…проведенню виборів, з огляду на те, як вони у нас проходять, напрошується сама по собі. Навіть можна запропонувати аукціон ідей

Зокрема, у мене виникла одна, можливо, на перший погляд, навіжена: узаконити бої навкулачки між кандидатами у депутати та стінка на стінку між партіями. Уявляєте, яка економія буде! Ніхто кошти на свою виборчу кампанію з держбюджету брати не буде, не набридатиме остогидла політична реклама на телебаченні… Хіба що оголошення буде: такого то числа, там-то, о такій-то годині зійдуться у двобої такі то. І все. Ну ще афіші можна буде розклеїти та запросити іноземців, любителів екзотики, на українське видовище. Впевнена: попруть, як на кориду в Іспанію! Ще й грошей заробимо у бюджетний кошик на небаченому виборному національному видовиську. Назву йому можна буде придумати оригінальну, наприклад: «Бійковибір», а краще «Дракорада» (російська ж тепер подекуди регіональна). В афіші напишемо: «Запрошуємо всіх на найпрозоріші і найчесніші українські вибори! Матимете масу вражень та небачених емоцій!» А то все дивимося на Америку, Європу, дехто навіть хоче запозичити їхні цінності. Досить! Хай вони дивляться на нас, ми їм покажемо, на чому свиня хвіст носить! Та як чесно і прозоро вибори проводити. Досвід знову ж таки передати можемо і теж не безкоштовно, часи зараз, перепрошую, ринкові…
Цього разу ми таке шоу на весь світ показали з бійками, «Беркутом», ламанням рук, ребер тощо - і задарма… Прямо маски - шоу, а що з того маємо? Пшик. Нераціонально це. Знову ж таки: і нащо нам отой головний біль з програмами, агітацією, виборчими комісіями, голосуванням, особливо підрахунком голосів? З цим у нас взагалі проблема, тож навіщо морочитися? Однак все закінчується мордобоєм і стінкою на стінку. А так все буде прозоро і, головне, легітимно: хто кому з кандидатів принародно сильніше в пику затопить, той і депутат. Трішки хвилює, щоправда, гендерне питання. Як же бути з жіночками-кандидатками? Їм, гадаю, для більшої видовищності можна буде запропонувати бої без правил. Уявляєте картинку: ота тій вухо відкусила, а та отій носа перебила чи обличчя пошкрябала… Та за таке диво можна буде озолотитись! І опісля виборів знижувати, а не піднімати ціни. Лоскотливим залишається і питання, як бути, якщо опоненти будуть різної статі. Але і тут можна буде теж щось придумати. Наприклад, висунути представників від кожного для перетягування канату або стрибків у мішках.
Якщо змагання інтелекту сьогодні у нас відсувається на другий план, а силове протистояння та змагальність грошових мішків виходять на перший, претенденти у владу серйозніше задумаються про накачування м’язів. Відповідно кандидати проводитимуть тренування, вправляючись навкулачки. Як результат, парламент наш тоді буде, як на підбір: всі спортивні, м’язисті, як оті молодики, що з посвідченнями журналістів навідувались для «наведення порядку» то в один, то в інший «проблемний» виборчий округ. Драконівськими законами, які вони напевне прийматимуть, нас уже не здивуєш.
Взагалі, якщо підійти до цього питання, як дехто каже, «креативно», то можна ще запропонувати, як альтернативу, багатоборство для кандидатів і партій в цьому ж руслі, аби всіх здивувати нашою «прозорістю і чесністю». В цьому і буде українська родзинка виборів: у всіх так, а у нас навиворіт, зате по–нашому!

Наталя ШИРОКА.