«Цієї ночі російська армія обстріляла Запоріжжя. Ракетами С-300. 

Влучання – в будинок, житловий будинок. Троє людей були у ньому. Чоловік, жінка і дитина – дівчинка, її звали Ірина, цьогоріч їй би виповнилось 11 років. Вона загинула. Чоловік теж. Мої співчуття... Жінка – у важкому стані, в лікарні, їй надається допомога.

Так держава-терорист проводить цю Вербну неділю. Так Росія ставить себе у ще більшу ізоляцію від світу, від людства.

Кожне світле християнське свято вчить нас, що ми можемо не знати – як, але маємо бути впевнені, що зло – програє. Маємо вірити. І ми – віримо. Маємо наближати програш зла. І ми – наближаємо. І світ – разом із нами. Щомісяця, щотижня додається підтримка, збільшується коло тих, хто нас підтримує, хто підтримує нашу сміливість і нашу віру в життя.

Я дякую кожному у світі, хто разом з Україною зараз, хто дієво з нами.

Я дякую всім нашим людям, хто ліквідовує наслідки російських обстрілів та допомагає тим, хто постраждав від терору. У Запоріжжі, на Харківщині, Чернігівщині, Сумщині, Дніпропетровщині, Херсонщині, на Донбасі.

Я дякую кожному рятувальнику й лікарю, усім медичним сестрам і братам, кожному саперу, кожному поліцейському... Усім представникам місцевої влади у містах і селах, хто допомагає людям. Та – волонтерам.

І звичайно, хочу подякувати воїнам! Усім, хто зараз у бою. Усім, хто стримує російське зло. Усім, хто знищує окупантів – у бою і в їхньому тилу».