Поточний № 49 (1236)

16.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Наші помічники-сидерати


10.04.2014

Не за горами час висадки розсади в ґрунт. Треба підготувати грядки. І не тільки ... Наприклад, для перцю та баклажанів виділіть захищену від вітру ділянку з родючим ґрунтом. Але не забувайте, сонячного світла має бути достатньо: це світлолюбиві рослини. Добре ростуть на дренованому і утримуючому вологу ґрунті. Від вітру ці овочі ви можете захистити високорослими рослинами, висадженими трохи раніше на сусідніх грядках.

ПОМІДОРИ теж світлолюбиві, якщо світловий день не менше 12 годин, вони раніше переходять до плодоношення і дають більш високі врожаї. Є сорти, що однаково добре ростуть і плодоносять як при короткому, так і при довгому світловому дні. Але всі вони не люблять зайвої вологи і, на відміну від більшості овочів, краще ростуть на слаболужному ґрунті.
Тому для вирощування доброго врожаю цих культур нам допоможуть правила сівозміни та, звичайно ж, сидерати, які використовують для поліпшення ґрунту.
Ніколи не вирощуйте, рослини одного і того ж сімейства, тому що вони здатні приваблювати одних і тих же шкідників і захворювання. Для того, щоб правильно зорієнтуватися при виборі сидерата, запам’ятайте: гірчиця, редька олійна, ріпак відносяться до хрестоцвітих; горох, люпин, буркун, вика, конюшина - до бобових; жито, ячмінь - до злакових.
Але в кожному випадку треба підходити індивідуально і точно знати, що і коли ви будете вирощувати на тій чи іншій ділянці після сидератів.
А так як мова йде про перець, помідори і баклажани, то в даному випадку хочу звернути вашу увагу на гірчицю білу. Вона має велике значення для сівозміни. У виділеннях коріння цієї рослини були знайдені кислоти органічного походження. Взаємодіючи з компонентами ґрунту, вони сприяють вивільненню важкорозчинних фосфатів, поповнюють запаси калію і трансформують недоступні для засвоєння поживні елементи в легкозасвоювані.
При поглинанні вуглекислого газу коріння гірчиці збагачують ґрунт органічними сполуками, що призводить до підвищення рівня його повітро- і водопроникності, а також він стає більш пухким. Особливо це має велике значення для важких суглинних і глинистих видів ґрунтів.
Коренева система гірчиці, що містить фітонциди, оздоровлює ґрунт. Було відмічено, що у культур, які ростуть поруч з посадками цього сидерата, помітно знижується ризик розвитку таких поширених хвороб, як фітофтороз, парша, ризоктоніоз і фузаріоз.
Білу гірчицю треба сіяти навесні за місяць до посадки овочів і картоплі. При менших строках сидерати просто не встигнуть визріти.
Розсаду можна висаджувати в грядки, не зрізуючи гірчиці. Для цього в ґрунті роблять ямки, насипають компост і висаджують розсаду. Адже сидерати, що вже виросли, захистять її від заморозків (особливо якщо на грядку накинути на ніч покривний матеріал) і від сонця. А через 5-14 днів гірчицю зрізують і залишають у якості мульчі в міжряддях.
Гірчиця відноситься до скоростиглих видів городніх рослин. Навіть при несприятливому температурному режимі вона здатна давати досить великий урожай. Одержану при цьому зелену масу можна з успіхом застосовувати як природне добриво, що є джерелом органічних компонентів, необхідних як рослинам, так і мікроорганізмам, що населяють ґрунт.
Гірчиця біла за своїми властивостями як сидерат схожа з редькою масляничною, але більш скоростигла, що дає можливість висаджувати її на 1-2 тижні пізніше. Вона також багатша за вмістом азоту, калію, фосфору та інших поживних речовин.
Крім того, гірчиця запобігає ураженню садово-городніх культур дротянкою. Закладення в ґрунт зеленої маси в пізньоосінній період веде до загибелі цієї комахи-шкідника і, покращуючи фізико-хімічні якості ґрунту, порушує звичні умови її зимівлі.

Тетяна КНЯЗКА (УКРІНФОРМ).