У багатьох садівників-городників на цей рахунок немає ніяких сумнівів: осінь прийшла - треба ділянку в зиму перекопати і якнайглибше. Запитайте: «Навіщо?» - здивуються. Розкажуть про бур’яни, про личинки і лялечки шкідників, які разом із шаром землі опиняться нагорі та взимку вимерзнуть.
Все це, звичайно, правильно. До того ж під осінню перекопку вносять органічні та мінеральні добрива, вапно, гіпс, перепрілу тирсу та інші розрихлювачі ґрунту. Однак існує й інший погляд на обробку ґрунту.

НАЙТРИВАЛІША ВІЙНА
Дощові черв’яки - найбільш помітна частина мешканців ґрунту. При уважному розгляді виявляться багатоніжки, личинки комах, дрібні кліщі... За допомогою мікроскопа - мікроорганізми. Учені визначили, що під одним квадратним метром ґрунту ховаються 20 мільярдів найпростіших істот.
Ось що писав В. Докучаєв: «Спробуйте вирізати з цілинного древнього степу кубик ґрунту, побачите ви в ньому більше коренів, трав, ходів жучків, личинок, чим землі. Все це вирує, свердлить, точить, риє ґрунт, і виходить незрівнянна ні з чим губка».

ЩО МИ РОБИМО, КОЛИ КОПАЄМО? 
Ведемо найтривалішу в історії людства війну із внутрішніми мешканцями ґрунту. Коли його перевертаємо, багатомільярдне «населення» поверхневого, теплого шару зненацька потрапляє в «Арктику», нижнього, прохолодного - в «Сахару». Так щороку. У «гарних» городників двічі: навесні та восени. Добре, якщо ті, що залишилися живими, одержать додаткову їжу у вигляді гною для нарощування чисельності. Але «поїзд пішов»: одні загинули, інші - у шоці. Коли оговтаються та продовжать роботу?
... Ось життя взяло своє, чисельність мешканців ґрунту відновилася. А ми на них... знову з лопатою.
Ще гірше, коли ті, що залишилися живими, зовсім не одержують додаткової їжі. Тоді оброблений шар ґрунту перетворюється на щільну, безструктурну масу з погіршеними водно-фізичними та повітряно-фізичними властивостями. Виснажені ґрунти сильніше піддані ерозії, більше страждають від посухи і перезволожень. Урожаї знижуються і сходять нанівець.
Але природа чинить мудро: на виснажених землях особливо бурхливо ростуть бур’яни. Умираючи, вони дають їжу ґрунтовим організмам. Їхня чисельність росте. Поступово збільшується родючий шар, земля відновлює сили. Так на недоторканих людиною територіях за багато сторіч утворився чорнозем.

НЕ РУЙНУЙ!
У природи все продумано краще, ніж у людини. Треба знати, що кожна рослина залишає в ґрунті ажурне переплетення коренів і найтонших корінців. Коли їх один раз склали в довжину і виміряли, то зойкнули від здивування. У пшениці - кілька кілометрів!
Корені та корінці рослин пронизують буквально кожну крупинку ґрунту. А після відмирання залишають у ґрунті це ажурне переплетення коренів як природні проходи для води і повітря. Лопата руйнує цю природну структуру.
Після дощу вода на грядках із зусиллям проходить у глибину, часом стоїть калюжами, у той час як на не скопаній землі вона відразу ж всмоктується.
Слідом за водою по природних каналах перегнилих коренів і корінців у ґрунт надходить повітря. А в посуху, коли температура піднімається за 50°С, у кожному кубометрі повітря міститься 92 г води. У ґрунті, покритому рослинами, затіненому і який зберігає природну рихлість, температура завжди нижча. І тоді повітря, що опускається, охолоджуючись, віддає 37 г води, яка залишається там у вигляді підземної роси. Відбувається це вдень. І чим спекотніше, тим більше виступає роси.

А ЯКЩО НЕ ПЕРЕКОПУВАТИ?
Пізньої осені, коли сад уже насититься вологою, застеліть землю під ягідними кущами руберойдом, толем, шматками старої плівки. Такий бар'єр стане надійним заслоном від шкідників, таких як вогнівка. Зимують вони тільки під кущами на глибині 10-15 см у стадії лялечок або личинок, а навесні пробуджуються, спрямовуються до поверхні ґрунту і перетворюються на метеликів.
Укриття під кущами не тільки захистить від шкідників, але й буде перешкоджати росту бур’янів, сприяти розмноженню корисних земляних черв’яків і збереже вологу.
Під кущами малини землю можна вкрити товстим (10-15 см) шаром лісового листя. Його не треба прибирати навесні, а залишити на весь сезон як мульчу й органічне добриво.