Поточний № 36 (1274)

17.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Львівська казка


04.10.2012

Ось і став уже історією ХІХ Міжнародний книжковий Форум видавців у Львові. Він був проведений 12-16 вересня 2012 року – як найголовніша і найочікуваніша в Україні книжкова, літературна, культурна подія року. Протягом останніх років в програмі цього заходу стає дедалі більше суміжних акцій, розрахованих на масову аудиторію та покликаних популяризувати читання серед дітей та молоді. Автору цих рядків пощастило бути запрошеною на кілька поетичних акцій - з можливістю бути почутою і побаченою


Я відвідала львівський Форум в останні два дні – суботу й неділю. 15 вересня мали відбутися поетичні читання «Пляцок з вишнями та віршами». Місце зустрічі – затишна кав’ярня під назвою «Штука» (слід зазначити, що більшість літературних акцій проходили саме у подібних закладах, розташованих неподалік Палацу Потоцьких – постійної «резиденції» всіх дев’ятнадцяти проведених форумів). Потяг з Дніпропетровська прибуває близько 13-00. Я катастрофічно не встигаю, адже початок заходу - о 12-й… Та на пероні на мене чекає моя подруга-львів’янка, поетеса Люба Долик, вона хутко бере таксі. І вже за 15 хвилин ми – на поетичному дійстві. Це була цікава творча зустріч – з радісними вітаннями старих знайомих, з непідробним захватом від віршів, почутих від досі незнайомих людей… Організатори акції – молоді літератори Лілія Демидюк та Володимир Вакуленко-К - потурбувалися про справжній смачнючий пляцок з вишнями (тобто вишневий пиріг); «начинку» ж з віршів ми, присутні, готували самостійно… Вірші для виступу на такій «кулінарно-поетичній» акції мали бути зі смаковими елементами: тема кожного тексту неодмінно торкалася певних кулінарних асоціацій. Наприклад, я прочитала свої вірші «Гарбузи» і «Коропчук, запечений в блакиті»…
А ввечері цього ж дня в Пороховій вежі на нас чекав винуватець ще одного заходу: львівський поет Ярослав Петришин, він проводив презентацію своєї першої збірки «Інверсія ночі». Його земляки Люба Долик, Іван Гентош, Люба Бенедишин, Оксана Лозова та інші львівські літератори і митці, Леся Геник та Адель Станіславська з Івано-Франківська, я – з Дніпропетровщини: багато друзів зібралося, знаючи, як це важливо – гідно зустріти ПЕРШУ книгу, привітати її, дати їй зрозуміти, що вона очікувана, що буде прочитана і відчута!.. Все було, як кажуть львів’яни, «дуже файно»: і загадкова незнайомка-панна, в образі якої постала автор ілюстрацій до «Інверсії ночі», художниця й поетеса Оксана Шевців-Мазур, і чудовий хор, учасником якого був Ярослав Петришин… Нещодавно на його пропозицію відвідати презентацію я жартома зауважила: як будуть танці «до упаду» - під львівські троїсті музики, то неодмінно приїду! І який же був мій подив і захват, коли там насправді… заграли акордеон, скрипка, барабан! Тож гості, а з-поміж них і я, таки отримали добру нагоду втомитися від танців!
Наступного дня, 16 вересня, був останній день роботи цьогорічного форуму Та літературні акції ще продовжувалися аж до вечора, адже в програмі Львівського книжкового свята було заявлено 800 різноманітних акцій! Ми з друзями вирушили на одну з них – і знову в якості учасників-авторів.
Впродовж трьох років я мріяла про виступ у Львові: дуже вже хотілося показати свій сатирично-громадянський вірш «Повна…тітікака!». У ньому йдеться про патологічну неприязнь декого з «інтелектуалів» до державної мови. Це було написано ще 2009 року, але, на превеликий жаль, не втратило своєї актуальності, особливо коли пригадати сумнозвісний «закон» ВР про регіональні мови…Тож я тішилася, що мене запросили на вечір конкретно з цим віршем, і нагода була слушна: вручення Міжнародної літературної премії ім. Олеся Ульяненка. У рамках Львівського Форуму видавців відбулось визначення першого в історії премії лауреата і його нагородження. Ним став відомий поет, перекладач, письменник та культрегер, а також панк і анархіст Володимир Вакуленко-К, якого висунули на здобуття премії – одночасно – часопис «Кур’єр Кривбасу» та Форум видавців. Лауреат отримав диплом, під рамкою якого лежали 5 тисяч гривень. Премія ім. Ульяненка заснована у 2012 році Спілкою письменників міжнаціональної згоди ФРН.
…І знову йдемо вуличками Львова, і стається маленьке чудо: назустріч йде поетка-львів’янка Альбіна Позднякова, я кричу її прізвище, чомусь саме воно, а не ім’я, першим пригадалося… А «чудо» полягало ось у чому: я захопила з домашньої бібліотеки її дебютну поетичну збірку «Тяжіння»… в надії взяти автограф! Але ж ми могли не зустрітися – в такій гущі людей… ба ні, таки зустрілися, і автограф нині в мене.
…Я їхала додому з купою книжок, вражень і див – саме так і необхідно повертатися з КАЗКИ!

Лариса ОМЕЛЬЧЕНКО. м. Підгородне. Дніпропетровська область.