Поточний № 49 (1236)

13.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Козацько-селянська арифметика


21.02.2018

На Січі та її землях козаки використовували народні (селянські) методи лічби для вимірювання земельних ділянок, відстані, зерна, тканини та інших предметів і речей. Тобто, козаки мали певні знання з математики, особливо з геометрії та метрології. І це допомагало будувати човни, житло, церкви, млини, греблі. Навіть неписьменні вміли користуватися математичними діями додавання і віднімання, множення і ділення.
Множення і ділення здійснювали способом округлення і повторного неодноразового додавання чи віднімання. Для спрощення операції з чотирма арифметичними  діями лічили зручнішими числами: парами, трійками, п’ятірками, десятками, сотнями. У козаків, як і у селян, існували прості логічні числові знаки: одиниці – кружки, тисячі – квадратики, дроби – горизонтально або похило розташовані диски, і саме за їхньою допомогою писали будь-яке число.
Для кращого запам’ятування знаків використовували зарубки на різних предметах, а також робили записи вугіллям чи крейдою. Щодо геометричних знань, то козаки, як і селяни, були знайомі з простою та ламаною лініями, мали уявлення про паралельні лінії, кути, будову кола, відношення довжини кола до діаметра тощо. За допомогою цього уміння розраховували діаметри діжок, куполів при будові церкви. Земельні ділянки вимірювали народним способом, в основу якого була покладена схема прямокутної десятини з розміром 40х60 або 30х80 сажнів. При обчисленні площі прямокутного трикутника перемножували довжини сторін при прямому куті і ділили отриманий результат на два, а ділянку неправильної форми вимірювали таким чином: її розчленовували на частини прямокутної та трикутної форми, вимірювали кожну окремо і складали площі. 
Відстані до недоступних предметів (або, якщо були занадто високі та великі об’єкти), вимірювали так: насовували бриль так, щоб його край знаходився в одній площині з очима і предметом, відстань до якого вимірювали. Після цього, не міняючи положення голови, поверталися і знаходили інший доступний предмет, який був в одній площині з очима і краєм  бриля. Зафіксувавши цей предмет, вимірювали до нього відстань, яка і дорівнювала відстані до недоступного предмета. Отак примітивно, але ефективно споруджувалися вікові фортеці, церкви, великі міста і містечка, деякі з них дожили і до нашого часу.
Свій врожай козаки рахували копами (60 снопів) то «возами» або «хурами»  (кількість снопів, яка вміщувалися на возі чи хурі при привозі на тік). Вагу м’яса та рибних продуктів рахували на «фунти» (400 г) та на «око» (око – чотири фунти). Рідину – молоко, воду, горілку – «квартами», а це дві пляшки, а ще «гранцями»  та відрами. 
 
МІРИ ПЛОЩІ
Волока XV-XVI cт. = 16.8 га.
День – ділянка, яку можна було виорати волами протягом дня.
Десятина – одиниця земельної площі, що дорівнює 1,09 га.
Лан – ділянка землі у межах 10-30 десятин.
Морч = 0, 56 га.
 
МІРИ ДОВЖИНИ
Сажень = 212, 36 метра.
Гона – довжина орної ділянки, що проходили при обробітку в один бік без повороту. Протяжність гони становили від 60 до 120 сажнів.
Верста – 500 сажнів.
П’ядь – міра довжини, що містить у собі відстань між відігнутим мізинцем і великим пальцем, тобто рівну чверть аршина.
Аршин  - 71,12 см.
Чверть – міра довжини, що дорівнює 1,4 аршина.
Ось така вона, козацька-селянська арифметика.
Іван ГУСАРОВ.
с. Дерезувате, Синельниківський район,
 Дніпропетровська область.

 

Всього - 1


Володимир03.06.2018

Як множили козаки за допомогою якогось трикутника ? Ось тут про це описано але не конкретно. http://dag.com.ua/?page_id=1573&page=6