Поточний № 37 (1275)

19.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Ми вже старі, а за дітей та онуків боляче


20.12.2012

Добридень, люди добрі! На схилі літ довелось і мені взятися за перо, аби звернутись за роз’ясненням до газети «Сільські новини». А спонукали до цього наші сімейні проблеми. Кажуть, що при Союзі було не все добре. Кажуть, що тоді комуняки все тримали у своїй руках. А я пригадую, як після закінчення сільсьгосподарського інституту отримала направлення у радгосп на посаду головного агронома. Хіба зараз може випускник мати гарантоване робоче місце та ще й відразу зайняти посаду головного спеціаліста? І це ще не все. Спочатку отримала як молодий спеціаліст кімнату в гуртожитку, а через рік, коли тільки-но вийшла заміж, директор радгоспу вручив мені ключі від нової квартири у 16-ти квартирному будинку, зведеному за кошти господарства. Заселився тоді той будинок швидко, здебільшого молодими спеціалістами та робітниками. З того часу минуло вже добрих сорок років, і ми всі зістарились. Як і раніше, живу зі своїм Василем у тій же квартирі. А діти мої, Валентина та Оксана, отримали вищу освіту, мають свої сім’ї, але ні роботи, ні житла. Радгосп наш давно розтягнули по клаптиках ще наприкінці дев’яностих років. У нових господарів моїм донькам з вищою агрономічною освітою роботи не знайшлося. Як не знайшлося і більш-менш придатного житла для їхніх сімей. Навіть гуртожиток, у якому колись мені довелось жити впродовж року, розбили у пух і прах. Без вікон і дверей стоїть ця споруда обабіч дороги і своїм виглядом вказує на нашу з вами бездушність і безгосподарність.
А у моїй двохкімнатній квартирі, площею 30 квадратів мешкає зараз 9 чоловік: я з чоловіком, дві доньки з чоловіками та дітьми. Ніякого житла у нашому селі, ні в районі не будують і, очевидно, у найближчій перспективі будувати не будуть. Як же далі жити і на що сподіватись? Он у містах хоча небагато, а все ж таки будується щось. А тоді кажуть, що молодь із сіл тікає. А що їй там чекати? Ось я і хотіла б запитати: чи буде для українців будуватись безкоштовне державне житло, як було це за часів моєї молодості. Ми вже старі, а за дітей та онуків боляче.

Марія Войтенко, Харківська область.

На отримання безкоштовного житла від держави українцям годі й сподіватися

Однак нещодавно поняття «черга на житлоплощу» знову почало фігурувати в побуті громадян. Йдеться про відновлення урядових програм пільгового іпотечного кредитування, адже однією з умов участі в ній є потреба учасника в поліпшенні житлових умов.
Хто може стати на квартирний облік
Попри те, що шанси на отримання державного житла зараз майже дорівнюють нулю, право перебувати на квартирному обліку мають лише ті громадяни, які, на думку законодавця, потребують поліпшення житлових умов. До речі, в Україні досі діють Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлової площі в Українській РСР, затверджені Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470, із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України (надалі - Правила).
Згідно з Правилами, поліпшення житлових умов потребують такі громадянами:
1. Забезпечені житловою площею нижче рівня, визначеного виконавчими комітетами обласних, Київського та Севастопольського міських рад разом із порадами профспілок. Цей рівень періодично переглядається зазначеними органами. Таким чином, у кожному населеному пункті встановлений свій розмір забезпечення житловою площею. Приміром, у Києві — 7 кв. м на людину, в Харкові — лише 5,5 кв. м.
До речі, про потребу уніфікувати рівень забезпеченості житлоплощею для всієї території України йдеться давно, і навіть пропонують конкретні цифри — 21 кв. м на людину і 10 кв. м на сім’ю (норми приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду») або хоча б 13,65 кв. м на людину (норма отримання житлової площі у державному житловому фонді), але далі розмов справа з місця не зрушила.
2. Які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Щодо цього питання також діють ще радянські нормативи: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 26.04. 1984 р. № 189 «Про порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання». Рішення про визнання житлового будинку або приміщення непридатним для проживання ухвалює виконком місцевої ради.
3. Які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, через що не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї родини. Перелік таких захворювань міститься в Наказі Міністерства охорони здоров’я СРСР № 52 від 08.02.85 р.
4. Мешкають за договором суборенди житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором оренди житлового приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.
5. Мешкають не менше 5 років за договором оренди в будинках (квартирах), що належать громадянам на правах приватної власності.
6. Мешкають у гуртожитках;
7. Мешкають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних стосунків, або особи різної статі старше 9 років, крім подружжя (зокрема якщо займане ними житлове приміщення складається більш ніж з однієї кімнати).
Тими, хто потребує поліпшення житлових умов, є також громадяни, які мешкають у комунальних або невпорядкованих щодо умов цього населеного пункту квартирах:
інваліди війни, особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час (не менше 15 років) сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.
Куди звертатися
Квартирний облік ведуть зазвичай за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті місцевої ради. Крім того, стати на квартирний облік можна і за місцем роботи, якщо у підприємства є власний житловий фонд і воно веде житлове будівництво або бере участь на паях у житловому будівництві.
Кожна родина може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів родини (за їх вибором) і за місцем проживання одночасно.
На квартирний облік беруть громадян, які постійно проживають (зареєстровані) в цьому населеному пункті. Водночас місцеві ради можуть встановлювати тривалість часу постійного проживання громадян у цьому населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік.
Як стати на облік
Щоб стати на квартирний облік, необхідно подати заяву до місцевого виконкому за місцем проживання або адміністрації підприємства за місцем роботи. Заяву підписують члени сім’ї, які проживають разом, мають самостійне право на отримання житлового приміщення і бажають разом стати на облік. До заяви додають довідку з місця проживання про склад сім’ї, а також довідку про те, чи перебувають члени родини на квартирному обліку за місцем роботи.
За необхідності до заяви додають також медичний висновок, довідку (виписку з рішення виконавчого комітету місцевої ради) про невідповідність житлового приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копію договору суборенди житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду або договору оренди житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (квартирі), що належить громадянину на правах приватної власності.
Але і цей перелік не є вичерпним, за необхідності виконком або адміністрація підприємства може запитати й інші документи. Які саме, в Правилах не уточнюють.
Альтернатива є
Громадянам, які не належать до жодної з категорій, що дає право на квартирний облік, або не стоять у черзі на житлоплощу з інших причин, не варто впадати у відчай. У них є шанс взяти участь у програмі пільгового іпотечного кредитування.
За останніми змінами від 13 серпня 2012 р. в Порядок здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов (Постанова КМУ від 25 квітня 2012 р. № 343), позичальниками, крім «черговиків», можуть бути громадяни, забезпечені житловою площею в розмірі не більше 9 кв. м на одного члена сім’ї, а також які проживають у гуртожитках. Ці факти обов’язково слід підтвердити довідкою про склад сім’ї, виданою за місцем проживання.

Катерина ГУТГАРЦ, Prostopravo.com.ua