Одне з найбільших сіл Миргородщини може залишитися без соціально значимого об’єкта

Територією відомих на увесь світ Великих Сорочинців кожного дня проходить
25 транзитних автобусів.
А у вихідні їхня кількість сягає тридцяти. Село знаходиться на перетині чотирьох доріг, що забезпечують транспортний зв’язок за напрямками Полтава, Харків, Гадяч, Зіньків та інші. Тож існування автобусної станції в такому населеному пункті є цілком виправданим. Проте, заперечують керівники ТДВ «Полтаваавтотранс», утримувати цей об’єкт сьогодні не вигідно. А тому вже наприкінці січня великосорочинську автостанцію можуть просто ліквідувати.

ЧУТКИ про можливе закриття станції, що з’явилися ще місяць тому, збурили чи не все село. 17 грудня, аби висловитися проти радикального кроку, у місцевому будинку культури зібралося більше ста жителів Великих Сорочинців. На загальносільські збори запросили і «порушників спокою» - представників ТДВ «Полтаваавтотранс». Відстоювати позицію підприємства приїхали заступник директора Микола Дузенко та начальник відділу експлуатації Валентина Старушко.
- Ми теж не хочемо закривати автостанцію, - піддавшись загальним настроям, пояснював Микола Іванович. – Та ситуація сьогодні склалася так, що вона є збитковою. Якщо раніше ми мали можливість утримувати такі ось невеличкі об’єкти за рахунок інших, то зараз, на жаль, доводиться констатувати, що жодна з автостанцій області не працює прибутково.
За словами Миколи Дузенка, великих збитків підприємству завдають нелегальні перевізники, а також бажання пасажирів заощадити, придбавши квиток не у касира, а у водія. Таким чином, за останні вісім місяців ТДВ «Полтаваавтотранс» на дорахувалося 37 тисяч гривень. Щоправда, бідкання керівництва ідуть дещо в розріз з тим фактом, що організація є монополістом у сфері надання послуг з продажу квитків. А у минулому, 2012 році, Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету на неї було накладено штраф у розмірі 136 тис. гривень за зловживанням своїм унікальним становищем, тобто за безпідставне завищення вартості проїзду.
- Наша організація є посередником, що здійснює продаж квитків і отримує від цього певний відсоток комісійних (приблизно десять копійок з однієї гривні). А от повноважень контролювати перевізників чи видавати їм ліцензії ми не маємо, - так Микола Дузенко відповів на запитання про те, чому «Полтаваавтотранс» не заборонить водіям брати безквиткових пасажирів.
Проте подібні аргументи видалися людям не надто переконливими. Селяни, зокрема, поцікавилися – чому у випадку, коли збитковими є всі автостанції, закривати потрібно саме великосорочинську? Чи не правильніше було б закрити одне «вікно» в обласному чи районному центрі і заощадити у такий спосіб? Проте ці запитання залишилися без відповіді.
Принципову позицію щодо існування автостанції займає сільський голова Великих Сорочинців Юрій Донченко. Виступаючи на зборах, він пообіцяв громаді, що як керманич села, робитиме усе, аби зберегти соціальний об’єкт.
- Приблизно за два місяці нас офіційно повідомили про те, що з 27 січня автостанцію закриють, а два касири, що там працюють, будуть звільнені. Після цього я звернувся до керівництва ТДВ «Полтаваавтотранс» та повідомив про те, що і адміністрація села, і його мешканці категорично проти такого рішення. На підтвердження цього ми зібрали 700 підписів наших односельців. Листи з цими підписами направили і до підприємства, і до Миргородської райдержадміністрації, і до Полтавської обласної державної адміністрації, - розповів Юрій Донченко. - До вирішення ситуації підключився і наш депутат обласної ради Михайло Харченко. Він звернувся до губернатора Олександра Удовіченка та його заступників, котрі пообіцяли сприяти розв’язанню конфлікту.
На контролі проблемне питання автостанції у Великих Сорочинцях тримають і в Миргородській райдержадміністрації. Позицію керівництва району оприлюднив заступник голови РДА Віталій Хоменко.
- Мешканці села Великі Сорочинці справді звернулися до нас з проханням втрутитися в ситуацію. Після цього адміністрація провела перемовини з керівництвом підприємства ТДВ «Полтаваавтотранс» і отримала від них гарантії того, що ще принаймні місяць автостанція точно функціонуватиме. Подальша ж її доля залежить безпосередньо від жителів села. Люди мають зрозуміти: квитки на автобус потрібно купувати в касі, а не у водія. Інакше «Полтаваавтотранс» нестиме збитки і для неї не буде сенсу утримувати цей об’єкт.
Дуже емоційно сприймають ситуацію мешканці Великих Сорочинців. Люди запевняють, їхня автостанція – це не просто пункт з продажу квитків, це соціально значимий об’єкт, із закриттям якого життя селян стане складнішим.
- Наші касири за невелику заробітну плату виконують багато роботи. Вони консультують людей, коли і який маршрут проходитиме через село. Допомагають літнім пасажирам чи інвалідам зайти до автобуса, - аргументує сорочинець Іван Мельник. - Якщо не стане автостанції, то всі наші бабусі й дідусі, батьки з малими дітьми, студенти змушені будуть мерзнути на вулиці, чекаючи на автобус, який, може, йтиме, а може, й ні.
Однією з «життєвих артерій» села називає автостанцію і вихователь Великосорочинської школи-інтернату санаторного типу Мирон Скотник, котрий разом зі своїми односельцями прийшов, аби «захистити» автостанцію.
- У нашій школі-інтернаті навчається 160 дітей, котрі на вихідні чи на канікули їдуть додому. Крім того, часто наших вихованців відвідують їхні батьки. Вони обов’язково мають бути забезпечені транспортом і належними умовами для придбання автобусних квитків, - говорить Мирон Скотник. – І ще такий момент: сідаючи до автобуса, людина має бути чимось захищена. Коли ми купуємо квитки на автостанції, ми разом з цим отримуємо страховку, котра дасть хоч якісь гарантії на випадок нещасного випадку. А зупиняючи транспорт десь «за рогом», ми залишаємося абсолютно безправними.
І це, до речі, цілком слушна думка. Тож, аби захистити власні права на цивілізований проїзд, усім нам, а не лише мешканцям Великих Сорочинець, необхідно подивитися на цю проблему ще й під іншим кутом. І якщо нам зручніше «голосувати» на дорозі, не варто боротися за автостанцію. А якщо ж автостанція нам все-таки потрібна, купуйте білети в касі!

Юлія ГУДЕНКО. Полтавська область.