Це надзвичайно корисна для садівників рослина. На його коренях утворюються невеличкі кулеподібні здуття, в яких містяться бактерії, здатні зв’язувати вільний азот повітря і збагачувати ним грунт.

ЛЮПИН, або «вовчі боби», відомий з глибокої давнини. До Європи був завезений з Північної Америки на початку ХХ століття. Сьогодні деякі сорти багаторічних люпинів мають квіткові кетяги у метр довжиною! Інші, навпаки, відрізняються великою кількістю коротких і широких суцвіть. Колір квітів - від білого і жовтого до рожевого, червоного і фіолетового. Є двоколірні екземпляри, які чудово поєднують білий із синім, синій із жовтим, жовтогарячий із яскраво-червоним.
Коріння люпину, проростаючи в землю на глибину більше метра, немов перекачує з глибоких шарів ґрунту у верхній шар поживні речовини. А стебла рослини, якщо їх перекопати, утворюють компост, що збагачує ґрунт і покращує його структуру. Саме в такий спосіб зменшують кислотність ґрунтів.
До речі, колись давно вважали, що посадки люпину між оливковими деревами рятують їх від хвороб. Спробуйте провести таке дослідження на власній ділянці, де замість олив яблуні, вишні, сливи. І деревам буде комфортно, і вам – радість від цвіту...
Вирощувати люпин з насіння просто. Насіння (а воно досить крупне) висівають у квітні на грядках, де багато тіні. У травні розсаду пересаджують на постійне місце в саду. Люпин можна садити на газон з іншими квітами. Відстань між рослинами повинна бути не менше 40 см.
Цвітіння люпин розпочинає в червні. Якщо стебла, на яких квіти відцвіли, зрізати, рослина випускатиме нові паростки. Саме така процедура допоможе продовжити буйне цвітіння до глибокої осені.
Добре розвивається і цвіте люпин 3-4 роки. Потім рекомендується замінити старі рослини на молоді сіянці.
Рослина невибаглива до грунтів, та краще почувається на суглинках і слабокислих ґрунтах. Основний догляд – це прополювання і розпушування ґрунту. На другий рік вирощування корисно підживити рослини калійно-фосфорними добривами.