Поточний № 46 (1284)

21.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Місток біля Дробота


20.12.2012

Його знають усі водії, які їздять автодорогою Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. Ще з післявоєнних часів стоїть він на ній поблизу гори Калитви у Китайгороді Царичанського району. День і ніч підставляє вже завузькі свої «плечі» величезному потоку автомобілів. За даними працівників Царичанського відділення МНС, у літній період щодоби через Китайгород проїжджає більше чотирнадцяти тисяч автомобілів у трьохтонному вимірі! А місток яким був, таким і є ось уже шістдесят літ. І зараз край проїжджої частини автодороги, позначеної згідно з Правилами дорожнього руху білою фарбою, проходить з обох сторін якраз… по бордюрі містка (на знімку). Така ситуація вже давно турбує місцевих жителів, яким щодня доводиться користуватися ним. Люди змушені долати небезпечні метри містка по проїжджій частині, адже тротуару на ньому немає. Ось що розповідає досвідчений водій-професіонал Микола Костенко, що проживає поруч:

- Дорожньо-транспортним пригодам на містку кінця і краю немає. Мабуть, не було жодного року, щоб щось не трапилося. Минулого перекинувся петриківський молоковоз, лежав на містку годину. Він посередині буфером ударився прямо в перило, бо на його смузі машина ішла прямо «в лоб». Увесь рух тоді зупинився… Торік ще й жінка з Дніпропетровська на «Сітроені» побила колісні диски у нічний час. Вона щойно отримала посвідчення водія. А щоб нічого не трапилося в дорозі, з самого Дніпропетровська трималася правого краю смуги. І в Китайгороді на містку наїхала прямо на бордюр… Місяць тому фура зігнула тут перила своїм правим колесом. Пішоходам ніяк пройти по містку, водії сигналять, сердяться. А діти в школу ідуть теж по ньому… Щоб розширити місток, треба з обох сторін покласти на опори бетонні плити, відгородити тротуари. Та ніхто цим не хоче займатися, нікому воно не пече. Ми до багатьох чиновників зверталися, і всі обіцяли допомогти. Так само запевняли, що й ліхтарі вздовж траси почеплять… Як в’їжджаєш автотрасою вночі в Китайгород, наче в іншу республіку потрапляєш - освітлення майже немає. Та, видно, обіцяного треба ще три роки чекати.
Про останню чималу нічну проблему Китайгорода читачі «Сільських новин» знають із торішньої публікації «Село без свого дня». Китайгородський сільський голова Сергій Марченко із власних коштів сплачує за електроенергію, яку використовують для кількох ліхтарів у селі. А поєднати зусилля багатьох депутатів, що представляють майже дві з половиною тисячі жителів Китайгорода на всіх рівнях, на добру велику справу вздовж траси у селі не вдається. Ситуація з містком потребує, певно ж, вирішення у Дніпропетровську. Бо автодорога, що проходить селом, належить до високої другої категорії. З іншого боку саме ця обставина має допомогти вирішити давно перезрілу сільську і обласну проблему. Про це говорить начальник філії Царичанського райавтодору Михайло Левченко:
- В межах Царичанського району три таких вузьких містки, що не відповідають вимогам автодороги другої категорії - у Китайгороді, Царичанці і Могилеві. Та найгірша ситуація на китайгородському шляху, де повністю відсутні тротуари. Свої пропозиції по реконструкції цього інженерного об’єкта наша філія подала два роки тому до Служби автодоріг у Дніпропетровській області. Але фінансування робіт на цьому об’єкті ще немає.
Поза сумнівом, рано чи пізно вузьке місце на автодорозі високої категорії буде «розшите», як кажуть будівельники. Коли - поки що невідомо. Добре було б запланувати цю вкрай необхідну справу вже на наступний рік, не чекаючи збільшення сумного списку ДТП на містку. Нагадаю, рік тому голова Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул на відкритті об’їзної дороги пообіцяв, що у 2012-му дорожні будівельники працюватимуть і на сільських дорогах. Чому ж їх не бачили у видноколі Калитви? Адже для безпеки і дорожнього руху, і жителів села-пішоходів, місток у Китайгороді потрібно капітально відремонтувати позачергово! Тим паче, що про цю необхідність в Службі автодоріг Дніпропетровської області знають вже два роки.

Григорій ДАВИДЕНКО. Фото автора.