Весною, після прийняття «спадщини» уряду «папєрєдніків» з розграбованим бюджетом, Кабмін Арсенія Яценюка вимушено запровадив непопулярні кроки. Освітяни, як і всі громадяни України, сподіваються, що ці заходи є тимчасовими. Зовсім нещодавно, за міністра освіти Табачника, негативний наступ на вчителя був просто шаленим: відмінено оплату за заміну уроків (окрім початкової ланки), фонтанували різноманітні бізнес-проекти, спрямовані на нахабне висмоктування грошей з кишень батьків і вчителів. Що вже говорити про листки непрацездатності, які почали оплачуватись через кілька місяців, а не тоді, коли вчителю до крику необхідні гроші на ліки, які дорожчали з кожним днем… Хитре слово «оптимізація», а насправді закриття деяких малокомплектних шкіл, викликає неабиякий острах у селян, які мають дітей-школярів. Не кажучи вже про вчителів, які ризикують втратити роботу. Подумали б чиновники «новатори», що це таке, коли школа на відстані 14 км, а шкільний автобус ходить через раз, бо немає то бензину, то запчастини на його ремонт, ще й надворі замети… а вчитись треба.
Вибірково стало оплачуватись ведення класних кабінетів. Питається: чому? Що, вже непотрібно добре облаштовувати кабінет, чи вчитель нехай це робить власним коштом? А про витрати на канцтовари та обслуговування комп’ютерної техніки годі й говорити! Це вже давно держава «милосердно» переклала на плечі вчителів і сумлінних батьків, і кошти тут чималенькі витрачаються. А чого варта витівка з оплатою праці за окремими категоріями! І тут знайшли як «здерти шкіру» з учителя, як і на проходженні курсів підвищення кваліфікації. Раніше державний кошт на це виділявся, а тепер вчитель платить за кожен курсовий предмет окремо. А ще є обов’язкові численні курси з охорони праці, техніки безпеки і всі платні. Також нікуди не поділася ще з радянських часів «традиція» змушувати вчителя передплачувати власним коштом місцеву «потрібну» періодику. То ж і виходить, якщо зараз говорять про вчительку, то обов’язково додають «бідна». А нинішні очільники уряду запланували ще і 20% надбавку за престижність професії зняти. То куди вже бідніша буде?

КОМПОСЛУГИ – Є ЧИ НЕМА?
Чимало дискусій викликає і надання вчителю в сільській місцевості комунальних пільг. Вони давно узаконені і начебто діють, але так, що важко однозначно трактувати цю «дію».
Нещодавно до «Сільських новин» звернулися працівники Царичанського аграрного ліцею Микола Мацак, Віктор Кіріченко, Володимир Шевченко з проханням: «Допоможіть припинити свавілля, що чиниться у Царичанському районі! Як сумлінні користувачі газу ми вчасно сплачуємо належну нам частину, та через неперераховані державою комунальні послуги в опалювальний період, які становлять 346,5 кубічних метрів газу щомісячно на одного педагога, працівники Царичанської дільниці Новомосковського управління газового господарства почали «радикальні» незаконні дії: пломбують опалювальні котли або зовсім відрізають оселю від газопостачання. Таких випадків вже чимало у Царичанському районі. Тому деякі вчителі змушені після роботи вдома палити багаття, щоб приготувати вечерю тощо. А попереду холоди, тож доведеться шукати бодай хмизу і для хати, щоб не замерзнути і якось підготуватися до уроків і т. п. Чому таке ставлення до педагога, чия праця усім світом визнається найважливішою в суспільстві?
«Газова тема» для вчителів, до речі, неодноразово порушувалася на сторінках «Сільських новин». Але суперечки між педагогами і газівниками розглядалися в судах і вирішувалися більш-менш цивілізовано. Були погрози, але до відрізань газу вчителям справа таки не доходила. Бо Царичанський районний суд раніше за позовом тодішнього Царичанського УЕГГ зо два десятки разів розглядав цивільні справи за участю в якості відповідачів конкретних освітян. І виносив схожий вердикт:
«Відповідно до п. 4 статті 57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам, які працюють в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам з їхнього числа, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Позовні вимоги до педагога П. І. Б. залишити без задоволення».

«КРУГЛИЙ СТІЛ» БЕЗ РІШЕННЯ
Для пошуку виходу з надзвичайної ситуації, у якій опинилася частина освітян Царичанського району, 10 вересня у Царичанській РДА пройшов «круглий стіл» за участі біля двох десятків педагогів та газівників. Атмосфера в залі була доволі напруженою (на фото), сторони почергово аргументували власну позицію.
– Ми вчасно подали списки педагогів до Царичанського газового господарства, а прийшов лист, що їх… немає. Це мене обурює – навіщо таке робиться? – запитувала директор Царичанського аграрного ліцею Віра Шарівська. – Після цього пішло масове відключення працівників від газопостачання, це небачене свавілля. Приємно було працювати в роки, коли ст. 57 ЗУ «Про освіту» діяла. Якщо українські олігархи отак ставитимуться до вчителів, то хто навчатиме дітей?
– Не розумію – я педагог чи ні? Пішла в Царичанське газове управління, а юрист ховається від мене, – повідомила вчитель Могилівської ЗОШ 1-3 ст. Інна Шандиба. – Газівники не тямлять, що роблять – я прийняла родичів із зони АТО, а вони газ перекрили. Отака «повага» до мене і «гостинність» до людей, які бачили війну. Де шукати правду?
– Газ – товар, отримуєш – платиш. У Перещепиному сховище заповнене лише на 25%, тому промисловим підприємствам подача газу зменшуватиметься, щоб вистачило людям на опалення, – констатував начальник Царичанської дільниці Новомосковського УЕГГ Сергій Шевченко. – З медиками у нас проблем немає – приїжджає контролер і знімає показники. Чому ваш профспілковий лідер не відстоює ваші права?
– У нашій сім’ї двоє педагогів, ми користуємося компослугами. Один суд за позовом газівників до нас ми виграли, – сказала вчитель Царичанської станції юннатів Лілія Лісова. – Через певний час газівники знову подали позов… А суддя Борис Сорока подивився і каже: «Одне й те ж саме питання двічі розглядати не треба». І закрив справу.
– Дванадцятого червня приїхала газова служба. «У вас двері з кімнати в кімнату не підрізані», - сказали і опломбували котел, – обурювався майстер виробничого навчання Царичанського аграрного ліцею Микола Мацак. – Недоліки виправив, пішов до Шевченка, а він каже: «А борги?». «Так то ж державні!» - відповідаю. «То не наша справа!». А вчора газову трубу обрізали, паркан пошкодили… Це що в районі робиться – справжній тероризм? Та без дозволу господаря у двір не можна навіть заходити! Я подав заяву до міліції, відкрите кримінальне провадження. Треба ухвалити рішення про недоцільність перебування на службі нинішніх газових керманичів.
– Газове господарство отримало в судах відмову на свої позови до педагогів близько двадцяти разів, – сказав юрист Роман Полонський. – Так, за певний період заборгованість не підтверджується. Але ж вона зберігається за кожним особовим рахунком! Люди без газу тому, що така їхня позиція. Треба щомісяця підписувати акти звіряння показників між нами і райсоцзабезом. У Царичанському районі 26 педагогів відстоюють своє право на компослуги, а біля трьохсот чоловік погоджуються зі змінами до ЗУ «Про освіту», запровадженими з 1 квітня 2014 року.
Так, намагання «прив’язати» рівень заробітної плати педагогів до надання комунальних послуг через Постанови Кабміну простежується вже давно. Але Конституційний суд України двічі «визнав неконституційним нефінансування ст. 57 ЗУ «Про освіту» у річних державних бюджетах 2007-го і 2008-го років». А з першого квітня ц. р. почав діяти Закон України «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання». У його п.13 сказано:
«Пільги на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням надаються працівникам за умови, якщо сума їхнього середньомісячного сукупного доходу за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабміном».
На цей рік податкова соціальна пільга встановлена на рівні 1710 гривень. Тобто якщо вчитель отримує дещо вищу зарплату, він втрачає право на безоплатні комунальні послуги. Але 26 педагогів не погоджуються з таким трактуванням «Закону про освіту». Не погоджуються саме на підставі статті 22 Конституції України, яка однозначно говорить:
«При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Двозначного трактування ця стаття, погодьтеся, не допускає. А ось думка начальника відділу освіти Царичанської РДА Сергія Китайгори:
– Педагоги мають право на пільги, Це гарантовано державою. Але одні з 1 квітня користуються зміненим законом, а інші – давнім «Про освіту». Газівники «гальмують» списки педагогів. Наприклад, на наш відділ… подали до суду за те, що невчасно надали їм списки. Навіщо? Хіба для цього не вистачило б телефонного дзвінка? Нонсенсом з правової точки зору є одночасна дія двох різних законів, тут своє слово має сказати Конституційний суд України.
А поки це станеться, у Приоріллі частина педагогів готуються до Дня учителя без газу. Але дітей навчають, в тому числі і працівників газового господарства. Самі ж газівники з позовом до держави про відшкодування обсягів газу, наданим учителям на компослуги, чомусь не звертаються. Щоб припинити практику незаконного відключення газу і зустрічну акцію протесту, яку готують педагоги, ведуча «круглого столу» заступник голови Царичанської РДА Тетяна Смирнова попрохала у газівників «тайм-аут» на два тижні для залагодження надзвичайної ситуації у Новомосковську. Як швидко вдасться підключити «голубий вогник» сівачам розумного, доброго, вічного, покаже час.
Можна, звичайно, сказати, що зараз тяжкі часи, а вони, дійсно, надтяжкі для країни, але наступ на права вчителя почався не сьогодні і навіть не вчора. І це на фоні того, що тільки за останні чотири місяці в офшорні зони, за офіційними даними, олігархами вивезено з України понад 14 мільярдів гривень. Де ж соціальна справедливість? Невже Майдан нічому і нікого так і не навчив? Коли українські закони відповідатимуть Конституції України і діятимуть?

Григорій МИКОЛАЙЧУК.