Шановні читачі «Сільських новин»! Ми всі з вами нащадки славних козачих родин, які осіли у Придніпров’ї ще в часи кошового отамана Петра Калнишевського і є носіями сильного духу і волі. А тому маємо докласти усіх зусиль, щоб змінити сьогодні наше життя на краще. За кілька останніх років правдами й неправдами пануюча в помірних широтах партія «приватизувала» всі посади в держустановах та переважну більшість у місцевому самоврядуванні. Її чиновники на словах присягали служити народу, а на ділі, бачачи нещадний визиск українців правлячою верхівкою, і собі «трудилися» в поті чола свого для всебічного захисту власних інтересів та збагачення.
ЯК ЦЕ ВЖЕ БУЛО в історії України, переважна більшість керівників районів Дніпропетровщини та їхніх заступників у часи зміни влади перефарбовуються і всіма способами переповзають, мов ті вужі, з однієї партії в іншу, аби лиш знову потрапити у свої крісла і знову пити кров з народу. Суть їхніх дій, а точніше бездіяльності – нічогісінько не міняти роками. Через це корупція вже набула розмахів національної біди, а люди роками погоджують спадщину і земельні наділи. «Під ковдрою» переділяються земельні паї, сінокоси, лісові масиви та водойми невідомим впливовим людям з міст. Таке ж робиться і в Петриківському районі. Зокрема, раніше припинила діяльність «Сільгосптехніка», хлібопекарня, консервний завод, фабрика петриківського розпису «Дружба», де навіть вирізали обладнання. Ці підприємства працювали на наш район, поповнювали бюджет і давали багато робочих місць.
У судах звичайним людям майже неможливо захистити свої права, бо неписаний закон про гроші та положення у владі сторін набув неймовірного поширення. Прокуратура і міліція за зверненнями громадян відкривають провадження у справі, але розслідують їх місяцями. А потім абсурдними постановами слідчих почасти закривають їх взагалі. Працівники прокуратури й міліції, мабуть, забули, що вони присягали на вірність народу і отримують зарплату із його рук у вигляді податків. А тому зобов’язані виконувати закон, а не прислуговувати за телефонним дзвінком деяким комерційним структурам та чиновникам у владі.
Результатом діяльності багатьох «покращувачів» є не лише їхні численні мальовничі красування на публічних заходах. Розбазарювання коштів під виглядом нових пілотних проектів стали ледь не нормою. А ремонт доріг є справжнім полігоном для бездонного відмивання грошей чиновниками-казнокрадами. Чимало гучних слів лунало і на підтримку медичної реформи, яка є витвором, направленим скоріше на знищення власного народу. Адже за законом медицина у нас безплатна, але насправді є такою, що без грошей людині з хворобою краще нікуди й не потикатися. То яка ж це «реформа»?
Шановні читачі, брати і сестри! Небесна Сотня полягла у Києві за краще майбутнє наше і наших дітей. І зовсім не за те, щоб діючі «царі» й «цариці», як це чути в багатьох районах Дніпропетровщини, у котрий раз перефарбувалися і знову залишилися на своїх посадах, продовжуючи розбазарювати бюджети. Тож гуртуймося і єднаймося, щоб разом провести люстрацію і відправити в небуття «кровосисів» збанкрутілої влади. Які, за їхніми ж словами, такі заслабкі, що всі, як один, багатомільйонним безмовним гуртом потрапили в заручники однієї-однісінької людини – колишнього «гаранта». Досить експериментів, вчорашні заручники ні до чого доброго нас не приведуть!
На державні посади керівників райдержадміністрацій та їхніх заступників треба привести людей нових і гідних, відповідальних, із незаплямованою репутацією, які запобігатимуть корупції і працюватимуть виключно в інтересах сільських громад. Це тим паче надзвичайно важливо у час несподіваної російської агресії. Слава Україні!

Олег ПОТАПЕНКО, член Громадської ради Петриківського району,
с. Курилівка, Дніпропетровська область.