Відкритий лист міністру освіти Лілії  Гриневич

До Вас звертається педагог-ветеран з 50-річним педагогічним стажем Іван Гусаров. Шановна пані Ліліє, існує красива легенда «Лілії».Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час. Горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забрали в полон. В одному селі (а скільки таких сіл на широкій Україні!) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні,як білий цвіт лілії.Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопилися в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці села. Наче злякавшись побаченого, що пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світло. А ввечері, із заходом сонця, ховалися від чорної ночі.З того часу ці чудові, ніжні квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засинають з його заходом.Красива легенда. Та цю красу і багато інших ми не можемо донести до дітей, а на заваді стоїть держава. Всім відомо, що майбутнє будь-якої держави сидить за учнівськими партами. І від того, як ми його виховуємо, залежить майбутнє держави. А як ми можемо виховувати патріотів, коли зі шкільних програм держава вилучила все українське.Приклад? Будь ласка! У нас у школі замість народознавства, етнографії, краєзнавства у 5-9 класах введені російська мова, європейський вибір, європейська культура. Що завгодно, тільки  не українське. Всім відомо: хто не знає минулого, у того немає майбутнього. Ось так. Навіть при одіозному Дмитру Табачнику в школі були і народознавство, і етнографія, і краєзнавство. Що ж виходить? Окупанти вбивають наших хлопців у Донбасі, а ми вивчаємо їхню мову. Всім відомо, що рідна мова і звичаї, обряди, свята наших предків – це основа держави. Немає їх  - немає держави, немає народу, нації.А спонукало мене написати цього листа ваша заява про ЗНО. Розумна, своєчасна і потрібна. Ось я й подумав … Я писав такого листа вашому попереднику. Мені відповів директор департаменту Ю.Кононенко, що все залежить від місцевого керівництва…У нас козацька школа, працює козацька педагогіка. У школі козацький інтер’єр. Наша школа  - неодноразовий переможець районних і обласних конкурсів молодих патріотів.  Згадаймо, козацька педагогіка колись гриміла у Європі. Недаремно  світило європейської педагогічної думки Ян Коменський приїздив в Україну вивчати досвід братських шкіл. Тож повернемо українським дітям українську духовність і зрештою виконаємо заповіт батька Тараса «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

Іван ГУСАРОВ, відмінник освіти.с. Дерезувате, Синельниківський район,Дніпропетровська область.