ТАК уже повелося, що впродовж останніх десятиліть в Україні широко відзначають і пропагують Масляну з млинцями - так звані “Проводи російської зими”, забувши про українську Масляну, наче такої ніколи і не існувало. Між тим, наші пращури віддавна відзначали це свято, що мало виразно національний характер.
Упродовж цього тижня вже не можна їсти м’яса, однак зовсім пісним його не назвеш, оскільки дозволяється споживати молочні продукти. У церковному календарі цей тиждень називають “сиропустним”. За народними традиціями Масляна відзначається особливо весело, треба удосталь навеселитися перед майбутніми сімома тижнями суворого посту. На відміну від російських традицій, де обов’язковими є млинці, в Україні на Масляну готують вареники з сиром та маслом. Лише зрідка в окремих регіонах готували млинці з гречаного борошна.
Головні дійові особи свята - жінки, що свідчить про прадавні, вірогідно ще з часів матріархату, витоки свята. Воно багате веселими та радісними ігрищами, але водночас несе суттєве виховне навантаження. Обов’язкове вживання “колодієвих” напоїв. На це свято годилося обов’язково помиритися, а ворогуючим людям пити такий напій “по колу”, щоб погасити злобу та роздратованість, наприклад сварливим сусідам, заздрісникам, свекрусі з невісткою, тещі з зятем, інакше зло за рік до наступного приходу Колодія сточить серце і душу, роблячи їх крихкою, а згодом перетворюючи на порох. Недаремно наші пращури прославляли Колодія (сина Лади – богині любові та весни і Ярила – бога весняних робіт і статевих пристрастей), бо він ще вважався Богом бадьорого духу, злагоди, міцного здоров’я. Колодій казав: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!» (Натяк на сварливість.)
Кожен день Масляної відзначений тими чи іншими обрядами. У понеділок колодка «народилася», у вівторок – «хрестилася», в середу – «похрестини», у четвер – «колодка помирала», у п’ятницю – її ховали, а в суботу – плакали за нею. Проте, колодка була і предметом покарання тих молодих хлопців і дівчат, які не встигли одружитися до Масляної. На цей тиждень до їх рук та ніг прив’язували колодку і щоб позбутися неї, треба було заплатити викуп.
Ще одна традиція – “свято тещі” у п’ятницю. Зять спочатку везе тещу від її хати до своєї через усе село, а по дорозі перевертає воза, показуючи своє відношення до матері своєї дружини, але потім все ж таки пригощає тещу варениками і спиртними напоями. Останній день Масляної відзначається по-особливому. Всюди повинен чутися веселий сміх, ігрища. Однак, щоб увійти в піст з чистими душею і думками, треба обійти всіх сусідів і попросити вибачення за всі образи, навіть якщо ви їх і не завдавали. Звідси назва останнього дня Масляної – Прощена неділя.
Закінчується Масляна обрядом полоскання зубів: щоб на зубах не залишився сир, за який упродовж посту нечиста сила може витягати душу разом із зубами.
Погулявши отак цілий тиждень, люди говорили: «Масляна, яка ти мала, - якби ж тебе сім неділь, а посту – одна!».