Аграрний міністр Микола Присяжнюк спрогнозував чергову дату скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, перспективи програми «Зерно України».

- Ключові драйвери впровадження земельної реформи - Мінагрополітики та Держземагентство. Якщо говорити предметно, хто винен у тому, що земельна реформа проходить не так, як планувалося?
- Якщо ви чекаєте відповіді, що до нас все робили неправильно, а ми робимо все правильно - і ось у нас такі досягнення, то я цього не скажу. На кожному етапі кожен виконавець робив певну роботу. Може бути, кожен новий керівник агентства земельних ресурсів або міністерства намагався внести свої корективи, але, за великим рахунком, робота велась правильно.
Інша справа, що, можливо, її не прискорили. Але сьогодні важко судити - добре це чи погано. Якби ми завершили земельну реформу в 1995 році, може бути, було б те ж саме, що і з промисловістю. Сьогодні ми маємо більше здорового глузду і розуміємо, що це цінність, ресурс, який дає валовий продукт.
Зараз держава максимально спростила дозвільну систему. Терміни видачі актів, переоформлення зменшуються, витісняються корупційні посередники. Сьогодні Кабміном прийнято рішення, що оплата за всі послуги, що надаються державою, йдуть до центрального бюджету.
Будь-яке агентство, будь-яка служба не зацікавлені давати додаткові послуги, щоб формувати спецфонди. Спецфондів немає, значить, кількість послуг зменшується - і нам вдасться досягти швидкого оформлення, швидкої видачі актів, ліквідації черг та мінімізації зловживання. Формат закону підготовлений так, що ми на першому етапі мінімізуємо ризики стихійного ринку.
- І який новий термін завершення земельної реформи?
- До кінця поточного року або наприкінці весни 2013 року повинні її завершити.
- І тоді ж буде знятий мораторій?
- Так, мораторій буде знято. В законі є обмеження по покупцям, а в довгострокову оренду можуть брати всі. Для нашої країни це найоптимальніший варіант.
- В очах практиків земельної реформи головна проблема земельної реформи - латифундисти і рейдерство. А ключова причина рейдерства - шаховий розподіл паїв.
- Рейдерство, швидше, небезпечне не для власника паю, а для орендаря. Коли велика компанія орендує поле і на цьому полі у вигляді шахматки з'являються два-три власника, то вони починають шантажувати орендаря. А орендар не може порушувати технологічний цикл і змушений піддаватися на тиск.
Саме тому законодавством передбачена консолідація сільськогоспземель: якщо на 75% поле здане в оренду, то і власники решти 25% повинні здати в оренду свої паї або отримати рівноцінні ділянки за межами поля. Але це складний механізм, який може збудити безліч протиріч. Ми запросили Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), воно надало нам проект, який ми будемо пропагувати. Зазначу, в Європі тільки 30% власників земельних паїв самі обробляють землю, решта здається в оренду. Так в Німеччині на базі громади створюється кооператив, земельні паї об'єднуються і єдиним клином здаються. Так усувається можливість рейдерства, розбивки полів. Плюс, коли земля здається єдиним клином, є можливість здати її за високою ціною. Мені ця система подобається, і ми будемо її пропагувати.

- Мінагропрод прораховував, який обсяг інвестицій в агросектор від внутрішніх і від зовнішніх інвесторів може очікуватися після введення цивілізованого ринку землі?
- Моя думка, що ринок землі більше потрібен не для інвестицій, а для власників земельних паїв.А що дозволить збільшити обсяг інвестицій? Те, що орендар матиме можливість довгострокового контракту, наприклад, на 30 років. При наявності довгострокового контракту банк із задоволенням рефінансує під заставу власності.Друге - це дозволить орендареві залучити кошти і вкладати їх в родючість землі. Це і є інвестиції. І, найголовніше, це залучить інвестиції для тих фермерів, які мають у власності землю. Вони зможуть віддати її під заставу. Ми передбачаємо цим законом, що земля, передана в заставу, не може бути конфіскована. Тобто, ми виконуємо завдання Президента - не обезземелити власника.На найближчі 7-8 років стоїть завдання подвоїти виробництво сільськогосподарської продукції. Зрозуміло, що потрібно збільшити виробництво зернових, збільшити виробництво м'ясомолочної продукції і сформувати додану вартість за рахунок переробки. Отже, потрібно подвоїти і інвестиції.
- І наскільки реальна держпрограма «Зерно України» щодо виходу до 2017 р. на виробництво 80 млн. тонн зернових? Деякі експерти успішний урожай 2011 р. вважають більше аномалією, ніж закономірністю.
-Якщо ми подивимося на динаміку, останні 10 років відбувається приріст обсягу виробництва зернових - на рівні 3-5 млн. тонн на рік. Питання, наскільки можливо наростити виробництво, більше до аграрної науки. Зараз йде пересів - і дуже важливо пересіяти правильними культурами, щоб вони дали хороший урожай, що в свою чергу призведе до збереження валу і зростанню прибутковості. Зазначу, що в світі продовольче і фуражне зерно практично вирівнялися в ціні.
Також ми нарощуємо обсяг виробництва кукурудзи, плануємо збільшити її посіви, у зв'язку з пересівом, на 1 млн га. А врожайність кукурудзи набагато вище, ніж у пшениці, ячменю та жита. При цьому, ціна кукурудзи майже така ж, як і пшениці. Тому, впевнений, ми зможемо зберегти вал виробництва зернових.
- Який останній актуальний прогноз по валу зернових в поточному році?
-Я можу тільки констатувати прогнози, які дають вчені та іноземні аналітики. За їхніми підрахунками, вал коливається в межах 43-50 млн тонн. І він може змінюватися.