Доки в Кабміні готуються законодавчо вмотивувати процес детінізації заробітних плат, на місцях вже почали втілювати урядову ініціативу. Аби впливати на ситуацію, що склалася на ринку праці, при обласних державних адміністраціях створюються робочі групи з питань легалізації виплати зарплати й зайнятості населення. Про те, хто увійде до робочої групи та які функції виконуватиме, говорили на нараді в Дніпропетровській облдержадміністрації, що пройшла під головуванням губернатора Олександра Вілкула.

За офіційними даними органів статистики, середньомісячна заробітна плата на Дніпропетровщині за лютий цього року склала 2474,97 грн. Проте близько 120 тисяч жителів області отримують зарплатню за розміром близьку до мінімальної – на рівні тисячі гривень. Через високий рівень тінізації зайнятості та доходів населення, повідомив під час наради голова облдержадміністрації Олександр Вілкул, майже третина застрахованих осіб сплачує обов’язкові внески з мінімальної заробітної плати.
- Для області це - втрата мільйонів, а для країни - мільярдів гривень, які повинні йти до державного бюджету, Пенсійного та інших страхових фондів. Прихована зайнятість - тобто робота без оформлення трудових відносин – також позбавляє працівників соціальних гарантій. У цьому випадку оплата відпускних, лікарняних, дотримання умов охорони праці та можливість одержання гідної пенсії в майбутньому - все це стає примарним для людини», - зазначив Олександр Вілкул.
У першу чергу, дав настанову губернатор, увага з боку органів влади, правоохоронних і контролюючих структур повинна бути направлена на керівників «підприємств-мінімізаторів», де люди працюють на умовах «неповної зайнятості», адже це стало популярним методом виправдовувати низький рівень заробітної плати своїх працівників. Найбільша кількість підприємств-мінімізаторів серед міст - у Дніпропетровську (47,7%), а серед районів - у Дніпропетровському районі (4,8%). Відсутні такі підприємства лише у двох містах (Першотравенськ, Тернівка) та Софіївському районі. Також особливу увагу необхідно звернути на підприємства, де керівники нараховують собі заробітну плату від 1 до 1,5 тисячі гривень.
Та попри нібито справедливість сказаного на нараді, все ж думається: нинішні намагання влади змусити підприємства працювати відкрито виглядають дещо неприродно. По-перше, і до розгортання всеукраїнської акції під умовною назвою «полювання на відьом» (тобто на нечесних підприємців) виплачувати зарплату «в конвертах» заборонялося законом. Але ж знайшли таки бажаючі можливість платити чорні оклади (не без допомоги та сприяння тих самих контролюючих структур). По-друге, засуджувати такі дії роботодавців можна лише умовно: держава непід’ємним податковим пресом та створенням несприятливих умов для існування і розвитку сама загнала бізнес у тінь. І тепер, замість того, аби шляхом діалогу прийти до спільного бачення виходу зі складної ситуації, погрожує новими репресіями, що можуть поставити під питання існування в країні середнього класу як такого.
- Це черговий крок до жорсткого адміністрування малого і середнього бізнесу, а надалі - до скорочення реальних робочих місць, - під час нещодавньої прес-конференції зазначив віце-президент Союзу аудиторів України Михайло Кропивко. - Масштаб штрафів, передбачених у законодавчих нововведеннях Тігіпка, вражає. Наприклад, за одного неоформленого працівника доведеться заплатити 34 тис. грн. штрафу. А за виплату зарплати «в конвертах» пропонується позбавляти волі на строк до п'яти років. Так половина країни опиниться у в'язницях.

Юлія ДУЛАНОВА.