Після відомих подій на АЕС «Фукусіма-1» японців дуже цікавить досвід ліквідації наслідків радіаційного забруднення. Іноземці збирали й пожертви для допомоги чорнобильцям. Представники України не тільки інформували про участь у проекті, а й ознайомили присутніх з науковими висновками. І ще – розповідали про своїх рідних, знайомих, про тих людей, які внаслідок техногенної катастрофи передчасно пішли з життя.

Тепер у японського проекту починається новий етап. Основне його завдання – поширення засобів і методів, які підтвердили свою ефективність у боротьбі проти внутрішньої радіації на території всієї України.

Отже, шостий рік триває в Україні спільна робота (із залученням українських вчених і дослідників, у якій провідну роль відіграє фонд з Країни вранішнього сонця. Гості, що прибули з японського міста Сайтама, котрі вивчають питання безпечного харчування на радіоактивно забруднених територіях, що виникли внаслідок техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, а в березні 2011-го зі схожими проблемами стикнулася Японія після масштабної аварії на «Фукусімі-1».

На відкритті семінару президент Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» Людмила Мех, яка була керівником творчого об’єднання газет Київського Полісся, коли вибухнув 4-й реактор на Чорнобильській АЕС, відрекомендувала поважних японських доброчинців. У своєму слові Джунічі Ковака, головний редактор щомісячного журналу, що має таку саму назву, як і японський фонд, розповів присутнім, що їхня неурядова організація функціонує з 1984 року і ґрунтовно вивчає питання впливу на здоров’я людини продуктів, які містять консерванти, канцерогени та інші шкідливі речовини. Після аварії на АЕС у Фукусімі японський фонд став приділяти більше уваги вивченню питань протидії радіаційному забрудненню харчових продуктів і поліпшенню здоров’я дітей – тобто майбутніх поколінь. Об’єднавши понад чотири тисячі небайдужих співвітчизників – представників різних професій  у структуру, яка акумулює доброчинні пожертвування, видає журнал та реально допомагає багатьом людям не лише у своїй країні, а й жертвам Чорнобиля.

До України спершу з волонтерською допомогою окремим українським сім’ям з дітьми, постраждалими від катастрофи на ЧАЕС, японський фонд Коваки долучився в листопаді 2012 року. Почали працювати з трьома родинами із села Бігунь Овруцького району на Житомирщині (11 дорослих і 6 дітей). Згодом, для порівняння, залучили ще вісім сімей переселенців у Ковалині Переяслав-Хмельницького району Київщини (24 дорослих і 23 дитини), які мають проблеми зі здоров’ям. У раціоні цих сімей деякі місцеві продукти (м’ясо, молоко, річкову рибу) замістили екологічно чистими – перевіреними на вміст цезію і стронцію. Рекомендувалося взагалі відмовитися від споживання грибів як найбільших накопичувачів радіоактивних елементів. Далі проект розвивався так, що значно більшій кількості сімей мешканців забруднених територій і відносно чистих, видавали мінеральні добрива. Внесення їх у ґрунт – на городи, пасовища – є ефективним засобом проти накопичення небезпечних елементів у рослинах. Адже цезій і стронцій за молекулярною формою такі самі, як калій і натрій, і якщо цих корисних елементів рослині не вистачає в ґрунті, то вона «тягне» радіоактивні.

Наразі програма японського проекту істотно розширена, налагоджена співпраця з українськими науковцями в галузі медицини та радіобіології. Завдяки їхнім спеціальним дослідженням у межах проекту, а також за підготовленими експертними висновками і рекомендаціями, було запроваджено системний контроль якості харчування і вживання безпечних продуктів учасниками окремого експерименту. Проведено й рекультивацію ґрунтів під випаси худоби, внесено мінеральні добрива на присадибні ділянки жителів, зокрема в селах Бігунь, Піщаниця, Можари, Радинка, Овсюки, Нові Мартиновичі, Ковалин, Єрківці, Стовп’яги. Торік до проекту долучили школярів селища Народичі. Японські доброчинці на чолі з паном Ковакою періодично відвідували українські сім’ї і фіксували самопочуття учасників проекту як суб’єктивний фактор результативності оздоровлення людей.

– Найбільше цікавимося станом здоров’я дітей, які мешкають на забруднених після атомної аварії територіях і споживають вироблені там же продукти, – наголошує пан Ковака. – Важливо знати, як впливають на організм малі дози радіації елементів із тривалим періодом розпаду – стронцію, цезію. Ці знання допоможуть запобігти можливим тяжким наслідкам і зберегти здоров’я дітям як в Україні, так і в Японії, де так само сталася масштабна аварія на АЕС. Ми вивчаємо, як можна звести негативний вплив до мінімуму. І прагнемо матеріально допомогти сім’ям, які погодилися брати участь у нашому проекті.

Японський проект від початку його втілення сприяв поліпшенню здоров’я майже чотирьох тисяч дорослих і дітей. На семінарі про це розповіли освітяни з Асоціації вчителів, зокрема педагоги з житомирських Народичів, а також головний лікар центральної районної лікарні Марія Пащук.

Українському населенню треба мати об’єктивну інформацію про реальний стан справ з радіоактивним забрудненням продуктів, води, довкілля та знати, як уберегтися від внутрішнього опромінення, вважають організатори й учасники проекту.

«Мусимо популяризувати ідеї радіоактивної безпеки та здорового харчування», – наголосив у виступі кандидат біологічних наук Микола Лазарєв, завідувач лабораторії ведення сільгоспвиробництва на територіях з техногенним забрудненням Українського науково-дослідного інституту сільського господарства  радіології Національного аграрного університету, доцент кафедри радіобіології та радіоекології Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Вчений на прикладі трьох шкіл з Народичів, Радинки та Овруча, що на Житомирщині, наочно показав, які зміни відбуваються, коли вживати заходи профілактики, і наголосив, що нині в Україні японський проект – єдиний, що реально виконується і спрямований на зниження радіоактивного забруднення продуктів харчування. Від держави подібної допомоги, на жаль, немає.

У попередні роки також активно долучалися до наукового опрацювання даних, зібраних у ході реалізації японського проекту, та власних досліджень Ігор Гудков – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри радіобіології та радіоекології НУБіП України та кандидат медичних наук Тетяна Ванханова – асистент кафедри педіатрії № 1 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

Директор-розпорядник Науково-дослідного інституту морських технологій Японії Кадзуко Сао на семінарі розповіла про масштаби забруднення Японії внаслідок аварії на АЕС «Фукусіма-1» і проілюструвала це відеоматеріалами.

Про успіхи в оздоровленні й лікуванні хворих дітей повідомили також на семінарі їхні батьки, рідні та самі підлітки. Люди щиро дякували організаторам проекту за різнобічну допомогу – а це і ліки, і чисті продукти, і масажі...

Як розповіла, приміром, жителька Народичів Галина Цвєткова (мати хворої дитини), вони тримають кіз. Завдяки японському проекту тваринам щомісяця привозять зернові корми для відгодівлі. Молоко, яке вживають і дитина, і решта членів сім’ї, містить тепер обмаль шкідливих речовин, отож і хворий уже не так залежить від ліків, як було раніше, таблетки йому майже не потрібні.  

Наголошували на поліпшенні стану хворих Кацухіко Фарута – спеціаліст із лікування циркуляції крові та доктор Кокі Осугі – керівник відповідної японської асоціації медиків. Японці робили українським дітям масажі за методикою гімнастики Ногуті та продемонстрували лікування за методом Осугі. Було запропоновано й охочим представникам преси відчути на собі можливості масажу.

Голова Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» Валерій Макаренко, високо цінуючи програму японського проекту, як визнання заслуг пана Коваки вручив йому відзнаку «Союзу Чорнобиль».

Координатором інформаційної підтримки проекту в нашій країні є колектив ТРК «Альта» з Переяслава-Хмельницького на Київщині. НСЖУ і Фонд «Журналістська ініціатива» підтримали пропозицію керівника «Альти» Олега Ярмоленка сприяти ширшому інформуванню жителів України про такі важливі питання, як збереження здоров’я і захист майбутніх поколінь від радіаційних загроз.