіння (17-20 червня). Третє - через два тижні після другого (середина першої декади липня). Четверте - у 20-х числах липня із початком дозрівання надранніх і ранніх сортів та гібридних форм.
Ринок сьогодні пропонує досить багато прекрасних препаратів для позакореневих підживлень, до їхнього складу входять як основні продукти живлення винограду (азот, калій, фосфор), так і багато мікроелементів у легкозасвоюваній формі (марганець, цинк, бор та ін.). Причому відсотковий уміст основних елементів живлення змінюється залежно від періоду розвитку лози: у першій половині вегетації багато азоту, у другій половині - азот виключається, а збільшуються дози калію, фосфору.
На своєму винограднику я застосовував і продовжую використовувати для позакореневих підживлень майстер, плантафол. У продажу є й інші високоефективні препарати такого зразка. Плантафол або майстер додаю за нормою у витяжку із попелу виноградної лози. Зазвичай її готую заздалегідь: на кожне відро води кладу 1,5 л попелу, розчин регулярно перемішую і витримую 5-6 днів. Якщо потрібно приготувати швидше, то попіл заливаю гарячою водою (65...70°С), і вже через 1,5-2 дні нею можна обробляти лозу.
Для кращого запліднення квіток і одержання гарних грон при першому і другому позакореневих підживленнях додаю у розчин боровмісні препарати, це може бути борна кислота (20 г на 10 л). У сезоні 2012 року застосовував спідфол бор, він містить 17,5% бору в легкозасвоюваній формі (25-30 г на 10 л розчину). Обробка кущів боровмісними препаратами в першій половині вегетації сприяє кращому заплідненню, значно зменшується горошіння ягід і не так осипається зав’язь. Бор сприяє засвоєнню азоту, останнього завжди потребує лоза при посиленні ростових процесів. Він також покращує засвоєння калію, цинку, кальцію, сприяє їх кращому просуванню всередині рослини, але гальмує і стримує надходження фосфору і марганцю. У другій половині вегетації, коли починають згасати ростові процеси, потреба в борі у рослини зменшується, тож виключаємо його із підживлень.