Поточний № 37 (1275)

22.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Неоціненний досвід «Престижу»


19.06.2017

Близько 70 центнерів з гектара ранніх зернових отримали у СФГ «Престиж» Петропавлівського району минулого, надскладного за погодними умовами 2016 року. Це найвищий показник урожайності на Дніпропетровщині. 
Про секрети успішного господарювання наша розмова  з керівником господарства – досвідченим агрономом Леонідом Каніболоцьким. 
 
- Леоніде Васильовичу, минулого року Вас було нагороджено дипломом міністра аграрної політики та продовольства за найвищий показник урожайності ранніх зернових в області. Як Вам у такий несприятливий за погодними умовами рік вдалося отримати такий високий результат? 
- Останні п’ять років ми взагалі маємо досить таки пристойні результати фінансово-господарської діяльності. Основою цього є в першу чергу організація виробництва. Я український фермер, який вивчив і проаналізував досвід роботи фермерів США, Канади, Аргентини, Німеччини, Франції, Данії, Швеції, Англії та створив господарство, в якому миттєво вирішуються технологічні проблеми при виробництві. Для цього потрібно дуже багато знань, тому навчаюся з того моменту, як в 14 років вперше сів за кермо трактора. В 26 років отримав диплом вченого агронома, а ще через майже чверть століття стабільно почав отримувати більше 5тон пшениці з кожного гектара (а щороку ми вирощуємо більше тисячі гектар пшениці).  І це все в досить непростих погодних умовах, які є на Дніпропетровщині.
От і в 2016 році нам вдалося оптимізувати процеси живлення та розвитку озимих. Успішно справитися з захворюваннями, а точніше не допустити їх, вчасно і без втрат зібрати врожай.
Це так просто на словах. На ділі ж коли за сім перших місяців випадає близько 480 мм опадів, а в наступні 3 місяці лише близько 20 мм і температура повітря сягає 40 градусів це зробити дуже непросто. А отже, однією з основних задач в умовах недостатнього зволоження є агроприйоми з накопичення вологи в ґрунті.
Для цього маємо найкращу, найсучаснішу сільськогосподарську техніку, яка обладнана всім необхідним для успішної роботи в таких умовах. Для максимального вологопоглинання взимку та навесні при таненні снігів з осені робимо глибокий безвідвальний обробіток ґрунту. Також з метою накопичення вологи та створення оптимальної механічної структури ґрунтів було придбано новий вертикальний турбокультиватор «Salford» канадського виробництва, який за допомогою потужних пружинних стійок та дисків руйнує верхню капілярну структуру ґрунту та  утворює на поверхні ґрунту щілини, куди при випадінні опадів потрапляє волога, окрім того, верхній шар ґрунту покриває мульчею рослинних решток, що також захищає землю від висушування та від вітрової ерозії. Щоправда, при досить високій вартості цього знаряддя, якість його виявилася не кращою, але представники компанії «Salford» відмовилися від виконання гарантійних зобов’язань в повному обсязі.
- Коли, у яку фазу свого розвитку пшениця потребує найбільшої уваги?
- За озимими посівами доводиться спостерігати практично весь період. Недарма сьогодні наука доводить, що навіть під снігом процеси розвитку пшениці продовжуються. І про це не слід забувати. Після того, як пшениця перезимувала, визначаємо стратегію, за якою будемо працювати, щоб дати можливість рослині сформувати необхідну кількість продуктивних паростків.
Погода у наших краях досить мінлива і часто непередбачувана, тому постійно доводиться вносити зміни до технологічної карти, бо опади призводять до розвитку грибкових захворювань, з якими треба терміново боротися, а ще краще не допускати їх поширення та розвитку. Дехто економить на засобах захисту рослин або не має на це коштів, тож слід розуміти, що хвора рослина не може дати високий врожай. Скажу більше, є такі захворювання рослин, які роблять зерно непридатним навіть для відгодівлі худоби та птиці. 
- У Вашому господарстві доволі багатий арсенал техніки для захисту рослин. Яка, ви вважаєте, краща і які фірми сьогодні пропонують найбільш ефективні засоби захисту рослин від хвороб та шкідників? 
- Рослина не скаже, як людина, де болить, тож перш, ніж дати команду на виконання робіт, добре вивчаємо проблеми. У господарстві є два сучасні самохідні оприскувачі «Кейс» та «Харді», які здатні швидко та якісно провести обприскування. Проте їх проблемою є велика вага, що приводить до значного ущільнення ґрунту. Кілька років тому ми придбали самохідну чудо-машину білоруського виробництва «Роса». Конструктивно вона цікава і дуже ефективна у роботі, не чинить великого тиску на землю, не ущільнює її, оскільки колеса обладнані широкими шинами-оболонками. Її можна використовувати як обприскувач і як розкидач мінеральних добрив. Витрати пального мінімальні. Обладнана японським двигуном, на гектар використовує лише 200г пального. Додатково на неї встановили систему навігації «Джон Дір». Дуже важливо те, що ця машина дозволяє виконувати рано навесні роботи за будь-якої погоди.
Щодо фірм-постачальників засобів захисту рослин, для мене авторитетною і зручною є компанія Bayer, яка має широкий спектр препаратів для захисту рослин від  хвороб і шкідників, стимулятори росту, рост-регулятори тощо. Спеціалісти компанії завжди проконсультують з приводу використання тих чи інших засобів чи препаратів. Зокрема варто знати, що рост-регулятор Церон впливає не тільки на розвиток надземної вегетативної маси, але і на кореневу систему також. Тож застосовувати той чи інший препарат потрібно тільки у певну фазу розвитку. І якщо навесні пшениця має гарний зелений травостій, це ще не означає, що урожай буде хорошим. Попереду ще багато роботи.
Окремо треба зупинитися на технології внесення гербіцидів. Хочу зауважити, що гербіциди діють не тільки на шкодочинні рослини, вони суттєво впливають і на культурні рослини. А внесені в несприятливий період розвитку діють настільки негативно на культурні рослини, що годі й говорити про майбутній врожай. Тобто на всіх етапах потрібен фаховий підхід, аналіз та дієва допомога рослині. 
- Чи впливає на урожайність вибір сорту і яким сортам ви надаєте перевагу?
- Ми знаходимось в пошуках кращих сортів. Тривалий час працювали із сортами Київського інституту пшениці Подолянка, Богдана та Ювіляр Миронівський і Колос Миронівщини Миронівського інституту пшениці ім. М.В. Ремесла. Останні два більш низькорослі порівняно з Богданою, тому менш схильні до вилягання. Але постійно випробовуємо і нові сорти. Останнім часом взяли на випробування пшениці іноземної селекції. Зокрема сорт Глаукус німецької селекції минулого року дав зерно першого класу, але урожайність його нас не влаштувала, бо високі літні температури передчасно зупинили вегетацію, а вершки колосків просто побіліли обпалені сонцем.
Цього року висіяли знову 5 нових сортів на одному полі в однакових умовах. На особливу увагу заслуговують сорти французької селекції Балетка, Бардотка і Бодічек компанії RAGT, яка є найбільшим виробником насіння озимих в Європі. І хоча не раз доводилося чути, що наші сорти районовані, тому кращі, практика часто говорить про інше. І, на мою думку, кожен аграрій, який поважає себе, прагне придбати найбільш високопродуктивне насіння. Побачимо, який сорт дасть найвищу урожайність, найкращу якість зерна. Лише тоді він отримає прописку на наших полях.
Більшість нашої пшениці, відсотків 70, за якістю дає зерно другого класу. І це теж є пріоритетом нашої копіткої роботи. Але на досягнутому зупинятися не збираємося. Торік ми отримали  більше  9 тис. тонн збіжжя. Цьогорік хочемо мати 10 тис. тонн, тому робимо все можливе і неможливе, щоб досягти такого результату. Дуже важливо, на мою думку, ставити перед собою конкретне завдання і цілеспрямовано рухатися до його реалізації. Без мети неможливий рух вперед. 
- Які добрива використовуєте для отримання високих врожаїв? 
- Складні мінеральні добрива вносимо під основний обробіток ґрунту. І дуже багато з моменту весняного відновлення вегетації працюємо азотними добривами. Вони можуть бути різними в залежності від того, що ми хочемо досягти від їх використання. Це може бути і аміачна селітра з її нітратною формою NO3, яка швидко при достатній кількості вологи споживається рослиною, суттєво впливає на кущення, але не сприяє розвитку кореневої системи. Це може бути і сульфат амонію NH3, який розвиває кореневу систему і через неї засвоюється рослиною. Це може бути і карбамід NH2, але, коли холодно, рослина не зможе його споживати та інші. Все залежить від конкретних умов і потреб.
Дуже багато працюємо і з рідкими добривами в тому числі і азотними в формі КАС. В них азот знаходиться в трьох різних формах приблизно  NO3 – 25%, NH3 – 25% та NH2- 50%.
Працюємо з мікродобривами (суспензіями) для позакореневого підживлення рослин і обробки насіння.
Завданням, яким я керуюся, як технолог виробництва, це оптимізація технології живлення та захисту рослин, а це потребує надзвичайних зусиль на усіх етапах виробництва.
Основне завдання - отримати пшеницю з двома продуктивними пагонами і гарною кореневою системою. І не потрібно забувати, що від використання азотних добрив ми отримуємо як продуктивні, так і непродуктивні стебла.
- Що ще впливає на показники урожайності? 
- Без всякого сумніву, важливим є попередник. Найгіршим, і з я згоден на всі 100%, є кукурудза, оскільки вона вражається тими ж хворобами, що і пшениця. Більше того, кукурудза має тривалий вегетаційний період, за який її обробляють тільки один раз, тому інфекція акумулюється у ґрунті, залишається на рештках рослин, що в цілому негативно впливає на зростання пшениці. Кращим з кращих попередників є горох, який накопичує азот у ґрунті, рано дозріває і є економічно вигідною культурою. Ми сіємо горох сорту Готівський, Зінківський та Девіз.
- Чи створені в Україні економічні умови розвитку фермерських господарств?
- Коли ми під час поїздки до Франції допитувались про економічний стан фермерів, то у відповідь почули – коли у вас гарно, у нас погано, і навпаки. Тож треба розуміти, що мати Україну у ролі гідного конкурента там не хочуть. І якщо там держава дотує сільгоспвиробництво, в Україні ліквідували навіть спецрежим ПДВ – кошти, які аграрії, згідно із законом, використовували на розвиток підприємств, на придбання сучасної техніки, добрив, засобів захисту рослин. Тепер  «Престиж», крім всіх інших податків, заплатив тільки ПДВ – близько 3 млн. гривень, а ці кошти могли би піти на розвиток господарства. Ми не просимо допомоги у держави, нам би аби не заважали працювати.
- Дякую за розмову, щедрих Вам урожаїв і цього року, Леоніде Васильовичу!
Розмову записав Олексій ГУДЕНКО.