Поточний № 20 (1258)

26.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Мейд ін Кобеляки


01.03.2012

Підробка товарів під «фірму» - досить давній, можна сказати, добре відомий і традиційний спосіб шахрайства. Але люди продовжують ловитись на цю вудку аферистів - «цеховиків».
Покупці «фірмових» кросівок на ринках Полтавщини й гадки не мали, що цей товар виготовляють у звичайній сільській хаті. Згодом жителі села Озера Кобеляцького району повідомили міліції, що якісь приїжджі організували у сільській хатині підозріле виробництво. Міліціонери завітали за вказаною адресою. У двох маленьких кімнатах сільської хатини, яку спритники наймали за 100 гривень на місяць, правоохоронці виявили підпільне взуттєве виробництво. Там стояли столи для розкрою, чотири швейні машинки, інше знаряддя для пошиття і склеювання взуття. Працівники цеху розповіли, що на виготовлення пари кросівок витрачають близько 3 годин, виробництво діяло майже півроку, тож можна порахувати, скільки кросівок «мейд ін Кобеляки» пішло на ринки. Один із працівників запевняв оперативників, що взуття вони виготовляють якісне, хоча сам кросівки власного виробництва не носив. Ніяких дозвільних документів на організацію виробництва і товар у цеху не виявилось. Організатори взуттєвого «ательє» з Кременчука найняли для роботи 5 місцевих жителів, переважно молодих людей, які не могли у селі знайти іншої роботи. За роботу з 9-ої ранку і до 18-ої їм платили по тисячі гривень на місяць. Бригадиром у них був 17-річний неповнолітній родич власників «ательє». Юнак успішно контролював випуск кросівок, адже цех працював злагоджено і без збоїв. Увечері приїздили господарі й переправляли готовий товар на ринки. На кожній парі кросівок «підприємці» мали кілька сотень гривень чистого прибутку, а продали вони не одну сотню «самопального» взуття. Надрентабельність виробництва забезпечувалась за рахунок дешевої робочої сили і сировини, а також ухиляння від сплати податків та інших обов‘язкових платежів. Тепер організатори підпільного виробництва змушені спілкуватись зі слідчими.

Петро Братченко.