Ця важлива думка домінувала впродовж усієї наради, яку провів п’ятнадцятого серпня голова Дніпропетровської облради Євген Удод на Покровщині. Безпосередню участь у ній взяли і голови районних, сільських та селищних рад, жителі яких мають намір поєднати зусилля для спільного збуту молока. Учасники наради обговорили Програму розвитку молочного скотарства на період до 2015 року, ухвалену Дніпропетровською облрадою, а також перспективи створення молочних ферм сімейного типу в рамках обслуговуючих молочних кооперативів. На Покровщині гості краю на власні очі побачили, що і як треба робити, щоб традиційна корівка-годувальниця не лише залишалася у цій якості на селянському дворі, а і давала гарантовані робочі місця родині. А разом з ними - і стабільний заробіток, якого зараз доволі нелегко знайти в селі…
Як не дивно, цей один із найвіддаленіших країв Дніпропетровщини є лідером з діяльності молочних кооперативів. Їх тут чотири, а всього в області - чотирнадцять. Це, насамперед, заслуга самих покровців, а також небайдужих людей з Канади та інших країн, які допомагають підняти приватне молочне скотарство України на сучасний рівень.

ОЛЕКСАНДРІВКА
У листопаді минулого року в Олександрівці Покровського району відкрито демонстраційну кооперативну ферму сільгоспоб’єднання «Молочарське». На ній безприв’язно утримується 58 корів, є 8 косарок, 3 комбайни, 5 тракторів, силосопакувальна машина. Тут працює 8 чоловік з середньою зарплатою більше 2 тисяч гривень. За сім місяців цього року на одну корову голштино-фризької породи надоєно 4587 кг молока. Варто зазначити, що голштино-фризи не надто добре переносять українську спеку, тож для них тут додатково включають вентилятори. Годують їх з рівня полу, а гній акуратно згортає трактор лопатою з широких прорезинених смуг, при цьому корови переходять на годівлю на іншу сторону. Ферма збудована на кошти інвесторів іноземних грантів, її вартість понад два мільйони євро. А охолоджувачі молока й інше обладнання придбані за допомогою Канадського агентства з міжнародного розвитку. Зараз ферма - діюча навчальна база, яка дає можливість безкоштовного навчання селянам Дніпропетровщини та інших областей України. Учасники наради з цікавістю оглянули ферму та отримали від спеціалістів докладні консультації.
АНДРІЇВКА
Не менш пізнавальним було і знайомство з діяльністю молочного кооперативу «Добробут Андріївки», що працює в цьому селі. Ось що розповіла гостям на власній родинній фермі голова кооперативу Антоніна Куриленко:
- Позаторік ми з чоловіком Вадимом взяли кредит під 3% річних і збудували ферму на 10 голів. Зараз маємо 7 дійних корів, щодня надоюємо по 120 літрів молока. Годуємо корів тричі, а доїмо двічі. В першу ж годину охолоджуємо молоко до 4 градусів, тоді воно відповідає вимогам першого сорту. І всі 120 членів кооперативу також, тому й маємо ціну 2 гривні 90 копійок за літр. Це на двадцять копійок більше ціни, за якою реалізують молоко люди, які не вступили до кооперативу. У нас ще переробним підприємством «Данон», з яким укладений договір на постачання молока, видається бонус у вигляді 12 копійок на проданий літр у вигляді кормів. Це небагато, звичайно, але стабільно.
Найбільшими «кооперативними» труднощами Антоніна Куриленко вважає підбір людей, які організовують спільну справу, та завоювання ними довіри громади. А ось що про позитиви нового руху розповіла андріївський сільський голова Ольга Кримова:
- На території Андріївської сільської ради у 9-ти населених пунктах проживає біля 1600 чоловік, а роботу мають лише третина людей працездатного віку. Тож три роки тому вирішили підтримати створення молочного кооперативу «Добробут Андріївки», я з родиною теж вступила до нього. Зараз у кооперативі з оформленням трудових відносин працюють 8 чоловік - голова, бухгалтер, три приймальниці молока й інші. А 120 сімей вже стали членами кооперативу, до нього вони здають молоко від 360-ти власних корів, за день більше двох з половиною тонн. Обласна рада виділила нам молоковоз та 5 доїльних установок. Тепер думаємо два переносні молокоприймальні пункти поставити в інші місця, а в центрі Андріївки зробити стаціонарний молочний пункт з лабораторією і охолоджувачем.
Поза сумнівом, і ця задумка жителів Андріївської сільради буде втілена в життя. Бо сільський голова на власному родинному прикладі показує, як треба господарювати. А кооператив уже допомагає разом з місцевими фермерами соціальній сфері сіл, тож підтримка «одноосібників» гарантована і йому. Разом з тим не охоплені рухом андріївські селяни, що прийшли того дня на виїзну нараду в центр села, поставили владі через «Сільські новини» злободенні українські питання:
- чому молоко вони здають по дві гривні сімдесят копійок за літр, а після обробки його на переробному підприємстві цей літр вже дорожчає щонайменше втричі?
- чому так дешево ціниться селянська праця?
Безперечно, ці питання державної ваги, на які треба знаходити зрозумілі відповіді. А точніше - виправляти цю недобру для українських селян ситуацію. В тому числі і за допомогою іноземного досвіду.
З селянськими бідами добре знайомий голова Покровської райдержадміністрації Олександр Кузьменко, а до цього – керівник господарства:
- У кожному селі, де б я не бував, чути: дайте ціну на молоко, організуйте корми! Згоден на сто відсотків - це необхідно робити. Та щоб серйозно впливати на ціну молока, треба так само серйозно ним займатися. Молочні кооперативи і дають вагоме підґрунтя для цього. Оті 11 копійок прибутку на кожному літрі молока, що їх має «Добробут Андріївки» - це вже не збиток… Досі гостро стоїть у нас проблема продажу Покровського сирзаводу. Після відновлення його роботи він міг би певним чином вплинути на ціну молока. Та коли це трапиться, сказати важко, робота в цьому напрямку ведеться.
Справді, Покровський сирзавод - це ще один резерв краю. Всього якихось десяток літ тому, коли підприємство ще діяло, його сир «Український», за свідченням місцевих жителів, залюбки купували за межами України. Тепер бачимо зворотну картину - вже й на дніпропетровські ринки заходить білоруська «молочка»… Протистояти цьому недоброму для селян процесу можна лише єдиним - власною якісною молочною продукцією, яка має бути на ринку за прийнятною ціною і в достатніх обсягах.
Певно ж, і українському уряду варто не поспішати з угодами на поставку іноземних молочних товарів. Зараз їхній обсяг, за даними Українського клубу аграрного бізнесу, має тенденцію до скорочення - через ветеринарні проблеми Білорусі. А свинини за перший квартал цього року імпортовано на 27,7% відсотка більше минулорічних показників! Темпи знижуються лише… завдяки проблемам виробників свинини Бразилії. Експерти ж аналізують ситуацію і показують, що українські виробники здатні повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку в основних видах м’яса. Та вже котрий рік не зважає на їхні рекомендації і потреби українських селян…

КОЛОМИЙЦІ
У цьому селі орні землі орендує переважно ТОВ «Агрофірма «Обрій». Тут за допомогою збереженої тваринницької галузі збереглися і робочі місця. З 2002-го року діють два племзаводи - з розведення червоної степової породи ВРХ та свиней великої білої породи. А 2009-го поважний статус «племінний» присвоєно і репродуктору з розведення української чорно-рябої молочної породи. Під час оглядин племзаводів директор «Обрію» Віталій Головко так визначив складові успіху агрофірми:
- Ми серйозно займаємося племінною справою. Маємо 15 тисяч свиней великої білої породи і 1300 голів ВРХ, за півроку продали 1400 тонн молока. Завдяки збільшенню виробництва молока за останній рік додатково отримали півтора мільйона гривень. Саме тваринництво дозволяє мати 400 постійних робочих місць із середньою заробітною платою біля трьох тисяч гривень. До речі, середній вік наших трудівників не перевищує 40 років, вважаю цей факт показником довіри молоді, а це важливо. У нас працюють цілі трудові династії, батьки і діти. «Обрій» є найбільшим роботодавцем і платником податків Покровського району. Агрофірма орендує землі на території Коломийцівської сільради, а також Іванівської сільради Межівського району. У нас ще й найбільша орендна плата, це теж дуже важливо.
А ще Віталій Миколайович з притаманною йому відкритістю заявив учасникам наради, що робота на землі без тваринництва - це лише бізнес. «Земля не отримує органіки, власних працівників на зиму там виганяють на «біржу». А хіба соціальна сфера сіл має належну підтримку від таких орендарів-бізнесменів?» - справедливо обурився директор. Сказано точно і влучно. Не дивно, що жителі Покровщини один із обласних депутатських мандатів довірили саме Віталію Головку, який очолював місцеве господарство і в дореформений період.

ЗА КИМ «МОЛОЧНЕ» МАЙБУТНЄ
ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ?
Згідно зі статистикою, зараз у Дніпропетровській області з 1202 сільгоспідприємств різної форми власності скотарством займаються у 90 з них, свинарством - у 201-му, птахівництвом-у 33-ох. Негусто, що й казати. Тут визначальним стимулом для утримання худоби є, поза сумнівом, економічна доцільність. А вона поки що така, як показує статистика. Переконлива першість у заготівлі 600 тонн молока, яке щодоби надходить на сім переробних підприємств Дніпропетровщини, належить особистим селянським господарствам - 75% продукції поступає саме від них, а 25%-з агроформувань. Під час наради голова Дніпропетровської облради Євген Удод підкреслив:
- До роботи на українських землях приходить сучасна іноземна техніка, яка потребує небагато робочих рук. А села будуть жити тоді, коли люди в них матимуть роботу. Кооперативи - це та модель, яка дозволяє не тільки розвивати громадянське суспільство, а й залучати в село інвестиції, створювати робочі місця. Вважаю, вони мають майбутнє, позаяк держави, чиє сільське господарство активно розвивається, роблять ставку на приватні сімейні господарства, або фермерські. Є ідея - щоб якісна молочна продукція, яка виробляється в області, тут і реалізувалася, щоб її вистачало на всіх жителів. У цьому році в межах обласної Програми розвитку молочного скотарства передбачено 1,2 мільйона гривень для придбання молоковозів, охолоджувачів для пунктів прийому молока тощо для обслуговуючих кооперативів. Переконаний - поступово дніпропетровські фермери вийдуть на сучасний європейський рівень розвитку.
А ще голова облради попрохав очільників районних рад до кінця року розглянути можливості створення в кожному районі Дніпропетровщини не менше одного молочного кооперативу, а до кінця наступного - не менше трьох-чотирьох. Наприкінці наради голова Дніпропетровської обласної громадської організації «Дорадча консультаційна служба» Максим Максимов повідомив приємну новину: «гроші іноземних грантів на допомогу при створенні молочних кооперативів у організації є. За цей рік вони навіть не всі будуть освоєні». А це для селян, погодьтеся, таки неабиякий стимул для отого першого, найважчого кроку у новій справі.
Як спрацює місцева влада Дніпропетровщини в напрямку утворення молочних кооперативів - покаже час. А невирішеним поки що залишається питання, яке прозвучало на нараді - встановлення пільгового пенсійного внеску для всіх, хто працює в домашньому господарстві. В кооперативах і поза ними. Для тих, хто утримує корови і свині, вирощує овочі і фрукти, господарює на кролефермі, займається бджільництвом, птахівництвом тощо. Вочевидь, такий закон потрібен вже давно. Тут своє слово мають сказати законодавці. З селянською, певно ж, допомогою…

Григорій ДАВИДЕНКО. Дніпропетровська область.