На сторінках «Сільських новин» уже не раз обговорювалася тема реформування медицини. Проте до редакції продовжують надходити листи від читачів із сільської місцевості - дописувачі налякані перспективою втратити можливість отримувати медичну допомогу за місцем проживання. Люди переймаються: після реформування галузі до найближчого медзакладу доведеться добиратися за 100-200 кілометрів. З іншого боку, чиновники стверджують: реформа не передбачає закриття ФАПів та звільнення медичних працівників. Її мета – змінити саму структуру закладів охорони здоров’я, котра не відповідає потребам сьогодення та не є ефективною в умовах ринкової економіки. Нібито є в цьому раціональне зерно. Чому ж у такому разі реформа не здобула популярності серед громадян? Пояснень може бути кілька. По-перше, люди не отримують доступної (зрозумілої) інформації щодо задуманого владою (лексика чиновника не завжди зрозуміла простій людині). По-друге, на гіркому досвіді ми вже навчилися – у нашій країні навіть найкращі починання здатні довести до абсурду. І якщо з народним скепсисом боротися ми не беремося, спробувати розібратися, в чому ж суть реформи (чи хоча б ідеального її варіанта) – варто. У цьому нам допоможе доктор медичних наук, професор Дніпропетровської державної медичної академії, експерт групи медичного обслуговування Комітету економічних реформ при Президенті України Валерія ЛЕХАН.