Народе України!

Ми пережили ніч, яка могла зупинити історію. Історію України. Історію Європи. Російські війська атакували Запорізьку атомну станцію. Найбільшу у Європі. Вона одна могла бути як шість Чорнобилів. Російські танкісти знали, що вони обстрілюють. Прямою наводкою – по станції. Це терор небаченого рівня.

В Україні 15 атомних блоків. А у російських військових – повністю відбита памʼять про Чорнобиль. Про цю світову трагедію.

Русские люди, я хочу обратиться к вам. Как это вообще возможно? Мы же вместе в 86-м году боролись с последствиями Чернобыльской катастрофы. Вы должны помнить разбросанный взрывом горящий графит. Жертвы. Вы должны помнить свечение над разрушенным энергоблоком. Вы должны помнить эвакуацию из Припяти и 30-километровой зоны. Как вы могли это забыть? А если вы не забыли, то вам нельзя молчать. Вы должны сказать своей власти, выйти на улицы и говорить, что вы хотите жить. Жить на земле без радиоактивного заражения. Радиация не знает, где границы России.

Усю ніч я був на зв’язку з партнерами, з лідерами інших держав, щоб світ реагував. Я відчував, що світові лідери шоковані. Велика Британія скликає Раду Безпеки ООН через цю атаку. МАГАТЕ запускає свій Центр інцидентів та надзвичайних ситуацій у режимі цілодобового реагування. Потрібне негайне посилення санкцій проти держави – ядерного терориста. Потрібне негайне закриття неба над Україною, бо тільки це може гарантувати, що Росія не битиме хоча б ракетами та авіабомбами по атомних обʼєктах.

Я вдячний всім нашим героям із Нацгвардії, які охороняли станцію та намагалися зупинити ворога. Вдячний рятувальникам, які загасили пожежу. Але багато залежить від вас, громадяни України, прості люди Енергодара. Ви розумієте загрозу для станції краще за всіх інших. Ви там живете. Поряд із нею. І ви бачите окупантів безпосередньо. Проганяйте їх. Дайте їм знати, що Енергодар – це Україна. Що Україна – не місце для ядерного попелу.

Громадяни України!

Ворог завів на територію нашої держави абсолютну більшість своїх військ. Майже вся армія Росії кинута проти нашого народу. Але героїчний спротив українців вже девʼятий день рятує нашу державу від цієї навали. Українські міста не бачили такої нелюдської жорстокості з часів нацистської окупації. Чернігів, Охтирка, знов Харків, Маріуполь. Цілеспрямовано знищують цивільну інфраструктуру. Знищують людей. Житлові квартали. Тільки за вчорашній день у Чернігові російські бомби вбили 47 людей. Мирних людей. Харків… Просто знищують Харків реактивною артилерією та авіаударами. Росія. Знищує. Харків. Як це сталося? Сьогодні вранці у Житомирі ракета вдарила по будівлі школи. По дітях. Такою стає реальність, коли приходить «братська» Росія.

Вчора на переговорах у Білорусі вдалося погодити створення гуманітарних коридорів. Там, де люди страждають найбільше. Сьогодні ми побачимо, чи працює домовленість.

Наша оборона завдає ворогу максимальних втрат. Майже 9200 вбитих окупантів. На ранок дев’ятого дня війни. Ми б’ємо їх під Миколаєвом. Бʼємо під Харковом. Бʼємо під Києвом. Столиця залишається ключовою мішенню для окупантів. Але вони не зламають нас, не зламають нашу державу. Ніколи. Що б вони не робили, вони все одно програють. Тому що ми – у себе вдома. Ми на своїй землі.

Вони готують постійно провокації. Зараз готують провокацію в Херсоні. Збираються розіграти виставу з нібито мітингом за Росію. Для цього вони завезли в місто чужинців. Шукають місцевих зрадників. Хочуть зробити телекартинку, нібито Херсон уже не український. Я хочу нагадати, що з цього вони починали так звані «ДНР» і «ЛНР». Ви розумієте, що з ними потім сталося. Це треба зупинити. Херсонці, покажіть, що це ваше місто. Ви можете все зупинити, будь-який план окупантів. Нікого не слухайте – слухайте своїх дітей, слухайте своє серце. Ви – українці. Я закликаю херсонців позбутися будь-якого відчаю. Україна свого не віддасть.

Ми боремося проти потужного ворога, який переважає нас чисельністю. Який переважає нас кількістю техніки. Але який на тисячі світлових років далекий від нас, від нормальних людей, які мають гідність. Покажіть це. Наш національний прапор. Покажіть наш національний гімн. Наш національний дух. Обов’язково дайте знати окупантам, що перебувати в Херсоні вони можуть лише тимчасово. І ніколи не зможуть володіти вашим містом, Херсоном. Як і будь-яким іншим українським містом – містом нашої держави.

Слава Україні!