Сьогодні на ринку представлена величезна кількість сортів і гібридів огірка. Який сорт або гібрид вибрати? Чому з’явилося так багато сортів і гібридів і чим вони відрізняються один від одного? Спостереження, отримані в результаті оцінки великої колекції від різних компаній, якоюсь мірою відповідають на ці питання.

У НАШ ЧАС на насіннєвому ринку реалізується величезна кількість сортів і гібридів огірка. З цієї кількості тільки близько 9% складають сорти, інші - гібриди F1. Чи можна розібратися в цій масі і чи дійсно існують істотні відмінності між ними? Щоб відповісти на ці питання, спочатку з’ясуємо, чим відрізняються сорти від гібридів, а потім проведемо класифікацію за основними господарсько-корисними ознаками.

ЩО КРАЩЕ – СОРТ АБО ГІБРИД?
Селекція огірка, спрямована на створення гетерозисних гібридів, пішла дуже далеко. Огірок належить до тих нечисленних овочевих культур, при вирощуванні яких навіть любителі віддають перевагу гібридам. Це пов’язано з великою перевагою останніх у порівнянні із сортами.

«ПЛЮСИ» І «МІНУСИ» СОРТІВ
На жаль, незважаючи на відносну дешевизну насіння, сорти, на відміну від сучасних F1 гібридів, мають ряд недоліків: невелика кількість зав’язей на рослині, пізніше плодоношення, великі плоди, швидке переростання і пожовтіння зеленців. Як правило, ці недоліки властиві всім сортам як з дрібнобугорчастою поверхнею плодів (Витончений, В’язниковський 37), так і з крупнобугорчастою (Водолій, Конкурент, Серпантин). Один з небагатьох сортів, на який дійсно варто звернути увагу - Фенікс. Незважаючи на відносно великі плоди (до 15 см), пізній початок плодоношення, він є найбільш стійким до пероноспорозу (несправжньої борошнистої роси).

ПЕРЕВАГИ ГІБРИДІВ
F1 гібриди позбавлені багатьох недоліків сортів: вони раніше вступають у плодоношення, зав’язі утворюють в кожній пазусі листа, а у деяких гібридів - навіть по 2-5 зав’язей в одній пазусі, їхні плоди невеликі (корнішони), гарного яскраво-зеленого забарвлення, довго не жовтіють. При цьому кожний городник знайде гібриди з поверхнею і забарвленням плодів, що полюбилися йому, - дрібнобугорчасті, крупнобугорчасті, з рідким або частим розташуванням горбків, зі смужками або без них.