Поточний № 44 (1231)

16.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Миргород фестивальний


26.09.2013

Коли чуєш «Миргород», одразу асоціюєш це слово з чудотворною мінеральною водою та з безсмертними творами класика світової літератури Миколи Гоголя. І справді, ці візитівки курортного міста щороку приваблюють сюди тисячі туристів з усього світу. Проте сучасний Миргород живе не лише спогадами про славне минуле. Життя в маленькому містечку і сьогодні сповнене цікавими та яскравими подіями. Про деякі з них ми і розповімо у цьому матеріалі.

Повернення до джерел
Велику народну мудрість, народну усмішку та народний сум увібрала в себе і пронесла через століття українська пісня. Завжди щира та влучна, вона залишається актуальною в усі часи. І кожен з нас любить її по-своєму: літню людину знайомий мотив повертає в далеку молодість, юну – чарує своєю ліричністю, а малечу приколисує ніжною мелодією та чарівним сюжетом. Аби показати українцям, котрі під впливом не завжди якісної естрадної музики почали забувати про красу народного мистецтва, якою ж має бути справжня пісня, у Миргороді започатковано перший фестиваль вокального мистецтва «Джерела любові». Ідея його організації належить Миргородській міській раді. Підтримали її також представники районної влади та колектив медично-реабілітаційного центру «Миргород», що люб’язно прийняв на своїй території учасників дійства.
За задумом організаторів, «Джерела любові» - це не просто фестиваль, а ще й конкурс, під час якого творчі колективи Миргородщини змагаються за почесне звання «Кращий вокальний колектив року». Цьогоріч за титул боролися 13 ансамблів, що представляли Миргород, Комишню, Білики, Петрівці, Гаркушинці та Вовнянку. Майстерність виконавців оцінювало професійне журі на чолі з композитором, заслуженим працівником культури України Анатолієм Ждановим.
- Нам було дуже складно оцінювати учасників та розподіляти призові місця, - зізнався голова журі. –

На мою думку, фестиваль має стати традиційним, адже він дає можливість самодіяльним колективам із сільських будинків культури проявити себе уже на більш-менш серйозній сцені, зустрітися з глядачами, виступити та подарувати їм кілька хвилин щастя.
Фестиваль-конкурс проходив у два етапи, під час яких учасники виконали по дві, а фіналісти – по три народні пісні. Звичайно, зізнаються артисти, кожен розраховував на перемогу. Проте, навіть не здобувши першості, виконавці отримали справжнє задоволення від зустрічі з шанувальниками народної творчості.
- Ми вперше на такому конкурсі, - діляться враженнями учасники ансамблю «Червона калина» Вовнянського сільського клубу. – Для нас це перш за все нагода показати себе і побачити, як працюють професійні колективи. У нас дуже сильні конкуренти, та, незважаючи на результати конкурсу, ми раді тому, що приїхали до Миргорода.
Цікавий репертуар для свого виступу обрав суто чоловічий колектив Миргородського районного будинку культури «Жабокрюківські дядьки». Вони потішили глядачів веселими піснями, а з нами поділилися історією походження незвичайної назви свого ансамблю.
- Ярмаркова площа в Сорочинцях називається Жабокрюківський майдан. Саме на ярмарку наш ансамбль здобув звання народного. Тож ми й вигадали для себе - «Жабокрюківські дядьки», - розповіли артисти.
Найбільшу глядацьку симпатію на фестивалі (і відповідний приз) здобув жіночий вокальний ансамбль «Берегиня» Комишнянського зонального будинку культури. Третє місце посів народний самодіяльний жіночий ансамбль «Джерела» із Палацу культури курорту «Миргород», друге – наші знайомі, народний чоловічий вокальний ансамбль «Жабокрюківські дядьки» Миргородського районного будинку культури. Звання ж «Кращий вокальний колектив року» заслужено дісталось народному самодіяльному пісенному ансамблю «Обереги» із м. Миргорода.

Осінні мотиви

Прихід осені ось уже 13 років поспіль асоціюється у жителів Миргорода з ліричними акордами романсу. Заснований ще в 2001 році Всеукраїнський пісенний фестиваль «Осіннє рандеву» став подією, що збирає на гоголівській землі визнаних зірок української естради, молодих виконавців та шанувальників цього насправді дивовижного музичного жанру. Сьогодні, озираючись на події тринадцятирічної давнини, організатори свята зізнаються – ніхто не міг пророкувати фестивалеві такої тривалої історії та такої щирої любові глядачів.
Рішення про заснування фестивалю було прийнято всього за кілька хвилин у результаті перемовин між тодішнім очільником Миргородської міської ради Олександром Паутовим та народним артистом України Мар’яном Гаденком. Ідея Мар’яна Ілліча організувати в місті подію загальнодержавного масштабу, без сумніву, зацікавила щойно обраного міського голову, котрий на той час переймався питанням поліпшення іміджу міста-курорту. На початку двотисячних, згадує Олександр Борисович, Миргород мало нагадував європейське містечко, куди їдуть відпочиваючі не лише з України, а й з-за кордону. Погані дороги, неосвітлені вулиці, неохайні фасади – здравниця з величезним потенціалом переживала не найкращі часи. Тож «Осіннє рандеву», зчинивши чималий резонанс в культурному житті міста та й усієї країни, мав знову привернути увагу до гоголівського краю, посприяти розвиткові туристичної сфери та Миргорода в цілому. Та реалізувати швидко прийняте рішення виявилося не так просто. Перша проблема, з якою зіткнулися організатори – фінансова.
- Кожна копійка була на рахунку, адже треба було наводити лад у місті. Тож аби знайти кошти на проведення фестивалю, ми майже з капелюхом ходили, зверталися до наших підприємців – хтось давав двісті гривень, хтось триста.... Так от по копійці назбирали необхідну суму, - з усмішкою пригадує Олександр Паутов.
Безпосередню участь в організації фестивалю брав, звичайно ж, його натхненник, народний артист України Мар’ян Гаденко. Він, зокрема, подбав про те, щоб на миргородську сцену вийшли такі визнані метри української пісні, як Ніна Матвієнко, Дмитро Гнатюк, Віктор Шпортько, Фемі Мустафаєв, Лілія Сандулеса, Олександр Василенко, Олег Марцинківський та інші. Зіркові гості додали фестивалеві, так би мовити, статусності і видовищності. На «Осніннє рандеву» Мар’ян Ілліч запрошував і молодих виконавців з різних регіонів України, котрі й стали, власне, першими конкурсантами.
За час свого існування вокальний конкурс став своєрідним творчим трампліном в житті багатьох виконавців. Так звання Заслужений артист України отримали переможці різних років: Ніна Мирвода, Марта Шпак, Іван Красовський, Оксана Нестеренко, дует «Росичі», Юлія Мартинова, Юлія Антипенко, Тетяна Мудра та інші.
На фестивалі «Осіннє рандеву» співаки-початківці мають можливість не просто заявити про себе, а й отримати цінні уроки виконавської, артистичної, сценічної майстерності від авторитетних артистів. Саме тому кількість конкурсантів постійно збільшується. Так до організаторів щороку надходить більше ста заявок на участь у вокальному змаганні.
Ну, і, звичайно ж, вірними фестивалеві залишаються його глядачі. У вересні, незадовго до початку «Осіннього рандеву», до Миргорода приїжджають любителі романсу з усіх куточків країни. Справжній літопис фестивалю, починаючи з 2001 року, веде його щира шанувальниця, колишня вчителька Лідія Почеп.
- Я дуже люблю романси. Вони ніжні, ліричні. Вони роблять людину кращою: добрішою, щедрішою, чуттєвішою. Романси хвилюють струни серця, а отже, вони житимуть довго-довго. Власне, любов до цього музичного жанру і спонукала мене вести літопис Всеукраїнського фестивалю «Осіннє рандеву». Мені подобається те, що тут глядачі не лише мають можливість насолоджуватися прекрасною музикою, а ще й поспілкуватися з відомими людьми – заслуженими та народними артистами України, - із захопленням розповідає Лідія Іванівна.
Тож з 19 по 21 вересня в Миргороді проходив тринадцятий Всеукраїнський фестиваль сучасного українського романсу «Осіннє рандеву». Участь у ньому взяли 40 конкурсантів з 17 регіонів нашої країни. Гран-прі цьогоріч отримали талановита виконавиця з Києва Наталя Ахмад та одинадцятирічна хмельничанка Каріна Рейман.

Кузня просто неба

Горно, молот та кувальня – це і все, що потрібно ковалеві, аби розпочати власну справу. Але оволодіти цими нехитрими інструментами і стати справжнім майстром може далеко не кожен. Адже ковальство – наче особливий вид мистецтва, що нагадує поєднання поезії, музики та живопису.
Популяризувати древнє ремесло вирішили і в Миргороді. Цими вихідними до здравниці приїхало близько тридцяти представників почесної професії, аби взяти участь у Першому українському ковальському фестивалі ножових майстрів. Ідея його проведення належить очільникові громадської організації «Миргородські майстри» Дмитру Горячкіну.
- Я думаю, фестиваль має бути цікавим для всіх, хто знає історію та любить культуру свого народу, - розмірковує натхненник дійства Дмитро Горячкін. – Адже ковалі є носіями тих давніх народних традицій, про які важливо пам’ятати, аби відчувати свою приналежність до українського етносу. Ми сподіваємося, що вже наступного року на свято приїде ще більше учасників та гостей, адже тут дійсно є на що подивитися.
У стародавні часи ковалів сприймали як напівбогів, людей, котрі зуміли підкорити собі вогонь. Їхня праця високо цінується і зараз. Проте, констатує коваль із села Трудолюб Миргородського району, один з кращих українських майстрів Петро Федоряка, сьогодні молодь все рідше цікавиться ковальством. Тих же, хто цікавиться, пан Петро з радістю навчає. Для цього він навіть створив спеціальну гільдію майстрів «Коло», своєрідну школу для бажаючих освоїти древнє ремесло та клуб за інтересами для тих, хто вже добре володіє інструментами.
- Сюди приїхала справжня еліта ковальства – майстри, що займаються клиночним виробництвом, спеціалізуються на виготовленні історичної зброї. Тут представлена київська, полтавська, житомирська та харківська школи, приїхали також учасники із Комсомольська, Кременчука, та, звичайно ж, з Миргородського району, - розповів співорганізатор свята Петро Федоряка.
Нагодою побачити майстер-класи від віртуозів ковальської справи скористалося чимало миргородців. Ховаючись під парасольками від прохолодного осіннього дощу, мешканці міста захоплено спостерігали за тим, як майстри вдихають життя у звичайний шматок металу. Більше того, під наглядом досвідченого коваля кожен гість фестивалю міг власноруч викувати собі оригінальний сувенір. Або ж придбати під час свята уже готову монету, прикрасу, символічну підкову на щастя чи справжній мисливський ніж. До слова, зважаючи на тематику фестивалю, асортимент холодної зброї, представленої тут, був солідний. Так само, як і ціни на неї. Наприклад, невеличкий складний ніж продавали за сто, середній – за триста, а великий – за чотириста чи навіть п’ятсот гривень. А в заключний день фестивалю відбувся аукціон, на якому один з ножів, виготовлений у Трудолюбі, придбали за 1050 гривень.
Проте Перший український ковальський фестиваль ножових майстрів задумувався не як ярмарок, а як свято, куди приходять за гарним настроєм та новими враженнями. Крім власне ковалів – головних дійових осіб фестивалю, святкову атмосферу створювали також учасники Київського військово-історичного клубу «Росичі», бійці столичного клубу східної культури «Мічі», майстри рукопашного бою полтавського військово-спортивного центру «Воїн», спортсмени Миргородського клубу таїландського боксу «Муей-тай», та, звичайно ж, художні колективи Миргородщини. А доки городяни відпочивали, майстри готували для міста незвичайний подарунок – сонячний годинник, котрий стане ще однією окрасою курортного Миргорода.

Свиня-легенда
Якби свині знали, вони б точно пишалися, що на їхню честь аж два дні гуляє славне місто Миргород. Третій гастрономічний фестиваль миргородської свині проходитиме цьогоріч 28-29 вересня. Гості свята матимуть можливість посмакувати вишуканими стравами зі свинини, взяти участь у численних конкурсах та вікторинах, побачити виступи зірок української естради та місцевих артистів.
Говорять, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Та якщо вам не вдасться особисто побувати в Миргороді цими вихідними, читайте репортаж зі Свята свині в наступних номерах улюбленої газети.

Юлія ГУДЕНКО.  Полтавська область.

На знімках: переможці фестивалю «Джерела любові» - ансамбль «Обереги»; володарка гран-прі фестивалю «Осіннє рандеву-2013» Наталя Ахмад; коваль з Трудолюба Петро Федоряка показує майстер-клас з виготовлення клинка/