Поточний № 2 (1240)

17.01.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Нехай загоюються рани!


27.12.2018

24 грудня Василю Петрушенку виповнилося 70. Впродовж двох десятиліть, з 1992-го до 2012 років він очолював обласну організацію ВФСТ «Колос».

На пенсії він разом зі своєю дружиною Марією Сергіївною переїхав жити з Дніпра у Піщанку Новомосковського району, аби відпочити від міської суєти. При зустрічі, а таких було чимало, оскільки він і зараз підтримує тісні зв’язки з «Колосом», Василь Григорович із задоволенням розповідав про врожаї на присадибній ділянці та свої нові захоплення. Все ніби йшло як треба, аж поки не настав для його родини чорний день, коли 27 червня 2018 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 122-мм снарядами спостережного посту на позиціях ЗСУ в околицях сіл Богданівка-Петрівське Старобешівського району на Донеччині загинув його син, солдат 93-ої ОМБ Дмитро Петрушенко. 
Синівський ордень «За мужність» III ступеня постійно нагадує про те, що Василь Григорович – хороший батько, який виховав справжнього громадянина України. Шкода лише, що син вже ніколи не з’явиться на батьківському порозі і не обніме батька та матір.
І все ж таки життя продовжується. А тому від імені усіх колосівських спортсменів щиро вітаю Василя Григоровича з ювілеєм і зичу йому та його родині сонячних мирних світанків і душевного спокою.
Микола БЕРЕСТ, 
голова ДТО ВФСТ «Колос».