Поточний № 8 (1435)

02.11.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

На що сподіватися аграріям навесні?


19.02.2020

Як аномально тепла зима вплинула на майбутній урожай?

Розмови про глобальне потепління перейшли у практичну площину – метеорологічна зима в Україні настала лише на початку лютого. Тут варто згадати і посуху, яка дошкуляла аграріям з другої половини літа 2019 року. 
На що розраховувати сільгоспвиробникам у цьому році і як позначиться така нетипова зима на стані озимих – розмова нашого кореспондента із заступником директора Інституту зернових культур НААН, доктором сільськогосподарських наук Анатолієм Гиркою. 
 
– Анатолію Дмитровичу, як ви оцінюєте вплив аномально теплої зими на майбутній урожай? 
– Занепокоєння аграріїв щодо кліматичних умов нинішньої зими не безпідставні. Ми стали свідками того, що грудень і січень стали четвертим і п’ятим місяцями осені. Потепління супроводжувалося недостатньою кількістю опадів, і вчені ДУ Інститут зернових культур НААН та мережі його дослідних станцій і господарств, а також інших науково-дослідних установ НААН, аналізуючи  дефіцит продуктивної вологи,  побачили, що по регіонах ситуація була різною. У деяких випадках науковці спостерігали дефіцит опадів у межах 150 мм. Лютий ситуацію дещо змінив – до України добралися морози та опади у вигляді дощу та снігу, які компенсували близько 70-80 мм вологи. Оскільки березень вважається періодом відносного спокою рослин, є сподівання, що ситуація виправиться і до початку весняних польових робіт земля поповниться необхідною кількістю вологи.
 
– А що можна сказати про стан озимих культур? Наприкінці осені у кількох господарствах, де довелося побувати, внаслідок раннього посіву озимого ріпаку аграрії змушені були застосовувати хімічні препарати для уповільнення його росту.
– Ріпак – особлива культура, яка вимагає чіткого дотримання всіх технологічних вимог сівби, яка припадає на останню декаду серпня, та ретельного догляду за посівами. Якщо ж сівбу з урахуванням погодних умов провели раніше технологічних строків, спостерігається його переростання, внаслідок чого і використовуються хімічні засоби стримування інтенсивного росту рослин.
У зв’язку з недостатньою кількістю кращих попередників минулої осені багато озимих зернових культур були посіяні по гірших попередниках і в пізніші строки. Як наслідок, під час середньобагаторічного строку припинення осінньої вегетації, а це період з 20 листопада до 25 листопада, рослини знаходилися у недостатньо розвиненому стані. Але відносно теплий період осені і зими забезпечили рослинам входження у період спокою в оптимальному стані. Разом з тим, рослини оптимальних строків сівби дещо переросли, але їх не багато. Крім того, сніговий покрив, який утворився на початку лютого та поступове танення снігу за плюсової температури теж позитивно впливає на стан озимих культур.
Науковцями встановлено три строки відбору монолітів для визначення стану посівів озимих культур. Перший такий відбір було проведено 25 січня. Результати аналізу свідчать, що посіви у доброму стані – кількість вуглеводів у вузлах кущіння знаходиться в межах 27-29 %, а відростання рослин забезпечує 89-96% рівень їх виживаності, що для наших умов є оптимальним показником. Додаткові опади, сподіваюсь, забезпечать оптимальний стан озимих за умови відсутності форс-мажорних обставин.
 
– Під час обговорення закону про обіг сільськогосподарських земель лунають думки, що землі державних дослідних господарств треба розпаювати, а для проведення селекціонерами-науковцями дослідів в Україні достатньо 10 тис. гектарів. Яке ваше бачення цієї проблеми? 
–  Лише в мережі дослідних станцій та господарств ДУ Інститут зернових культур НААН зараз знаходиться близько 15 тис. га землі. І цілком зрозуміло, що 10 тис. гектарів аж ніяк не забезпечать виконання селекційно-технологічних завдань, які стоять перед українськими науковцями. Адже створення сортів і гібридів, їх насінництво та розробка сортових технологій їх вирощування – це тривалий селекційно-технологічний процес, який вимагає чіткого дотримання вимог до просторових ізоляцій та ретельного науково-технологічного супроводу.
За нинішньої ситуації, коли науково-дослідні установи відчувають дефіцит кадрів через низький рівень заробітних плат, що призводить до трудової міграції науковців, лаборантів, техніків до країн Європи, треба не лише зберегти існуючу мережу дослідних станцій та господарств, а й сприяти працевлаштуванню талановитої молоді із забезпеченням соціальних стандартів.
У той час, коли Україна, залишаючись аграрною державою, забезпечує значні доходи від експорту сільськогосподарської продукції, відсутнє повноцінне Міністерство агрополітики та продовольства. Хоча у тій же Польщі функціонує Міністерство сільського господарства і розвитку села, у Німеччині – Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства, У Чехії і США – Міністерство сільського господарства. Напевно, і нам треба виправити цю помилку.
Ситуація ж з ринком землі неоднозначна. З одного боку має бути цивілізований обіг її купівлі-продажу. З іншого – держава повинна підготувати для цього законодавчу базу та забезпечити функціонування неупередженої судової системи. Тому що у нинішніх умовах простим людям, які намагатимуться відстояти своє право на землю через суд, добитися правди буде важко. На мою суб’єктивну думку, функціонування ринку землі треба було спочатку  запровадити у вигляді пілотного варіанту. Приміром, на прикладі Київської області. А вже тоді, не менш як через рік успішного функціонування обігу землі (на основі проведеного глибокого аналізу ситуації та обґрунтованих висновків) запровадити ринок землі по всій території України.
Було б правильно, аби держава всіляко сприяла й підтримувала роботу державних науково-дослідних установ і мережі дослідних станцій та господарств. Адже ми всі працюємо заради розвитку зерновиробництва України.
Розмову записав 
Олександр ПЕТРЕНКО.