Бо природа теж зазнає непоправних втрат через ракетні обстріли, бомбардування, жорстокі бої. Крім того, дії російських агресорів, ніби зумисне спрямовані не тільки на знищення нашого народу, але й на знищення всього живого в Україні.

Агресор небезпечно баражує на грані ядерної катастрофи, втручаючись у роботу наших атомних станцій, більше того, обстрілюючи їх.

Це зафіксував і генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії - МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі, який наразі перебував з візитом в Україні та відвідав Чорнобильську АЕС.

Крім того, він вивчив матеріали і щодо порушення ворогом фізичної цілісності Запорізької АЕС, зазначивши, що ситуація на окупованій станції нестабільна і МАГАТЕ має бути напоготові.

А через обстріли та пошкодження ЧАЕС, а також копальні роботи у зоні відчудження, які проводили росіяни у Рудому лісі, просякнутому радіацією, її рівень зріс до дуже небезпечних показників.

Але наші АЕС є не єдиним фактором, який призводить до забруднення екології. Активні бойові дії теж отруюють повітря, воду та ґрунти. Світові науковці вже кажуть, що на ліквідацію завданої українській природі шкоди підуть десятиліття.

Це серйозна екологічна проблема, яка прийшла до нас з війною. ООН вже називає її катастрофою для навколишнього середовища.  

Експерти шоковані рівнем впливу на довкілля важких металів, отруйних газів, розкиданих часточок від вибухівки та металічних частин снарядів і ракет. А ще масштабними пожежами та руйнуванням будинків.

Забруднювачі переносяться вітром і річками, і вже невдовзі можуть мати жорстокий вплив на здоров’я не тільки українців. Лікарі наразі прогнозують неодмінне підвищення захворюваності на рак та респіраторні хвороби, навіть затримку розвитку у дітей.

Це при тому, що екологічні інспектори не мають доступу до окупованих територій та тих ділянок, де точаться масштабні бої, а отже загальної картини завданої природі шкоди скласти не можуть.    

Не дають 100% підстав для висновків і супутникові зображення, якими слугуються міжнародні екологічні організації.

Хоча інформація отримана із соціальних мереж та платформ накладена на карти Google Earth вже дає змогу говорити про ушкодження понад 100 об’єктів. Таких як військові бази, електростанції, нафтобази та нафтогони і очисні споруди. Під обстіли на Сході України можуть потрапити хімічні та нафтопереробні заводи і вугільні шахти, що обов’язково призведе до отруєння підземних вод.

А через зруйнування очисних сопруд неочищені стічні води вже потрапляють у річки та струмки.

Забруднені місця виявлено навіть довкола Києва, що створює серйозну загрозу функціонуванню і здоров’ю нашого мегаполісу.

У значній частині регіонів фіксуються викиди важких металів у повітря і питну воду. У першу чергу свинцю та кадмію.

Лише після того, як ракети впали на резервуари для сільськогосподарських добрив на Тернопільщині, рівень аміаку у річковій воді нижче за течією зріс у понад 160 разів, а нітратів - майже у 50.

Крім того, бойові дії призвели до руйнації дамб на водоймах, у яких зберігаються промислові відходи та відходи гірничодобувної галузі. Це теж все прямує у питну воду.

Самі  вихлопні гази від танків, літаків та автомобілів, число яких на українських полях зросло у десятки разів, серйозно отруюють повітря.

Вони та спалені росіянами нафтопереробні заводи і резервуари з пальним зумовили критичні викиди у повітря вуглекислого газу, сажі, метану.

А сажа може переноситися вітрами на тисячі кілометрів.

До всього, ще й будинки, які піддаються ракетним ударам і руйнуються, викидають у повітря украй шкідливий цементний та азбестовий пил.      

І все це, окрім людських легенів, вражає ґрунти, посилюючи загрозу здоров’ю людей через майбутні сільгосппродукти вирощені на них.

А в перспективі можуть зробити значний відсоток сільгоспугідь брудними, непридатними для використання.

Навіть у мирний час ми констатували серйозні проблеми з чистотою води та повітря в Україні. А зараз вже треба думати, як ми будемо долати ці загрозливі наслідки після Перемоги.

Сподіваюся, наша прекрасна, багата, унікальна природа нам у цьому як завжди активно допомагатиме. І разом з нашими героями вистоять і наші поля, луки, ліси, ріки та озера. І обов’язково буде Україна.

Бо наперекір усьому – мусить бути!        

І саме такою, як у вірші геніальної Ліни Костенко:

«Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори...»