Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. З усіх мов, на яких люди розмовляють, найважливішою для нашого раннього емоційного та пізнавального розвитку є та мова, на якій ми вперше вчимося усвідомлювати навколишній світ. Адже змалечку, виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен, в першу чергу, створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА. Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися неможливо.

Міжнародний день рідної мови - це день «підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності», що був проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі. Цей день відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Історія свята має трагічний початок. Дату 21 лютого вибрано тому, що саме цього дня 1952 року загинули п’ятеро студентів, які брали участь у демонстрації за надання рідній їм бенгальській мові (в тодішньому Пакистані) статусу державної. Пізніше частина Пакистану стала незалежною державою Бангладеш. Оскільки з 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Проте як відзначає ЮНЕСКО, на даний час такі могутні мови сучасності як англійська, французька, російська, іспанська і китайська все активніше витісняють інші мови зі сфери спілкування. За прогнозами вчених в недалекому майбутньому близько трьох тисяч мов, на яких сьогодні говорять цілі народи, перестануть існувати.

Отож, ми повинні берегти і шанувати рідну мову, як це робили наші славні предки.

Ірина ГАЙДАМАСЮК.