Деякі садівники й городники вважають, що доглянута ділянка - це така, де на чорних голих грядках рівними рядами стоять висаджені овочі, а в міжряддях немає жодної зайвої билини. Вони мучать себе постійними прополками й розпушуваннями, поливають і підживлюють грядки мінеральними добривами, а рослини однаково погано ростуть, урожай дають слабенький. Господарям же невтямки, що така агротехніка йде врозріз із законами живої природи.
У ПРИРОДНИХ УМОВАХ земля буває голою тільки в пустелі. В інших місцях вона прикрита килимом з віджилих свій вік рослин. Цей килим є природною мульчею. Вона не дає ґрунту пересихати, підтримує його родючість і, хоча землю ніхто не поливає і не вдобрює, трава на ній зеленіє навіть у найбільшу спеку.
Так для чого ж потрібно мульчувати землю, і чого ми домагаємося, мульчуючи грядки?
По-перше, мульча, як шуба, захищає ґрунт і від перегріву, і від переохолодження, допомагаючи одночасно зберігати наявну в ньому вологу.
По-друге, мульча затінює землю, перешкоджаючи росту під нею бур'янів.
А крім усього іншого, завдяки мульчуванню на грядках установлюється режим автоматичного поливу рослин. Завдяки різниці температур повітря над шаром мульчі та ґрунту під нею, у шарі мульчі відбувається конденсація вологи і подібно тому, як це буває на лузі, вранці і ввечері на грядках під мульчею випадає роса. А на голій землі, погодьтеся, - роси не буває.
Перераховані фактори сприяють тому, що рослини на грядках, укритих мульчею, почувають себе комфортніше і дають більший урожай. Для них не такі страшні весняні заморозки й липнева спека. Всі дачники, які давно застосовують мульчування грядок на своїх ділянках, на особистому досвіді переконалися в корисності цієї справи.
Для мульчування грядок використовуються як органічні, так і неорганічні матеріали. У якості органічної мульчі може служити торішнє листя, солома, компост, суха трава, а так само будь-яка здрібнена органіка аж до тирси і дрібної стружки.
Шар органічної мульчі повинен становити приблизно 5-10 сантиметрів. Занадто тонкий шар не зможе перешкоджати росту бур’янів, а занадто товстий буде ускладнювати доступ повітря до коренів рослин.
Головне достоїнство органічної мульчі полягає в тому, що вона, перегниваючи, удобрює ґрунт. Необхідно, щоправда, ураховувати, що при мульчуванні ґрунту тирсою, стружкою або соломою їх потрібно регулярно поливати азотовмісними настоями з коров’яку або пташиного посліду, щоб вони не витягали з ґрунту азот. Мульчування органікою варто починати після того, як ґрунт прогріється, зійдуть і вкореняться посаджені рослини. Потім мульчу необхідно періодично поповнювати не рідше одного - двох разів на місяць. Для поповнення мульчі підійдуть свіжоскошені рослини-сидерати, здрібнена газонна трава, отримані при прополці та добре підв'ялені бур'яни. Згодяться будь-які рослини, що опинилися під рукою, будь-то кропива, лопухи або лугова трава. Не можна тільки використовувати пирій, що проростає навіть підсушений, а потім його не виведеш.
З неорганічних матеріалів для мульчування грядок використовують руберойд і різний вид плівки. Такими гнучкими матеріалами після посадки рослин закривають міжряддя. Плівка повинна бути темною, щоб не давати можливості рости під нею бур'янам. Для мульчування полуничних грядок найкраще підійде чорна плівка з агроволокна. Вона дозволяє ґрунту дихати і пропускає до нього вологу. Цією плівкою з попередньо зробленими отворами повністю накривають підготовлену грядку, надійно закріплюють її, після чого через прорізані отвори саджають у ґрунт розсаду.
Неорганічна мульча більш довговічна, але не може служити добривом для ґрунту. І це її головний недолік.