Поточний № 24 (1211)

25.06.2018

Масляна чи масниця? Чому українці готували вареники, а не млинці


15.02.2018

Масниця – давнє свято, що йде ще з дохристиянських часів і символізує проводи зими. Вважається, що у перші три дні ще можна займатися домашнім господарством. З четверга всі справи припиняють. В Україні останній тиждень перед Великим постом називають Сиропусним або Масницею. За звичаєм, цього тижня відмовлялися від м’яса, натомість готували страви з молочних продуктів, зокрема сиру.
Згідно із традицією, класичною українською стравою, яку готували у ці дні, є вареники з сиром, у поляків – це пончики з начинкою, у хорватів – пиріжки з повидлом, у росіян – млинці. Вареники готували не випадково, це одна із найстаріших українських обрядових страв. Іще одна версія ліплення вареників – це їхня схожість за формою до місяця, оскільки піст розпочинався орієнтовно перед весняним рівноденням.
Найвідомішим обрядом Масниці є «Колодка» або «Колодій». Компанія одружених жінок збиралася у когось вдома, готували пишне застілля, обов’язково приносили поліно чи колодку. Дерево прикрашали стрічками і йшли з ним по домівках неодружених хлопців чи дівчат. У такий спосіб «карали» тих, хто вчасно не одружився чи не вийшов заміж. Насправді це було символічне осудження, яке сприймали як жарт. Подібні звичаї є у Словенії та Хорватії, натомість у Росії нічого схожого не було.
Період перед Великим постом для християн особливий, саме тому у церквах читають притчі про митаря та фарисея, про блудного сина, історії про покаяння. Церква нагадує людям, що за гріхи прийде розплата, а основними шляхами, через які людина може врятуватися, є молитва, милостиня та піст. Проте у радянські часи відзначення цього свята перейняло багато російських деталей, зокрема, випікання млинців. Натомість етнологи вважають, що цей обряд українцям ментально чужий і радять повертати свої традиції.