Усюди по Вкраїні День українського прапора і День незалежності цьогоріч святкували з усвідомленим піднесенням і водночас з гірким присмаком тривоги за майбутнє своєї Вітчизни. Ми сьогодні вперше так сильно полюбили кольори свого національного жовто-блакитного прапора і вперше усвідомили, що Україна – то є найсвятіше для кожного з нас, а її незалежність – понад усе.

ОСОБЛИВИМ це свято стало для мешканців і гостей славнозвісного села Миколаївка, що у Новомосковському районі Дніпропетровщини. Крім традиційного вітання молодих батьків з народженням маленьких миколаївців, їх в селі, як повідомила Миколаївський сільський голова Ірина Полтавець, з’явилося аж 62 – 31 хлопчик і 31 дівчинка, тут було урочисто відкрито алею слави Героїв Соціалістичної Праці.
А їх у Миколаївці було 17. І «Сільські новини» про них писали 15 років тому у січні 1999-го. У статті Михайла Скорика «Плач миколаївських героїнь» розповідали про байдуже ставлення тодішнього керівника КСП «Колос» Володимира Садька до своїх пристарілих Героїв Соціалістичної Праці. Зокрема, Марія Явір тоді з гіркотою повідала, як оббивала пороги контори, щоб виписати нещасних три кілограми м’яса для відзначення свого сімдесятиріччя. Ледве виплакала, та більше уже ні за чим не зверталась.
«Знаєте, згадувати не хочеться, як ми тоді робили зрана до ночі вручну у ланці й у ланці, я ж була ланковою, молода, 21 рік, сили, як у машини, досапаєш кукурудзяні гони у два з половиною кілометри і знову назад біжиш, і так день удень, без вихідних, за той трудодень», - розповідала «Сільським новинам» у 1999 році ще жива тоді Герой Соціалістичної Праці Марія Явір. Ці спогади увійшли до книги журналіста Михайла Скорика «Зима», випущеної у видавництві «Правда Ярославичів» у 2002 році.

А коли 15 років тому наш спецкор Михайло Скорик звернувся до голови КСП з питанням, як поживають миколаївські героїні, то почув дещо незвичну відповідь: «Про героїнь трохи забули, але то більше сільради стосується».
Звісно, будь тоді керівником Анатолій Білик, проблеми героїв села вирішувалися б зовсім по-іншому, бо притаманна йому глибока повага до людей праці. Тому не перекладає на сільську раду вирішення більш значущих питань, як-от відкриття цієї алеї пам’яті з 18-ма мармуровими плитами, на яких викарбувані імена славних трудових звитяжців, які, на його глибоке переконання, не повинні відійти в забуття.

Ось вони, Герої Соціалістичної Праці, увічнені на алеї слави:

Бродянко Максим Юхимович, бригадир польової бригади, нагороджений орденом Леніна і орденом Червоної Зірки;
Гунько Іван Федотович, бригадир тракторної бригади, нагороджений орденом Леніна;
Дерев’янко Ганна Анатоліївна, ланкова, нагороджена орденом Леніна і Трудового Червоного Прапора;
Зеленська Наталія Григорівна, ланкова, нагороджена двома орденами Леніна та орденом Трудового Червоного Прапора;
Карноза Ганна Савеліївна, різноробоча, нагороджена трьома орденами Леніна;
Куца Марія Іванівна, ланкова, нагороджена трьома орденами Леніна;
Кухар Марія Єгорівна, ланкова, нагороджена орденом Леніна;
Лисогоря Денис Трохимович, механізатор, нагороджений орденом Леніна;
Лисогоря Ганна Гаврилівна, ланкова, нагороджена двома орденами Леніна;
Неділько Ганна Григорівна, ланкова, нагороджена орденом Леніна;
Рудницька Надія Сергіївна, ланкова, нагороджена двома орденами Леніна та орденом Трудового Червоного Прапора;
Сухин Ганна Григорівна, ланкова, нагороджена орденом Леніна;
Хорішко Ганна Петрівна, ланкова, нагороджена орденом Леніна;
Щербина Онися Василівна, ланкова, нагороджена орденом Леніна;
Щербина Олексій Романович, перший голова колгоспу ім. Чкалова, нагороджений орденом Леніна;
Щербина Надія Миколаївна, ланкова, нагороджена орденом Леніна та орденом Трудового Червоного Прапора;
Явір Марія Іванівна, ланкова, нагороджена орденом Леніна;
Несмашний Іван Іванович, ланковий колгоспу
ім. Щорса, нагороджений орденом Леніна.

Знаменний і той факт, що алею пам’яті миколаївських героїв Соціалістичної Праці було урочисто відкрито напередодні двох найважливіших державних свят - Дня прапора і Дня незалежності 22 серпня. Бо в незалежній Україні шанують пам’ять людей, які творили її славу. На жаль, до цієї хвилюючої миті визнання дожила лише одна з 18-ох героїв, удостоєних цього високого звання, Марія Кухар, їй сьогодні 85, але здоров’я не дозволило побувати на святі.
На урочистому мітингу в селі цього дня було людно: подія покликала багатьох миколаївців полишити щоденні свої турботи. Весело метушились святково вбрані в українські національні костюми діти, розмахуючи жовто-блакитними прапорцями, по-дитячи радіючи святу. Прийшла молодь, батьки з немовлятами, були і літні люди. Гостями свята стали голова обкому профспілки працівників АПК Галина Смирна, голова Новомосковської райдержадміністрації Наталія Коломенська та довірена особа Президента України Віктор Літвіщенко.
- Покажіть мені ще таке село в нашій Україні, де було б скільки Героїв Соцпраці,- гаряче відстоював уже реалізовану власну ініціативу створення пам’ятної алеї пам’яті миколаївських героїв праці генеральний директор СТОВ «Злагода» Анатолій Білик.
Справді, таким похвалитися не може ніхто. І якщо інші міста і села України славляться стародавніми замками, могутніми фортецями, природними заповідниками, старими церквами і соборами, то славу Миколаївці приносили завжди люди, які вирощували високі урожаї та отримували великі надої молока.
- Колгосп імені Чкалова гримів тоді на весь світ. За досвідом вирощування свиней сюди приїздили навіть китайці, - розповідав про славну історію колгоспу заслужений працівник сільського господарства України Анатолій Білик, який уже близько 20 років беззмінно у керма ТОВ «Злагода», що постало на частині земель колишнього колгоспу ім. Чкалова, пізніше Калініна.

Це господарство ставало трампліном для багатьох відомих державних діячів. Тут 28 років від роду починав свою кар’єру майбутній прем’єр Павло Лазаренко, Микола Самілик після півтора року головування у колгоспі дійшов по кар’єрних сходах до секретаря Кіровоградського обкому партії, Анатолій Білик прийшов головою у період перебудови, 1986-го. За шість років відбудував у Миколаївці школу, провів газ до села, спорудив меморіал Слави загиблих у роки Великої Вітчизняної. І цим запам’ятався миколаївцям. Тому після високих державних посад у районі, депутатства у Верховній Раді, у 2002 миколаївці попросили Анатолія Григоровича повернутися до керівництва уже розпайованого господарства, яке було названо «Злагода», аби жити у спокої і мирі, творячи свою одвічну хліборобську працю. Відтоді живе і процвітає Миколаївка у «Злагоді», збираючи хороші врожаї, вирішуючи проблеми школи і дитсадка, по-хазяйськи порядкуючи у селі і на його околицях.
А люди в Миколаївці надзвичайно розумні, щирі і працелюбні. Тут живуть нащадки 17 Героїв Соціалістичної Праці, які з особливою гордістю тепер можуть дивитися в очі своїм односельцям. 18-ий Герой – Несмашний Іван Іванович із сусіднього села Нове працював бригадиром у колгоспі ім. Щорса, став Героєм у 28 років. Про це розповів його син Олег Несмашний, який поклав квіти до пам’ятної плити свого батька і висловив свою вдячність ТОВ «Злагода».
Кому ж і за що давали звання Герой Соціалістичної Праці?
- За радянської доби цієї відзнаки були удостоєні 20 тисяч працівників, в тому числі 3,5 тис. українців, - сказала на мітингу голова обкому профспілки працівників АПК Галина Смирна. - Головним принципом, за яким нагороджувались наші люди, була новаторська віддана праця на зміцнення держави. А в сільському господарстві вона відрізнялась особливою звитягою. Від голодного 1947 по 1958 роки із 8 тис. нагороджених 7,5 тис. були працівниками сільського господарства.
Саме в ці буремні роки повоєнної відбудови у Миколаївці і народилися Герої Соціалістичної Праці, пам'ять про яких тепер увічнено ТОВ «Злагода» на мармурових плитах в центрі села, щоб миколаївці знали і пам’ятали про трудовий подвиг своїх односельців, аби і наступні покоління миколаївців пишалися своїм селом, його людьми і продовжували множити його славу уже власними трудовими здобутками.

Світлана МАРКОВА. Фото Олексія ГУДЕНКА.
с. Миколаївка, Новомосковський район, Дніпропетровська область.

Фото. Урочисте відкриття алеї та її освячення. Миколаївський сільський голова Ірина Полтавець вручила цінні подарунки батькам 62-х маленьких миколаївців, народжених після 22-ої річниці незалежності. Така акція тут стала традицією.