Надмірна кількість опадів цього року значно ускладнила комплекс робіт і створила надзвичайну ситуацію на полях – починаючи з ранньої весни і завершуючи осіннім комплексом робіт на збиранні пізніх культур, підготовці ґрунту під сівбу озимих культур і безпосередньо саму сівбу ріпаку, пшениці, ячменю. У цьому році до такої кількості опадів ми не були готові, оскільки виробництво насіння планується задовго до того моменту, коли ми його реалізовуємо. Ми підбриємо сорти і гібриди, які є засухостійкими.

Збільшення опадів, надмірна вологість сприяли розвитку захворювань пшениці фузаріозом. Але ми вчасно змогли вжити  заходи, щоб  отримати якісні показники насіння і пшениці, і ячменю.

Другою особливістю року  стала затяжна весна, коли ми не змогли провести сівбу насіннєвої кукурудзи в оптимальні строки – третю декаду квітня. Відповідно змістилися і строки сівби соняшнику, який ми вирощуємо як ізоляційну культуру для площ з вирощування батьківських компонентів гібридів кукурудзи. Змістилися і строки сівби озимих культур на звільнених площах. Однак, у нас є досвід, як саме працювати з пізніми посівами. 

Напевно ж, такі обставини впливатимуть на майбутній врожай.  Але ми будемо спостерігати за розвитком озимої пшениці до весни. І залежно від того, як вона перезимує, розробимо систему удобрення та живлення.

Аби зменшити ризики,  до сівозміни ми ввели 375 гектарів ріпаку, 100 гектарів вівса. Це дасть можливість раніше звільняти площі і, відповідно, готувати їх під врожай наступного року.

А поки що, починаючи з 2020 року, маємо найвищі ціни на сільгоспродукцію за всі роки незалежності України. Нібито для сільгоспвиробників – сприятлива ситуація на ринку зерна. Але на це треба дивитися у комплексі подій останнього часу. У минулому місяці до нас завітали наші партнери з компанії «Ерідон», які озвучили ціни на карбамід в районі 22 тис. грн. за тонну. Як відомо, це добриво має широкий спектр дії і застосовується у всіх ґрунтово-кліматичних зонах при основному, передпосівному удобренні, для прикореневого та позакореневого підживлення сільськогосподарських культур. Але за такої високої ціни, яка сформувалася внаслідок підвищення ціни газу до 1500 доларів за кубометр, нормоване застосування карбаміду зробить вирощування пшениці та інших зернових культур дорогим задоволенням, навіть при нинішніх цінах.

Наприкінці жвавого обговорення цієї проблеми та пошуку оптимальних шляхів дістаємо довідник агронома, випущений у 1957 році. Читаємо: «Перший рік сіємо горох, другий рік на цьому ж полі – пшеницю». Напевно ж, варто не забувати вислів «Все нове – давно забуте старе». Ми добре розуміємо, що на гороху втратимо частину прибутку. Але вже наступного року матимемо вищу врожайність пшениці і зекономимо на азотних добривах.

Розвинені країни Європи – Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, поряд із внесенням значної кількості мінеральних добрив (350-800 кг/га діючої речовини) вносять на гектар орної землі і високі норми органічних добрив 26-75 тонн, одержуючи при цьому стабільно 55-60 ц/га зернових культур. У нинішніх умовах, використовуючи високопродуктивні сорти та гібриди сільськогосподарських культур інтенсивного типу, виробники, як правило, не дотримуються науково обґрунтованої технології вирощування і в першу чергу не підтримують необхідний рівень мінерального живлення. Врешті ми приходимо до того, що родючість ґрунтів для нас – це дуже важливо. До цього маємо прагнути і ми, всі,  хто працює на землі. Інакше процес деградації  ґрунтів неминучий.

У 2020 році у господарстві був створений відділ забезпечення та збуту. Цілеспрямована робота спеціалістів дала свої результати: якщо у 2018-му році було реалізовано близько 30 тонн насіннєвої кукурудзи, то у 2020-му – цей показник зріс більш, як у 4 рази. Значно збільшилося і виробництво насіннєвої пшениці – з 250 тонн у 2019 році до 1500 тонн у 2021-му.

Зараз ми користуємося послугами сучасного запорізького заводу «Укрнасіннямпром», який очищує наше насіння, доводить його до необхідних кондицій та пакує у наші фірмові мішки. Але у недалекому майбутньому ми мріємо про власний насіннєвий завод. Розуміємо, що для цього треба акумулювати значні кошти.

Мріємо також про відновлення тваринницької галузі. Зокрема, свинарства, рентабельність якого розпочинається з утримання 2-тисячного поголів’я. Для цього у нас, крім бажання, є власна кормова база. Плануємо розпочати з модульних корпусів, де утримуватиметься по 500 голів свиней. Вважаю, що при створенні сучасних ефективних виробництв, ми зможемо досягти рентабельності і в цьому напрямку.

Дослідне господарство «Дніпро» працює у мережі Інституту зернових культур НААН і є виробником високоякісного насіння гібридів кукурудзи, забезпечує цим продовольчу безпеку держави. На підприємстві  зараз працює 92 людини. За останніх два роки середня зарплата підвищилася з 8 до 16 тисяч гривень. Лише в Новоолександрівську сільську раду за 2020 рік сплачено 3,5 млн. грн. податків.

Ще два роки однією з головних проблем була кадрова. Поступово сформували колектив, до якого входять головні спеціалісти, які вміють і хочуть працювати. Відтак напередодні професійного свята – Дня працівників сільського господарства - хочу побажати своїм колегам з наукових установ та дослідних господарств НААН творчих успіхів. Коли наукові установи будуть технічно обладнані, як їхні колеги за кордоном, це полегшить роботу і таким господарствам, як наше,  дозволить отримувати ще якіснішу насіннєву продукцію.

Дніпропетровська область.