ПАЛКИЙ ПОЦІЛУНОК СОНЦЯ

У теплі квітневі дні, коли активізується сокорух, незрозумілі, злегка втиснені плями на корі, особливо молодих дерев, починають спучуватися, кора згортається уздовж плями, оголюючи деревину.

Пізніше отут запросто можуть оселитися гриби, що руйнують деревину. Буває, що у кісточкових тут починає рясно сочитися камедь. Це сонячні опіки.

ЩО РОБИТИ

Мертву та кору, що відмирає, потрібно обережно зрізати. Не в усіх є навичка гострого заточення інструмента, тому запасіться ножем з висувним змінним лезом із сегментами, що відламуються.

Розчистіть опік до чистої деревини, потім протріть це місце з невеликим зусиллям чистою грубою мішковиною або чимось подібним і гарненько сприсніть рану розчином будь-якого фунгіциду, приготовленим за інструкцією.

Тепер на пару годин залишимо уражене дерево підсохнути, прикривши оброблене місце хоча б газетою, якщо день сонячний. Після чого замажемо рану садовим варом, перекриваючи її краї не менше чим на сантиметр.

Можна використовувати готовий садовий вар, а можна приготувати його й самостійно. Для пропонованого рецепта потрібний бджолиний віск, чистий бензин для запальничок і тонко розмелена (у ступці, наприклад) сірка. 100 г воску розплавляється на водяній бані, потім у нього вводиться бензин (приблизно 20 мл, для воску різного походження кількість може відрізнятися). Повинна вийти мазь із консистенцією вазеліну.

А вже в неї при ретельному перемішуванні вмішується чайна ложка меленої сірки. Готова суміш має зберігатися в герметичній тарі.

Ця «мазилка» дуже ефективна та зручна в застосуванні: не застигає (тільки згодом на дереві, коли випарується бензин), відмінно прилипає, має відчутні лікувальні властивості. А тонка скоринка воску на ураженій поверхні зовсім не заважає раневим валикам кори, що утворюються по краях рани, згодом зімкнутися без дупла.

ЛІКУВАННЯ МОРОЗОБОЇН

Тріщини-морозобоїни лікуються майже так само, як і рани від опіків, але з однією додатковою процедурою: щовесни уздовж підлікованої морозобоїни кору бажано борознувати - прорізати гострим кінчиком ножа приблизно на міліметри два-три паралельними лініями через 2-3 мм. Це сприяє рухливості кори в наростанні, і через два-три роки тріщини навіть середнього розміру запливають повністю - аби тільки не оселилися гриби!

ДУПЛА НЕ СТРАШНІ

Але оскільки там завжди є волога та сміття - це справжній готель для різних шкідників. Тому дупла необхідно пломбувати.

Якщо дерево має шар живої тканини деревини не менше 8 см, то є сенс запломбувати дупло. Всю частину, що загнила, видалимо до здорової тканини і продезінфікуємо утворену порожнину 5%-вим розчином мідного купоросу або 3%-вим розчином кремнійорганічної смоли. Потім ретельно покриємо всю поверхню порожнини ізоляційною сумішшю, використовуємо для цього кремнійорганічну смолу.

Відмінні пломби для дупел виходять із цементу марки 400, оліфи, розчину калійного мила й меленої сірки. Об’ємні частини (крім мильного розчину) 5:0,5:0,1. Мильний розчин - до консистенції густої сметани. Пломба застигає, як кістка, і стоїть багато років. Міняти їх доводиться лише тому, що дерево росте.

ШКІДЛИВА ВОЛОГА

А ще, буває, у вогку зиму підпріває коренева шийка, особливо якщо у вас ділянка у низині, а дерева молоді. Якщо не сильно, то пройде. А якщо пристойно - дерево само покаже, що йому зле: почне пускати кореневу поросль. Заточені, як олівець, вершинки її пагонів (3-4 найтовстіших) застроміть восени під кору вище кільця підіпрілих тканин і зафіксуйте просто скотчем до наступного липня. Можливо, ви врятуєте дерев