Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН розповів, підбив підсумки посівної і повідомив, чи буде введено в грудні заборону на експорт пшениці.

- Миколо Володимировичу, які підсумки збиральної кампанії 2011-2012 маркетингового року?
- Одразу зазначу - рік був нелегким. Високосний рік виправдав свою назву. Однак всупереч всім побоюванням і кліматичним потрясінням, українські аграрії спрацювали професійно. Наша країна отримала третій за валом урожай за роки незалежності. Остаточний показник очікується на рівні 46 - 46,5 млн. тонн зернових. Продовольчого зерна - достатньо.
- Що можна сказати з приводу врожаю овочів і фруктів?
- І в цьому сегменті досягли хорошого результату. Якщо в 2000 році у нас урожай овочів становив 5,8 млн тонн, то у 2012 - вже 9,8 млн. тонн. Капусти, моркви, цибулі, буряка в цьому році зібрали в середньому на 35-40% більше, ніж у минулому році. Це, до речі, другий за валом урожай за останні п’ять років, який істотно перевищує норму споживання. Картоплі зібрано близько 22,4 млн. тонн, хоча потреба ринку становить лише 5,9 млн. тонн з розрахунку 130 кг на людину в рік.
Виробництво цукру очікується на рівні 1,8 млн. тонн, що дозволить, з урахуванням перехідних залишків, повністю забезпечити потребу внутрішнього ринку.
У нас збільшився обсяг врожаю ягід, винограду, яблук. Уперше спостерігаємо динаміку збільшення експорту цього виду продукції і зниження імпорту. Скажу більше: ми фактично відійшли від сезонних цінових коливань на овочі, фрукти, які спостерігали ще 3-4 роки тому.
Не можу не відзначити й інших показників. Обсяг виробництва вершкового масла зріс порівняно з минулим роком на 20% - до 2,982 млн. тонн. Така ж тенденція спостерігається і на ринку рослинної олії - зростання 20,5% при обсязі виробництва майже 3 млн. тонн. При цьому споживання олії всередині країни становить 15-20% від виробництва.
І найголовніше - нам вперше за 20 років вдалося призупинити спад поголів’я великої рогатої худоби та виробництва молока і навіть наростити: виробництво молока на 3%, а поголів’я - на 2%.
- Як пройшла посівна озимих? Які перспективи на врожай наступного року?
- У цілому по країні нам, звичайно, гріх скаржитися, але треба визнати, що в південних регіонах - Криму, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській областях - осінь видалася доволі сухою. Це, безумовно, позначиться на якості посівів.
Водночас аграрії зробили все, що від них залежало. Посівну кампанію провели в оптимальні строки, рекомендовані Національною Академією аграрних наук. Площі посівів збільшилися на 150 тис. га - до 8146 тис. га. Якщо зима не піднесе погодних сюрпризів, отримаємо хороші перспективи на урожай майбутнього року. 91% озимих від отриманих сходів - у доброму та задовільному стані, 9% посівів ще не зійшли, але на це є час. Ймовірно, 5% посівів доведеться пересівати. Однак даний обсяг не викликає побоювань.
- Як відомо, набув чинності закон про аграрне страхування, Нацкомфінпослуг ліцензує страхові компанії для роботи безпосередньо на агроринку. На минулому тижні Антимонопольний комітет зареєстрував створення Аграрного страхового пулу. Все це позитивно відіб’ється на діяльності підприємств?
- Дійсно, з 1 червня набув чинності закон про аграрне страхування. На ці цілі в бюджеті було передбачено 70 млн. гривень, які за необхідності будуть спрямовані на компенсацію страхової премії в розмірі до 50% безпосередньо страховій компанії у разі втрат за посівами озимої пшениці.
Закон новий, ми готували його спільно з канадським урядом впродовж двох з половиною років і тому переконані, що він відповідає світовим вимогам і вимогам аграріїв.
Нацкомфінпослуг розглядає зараз страхові компанії, які відповідали б критеріям учасників страхового пулу. Наразі таких чотири. Заяви ще 7 потенційних учасників знаходяться на розгляді. Нам хотілося б, щоб страховий пул формувався швидше і був масштабнішим, але тут ми дотримуємося розумного тимчасового компромісу.
На щастя, є приклади страхування, які ми реалізували і без страхового пулу. Я говорю про проведені навесні форвардні закупівлі зерна в Аграрний фонд. Механізм спрацював. Страхові компанії сплатили фонду за договорами страхування за недопоставлене аграріями через складні погодні умови зерно.
У рамках форвардних закупівель Аграрний фонд у першому півріччі 2012 року законтрактував приблизно 876 тис. тонн зерна на 1597,7 млн. гривень. Обсяг форварда врожаю 2013 становитиме, за попередніми оцінками, більше 1 мільйона тонн зерна.

- Скільки вже форвардних контрактів укладено і на який обсяг зерна?
- На сьогодні вже укладено форвардні контракти на поставку майже 400 тисяч тонн зерна. Причому Аграрний фонд уже перерахував аграріям близько 100 мільйонів гривень у вигляді авансових платежів.- Ви частково торкнулися питання фінансування галузі, а які цифри в цілому закладаються в бюджеті 2013 року, які механізми фінансового стимулювання аграріїв передбачаються?
- Обсяг бюджетних асигнувань безпосередньо залежить від обсягу бюджетних надходжень та пріоритетності галузі. Аграрний сектор з його 25% експорту і завданнями щодо забезпечення продовольчої безпеки - безумовний пріоритет. Але я б не прив’язувався до цифр, які, наприклад, виділяються на розвиток виробництва і зараз є предметом дискусій. Адже поряд з прямими бюджетними асигнуваннями є ще й пільги, які за обсягом перевищують державні вливання. Виробники, наприклад, акумулюють у себе ПДВ. А це без малого 13 мільярдів гривень на рік! У нас відрахування на розвиток садів і виноградників в поточному році становитимуть близько 1 мільярда гривень. Молочники акумулюють ПДВ в обсязі 2 мільярди на рік. Погодьтеся, це - значні кошти.
Повертаючись до бюджетного фінансування, скажу, що поряд з питанням, скільки потрібно грошей, виникає інше питання - куди їх спрямувати. І ось тут треба подякувати нашим великотоварним виробникам, які не претендують на бюджетне фінансування. Вони залучають кошти із зовнішніх джерел. Приватникам і фермерам - середньому класу - це поки не вдається. І в цьому сегменті ми вже другий рік поспіль впроваджуємо фінансові стимули створення сімейних ферм з виробництва свинини, яку ми досі імпортуємо, з виробництва молока, овочів і фруктів. Тому з наступного року пріоритетним у сенсі бюджетного фінансування буде створення тваринницьких ферм сімейного типу та кооперативів. Крім того, істотною статтею витрат стане покриття відсотків за кредитами і фінансування агролізингу, необхідного для технічного переоснащення села.
- Що розумієте під поняттям «кооператив»?
- Це інструмент, який дозволяє селянам значно підвищити свої доходи, а державі - вивести з-поза межі бідності великий відсоток населення. Найуспішніший приклад кооперативного руху зараз - Китай, де понад 30% населення перестали вважатися бідними за рахунок участі в кооперативах.
Чому важливо відродження кооперативів у нас? Та тому, що у нас відсутній централізований забір з подвір’я птиці, свинини, картоплі. Ось і виходить, значна частина врожаю пропадає саме через відсутність необхідної інфраструктури, непродуманої логістики, що саме собою несе тільки витрати.
Кооператив усе це виправляє. І не випадково на недавньому засіданні Ради регіонів Президент дав доручення вивчити ситуацію. Село, що уявлялося ще 5-6 років тому ледве не резервацією, повинно відчути турботу держави, відродження життя. Кооперативи та сімейні ферми дають селянинові перспективу, а споживачеві - прийнятну ціну на кінцевий продукт без шкоди для якості.
- Не так давно було ухвалено рішення продовжити мораторій на продаж землі аж до формування необхідної інфраструктури. Що означає дане формулювання, коли все-таки почнеться повноцінний продаж землі, кому її будуть продавати і яке Ваше особисте ставлення до мораторію на продаж землі?
- Це ж міф, що тільки ринок землі може залучити інвестиції в агросектор. Інвестиції і так прийдуть, коли інвестор отримає гарантії того, що інвестиція буде захищена і повернута, а одержувач інвестицій продемонструє здатність вести бізнес.
Водночас я - не прихильник затягування реформ. Земельна реформа потрібна. Інша справа, треба розуміти, що поспішні рішення можуть розкрити низку зловживань, які ми поки не відчуваємо. На щастя, історичних прикладів вистачає - від реформи Столипіна до НЕПу і загальної колективізації, що призвела у 30-ті роки до голоду, а в 60-ті - до заборони на підсобне господарство.
Завдання, поставлене Президентом зараз, звучить просто - земельну реформу треба провести, але не відібрати при цьому землю у селянина. Вважаю, тут нам був би вкрай цікавий і корисний досвід держав - нових членів Європейського Союзу, де обсяг земель в обороті обмежений кількісно, де земля продається лише громадянам окремо взятої країни, а купівля землі передбачає цілий набір вимог щодо культивації, обробки, родючості.
В Україні теж доцільно було б обмежити право на купівлю землі тільки для громадян України і тільки у певній кількості. Як пропозицію ми розглядаємо мінімальний розмір наділу на купівлю-продаж у 100 гектарів. Однак, повторюся, це предмет дискусій, так само як і механізм оренди землі. Моя думка, і я рекомендуватиму її до розгляду всім зацікавленим і відповідальним відомствам і організаціям, - обмежити термін оренди до 50 років без обмеження обсягу орендованих земель з одночасним введенням чітких критеріїв відповідальності орендаря. Таким чином, ми отримали б високий вал виробництва продукції, доходи з оренди та перспективу для розвитку села. Наприклад, у Німеччині 60% власників земельних паїв здають їх в оренду. Це не тільки не соромно, але ще й прибутково.
- Оскільки вже ми заговорили про експорт, розкажіть, яких успіхів ми досягли в цій сфері?
- Зовнішньоторговельний оборот продукції агропромислового комплексу України за 9 місяців 2012 року становитиме без малого 18 млрд. доларів США. Це - 16% всього зовнішньоторговельного обороту країни. При цьому безпосередньо експорт аграрної продукції становив 25% - 12,4 млрд. доларів, а імпорт майже вдвічі менше - 5,6 млрд. доларів або 9,2% від загального імпорту України. Позитивне сальдо - 6,8 млрд. доларів США.
Іще одна промовиста цифра - в 2012 році поставки вітчизняної продукції до Європейського Союзу вийшли на перше місце, обігнавши оборот з країнами СНД.
- А як це виглядає по товарних позиціях?
- Спостерігається зростання експорту кукурудзи - майже втричі, соняшникової олії - на 28%, пшениці - в 1,6 раза, насіння - в 1,5 раза. Обсяг експорту продукції тваринництва становив 850 млн. доларів США (7% від загального експорту сільгосппродукції), що всього на 0,5% менше минулорічного показника.
Поряд з основними традиційними ринками - Єгиптом, Іраном та Іспанією, ми стали активніше працювати на ринках Японії, Тайваню, Швейцарії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Південно-Африканської Республіки. У 2012 році почали експорт цукру до країн СНД і Сирії.
- До речі, минулого тижня з’явилася інформація про можливу поставку кукурудзи до Китаю. Про які обсяги йдеться?
- Дійсно, ми вперше за всю історію отримали офіційний дозвіл на постачання кукурудзи на китайський ринок. Нам вдалося домогтися квоти на поставку до 5 млн. тонн кукурудзи. Це велике досягнення, значний прорив в азіатському напрямку.
- Ще один вагомий аспект - торгові війни, насамперед з Росією, - сирні, молочні, м’ясні. Сьогодні наче все в порядку, але чи велика ймовірність того, що вони не повторяться з новою силою. Який вихід шукає Україна?
- Звичайно, торгові війни - не найкращий спосіб з’ясування стосунків. Але в цьому є і певний позитивний момент. Вони змушують наших виробників шукати нові ринки збуту.
На цей день тимчасові обмеження діють щодо 29 українських підприємств, у тому числі 11 - молокопереробних і 18 - м’ясопереробних. Право експорту продукції на територію Митного союзу мають 66 компаній: 16 - молокопереробних, 7 - м’ясопереробних, 8 птахофабрик, 14 - рибопереробних підприємств, 20 підприємств з виробництва кормів і кормових добавок, 1 підприємство з виробництва кишкової сировини.
Держветфітослужба України робить все необхідне, щоб дотриматись вимог. Результати будуть представлені Россільгоспнагляду до 25 листопада. Тоді ж направимо клопотання про відновлення постачань продукції українськими підприємствами в країни-члени Митного союзу.
- Напевно, одне з найпопулярніших і найгостріших питань до Вас з боку журналістів - чи буде введена заборона на експорт зернових і коли?
- Питання це гостре. З одного боку, резолюція ООН зобов’язує всі держави забезпечувати продовольчу безпеку, з іншого - наша присутність на зовнішніх ринках, що теж важливо. Так само як важлива і прибутковість наших виробників. Ми прагнемо того, щоб мінімізувати адміністративний вплив на ринкову торгівлю, навіть попри те, що нам в рамках СОТ дозволено вводити піврічне обмеження на експорт чи імпорт продукції.
Поки ми дуже динамічно експортуємо зерно. За минулі 4 місяці ми експортували 10 млн. тонн зернових. Для порівняння: у минулому році в цей же період вивезли 4,5-5 млн. тонн. Плюс в цьому році ціна - на 40% вища за минулорічну. Водночас при всій прибутковості експорту ми не можемо не реагувати на сигнали про зростання цін на хліб на внутрішньому ринку.
В Аграрному фонді у нас сьогодні близько 2 млн. тонн зерна - це великий обсяг. Ми робимо інтервенції, щоб стабілізувати ціни на внутрішньому ринку без введення заборони на експорт.
Що стосується взаєморозуміння із зернотрейдерами, то другий рік поспіль ми підписуємо з ними меморандум, згідно з яким ми кожні 15 днів разом моніторимо динаміку експорту, залишків, стану посівної. У загальному обсязі експорту пшениця на сьогодні становить 4,8 млн. тонн, при тому, що розрахунковий загальний обсяг експорту ще не перевищено (5,5 млн. тонн). Що буде далі? Будемо дивитися на те, що скаже ринок.
- Іншими словами, очікуваної до грудня заборони на експорт не буде?
- Наприкінці листопада ми проведемо нове засідання із зернотрейдерами, проаналізуємо перспективи, стан озимих і спільно ухвалимо рішення. Несподіванок не буде, неузгодженого із зернотрейдерами рішення не буде.
Очевидно, обсяг експортованої пшениці потихеньку зменшиться, і на ринок вийде кукурудза. У цьому маркетинговому році ми плануємо до експорту в загальній складності 14-15 млн. кукурудзи, при тому, що вже вивезли 3,5 млн. тонн. До слова, в поточному маркетинговому році сумарний обсяг експорту зернових може становити 22-22,5 млн. тонн.
- В парламенті зареєстровано законопроект (№11378) про основи продовольчої безпеки країни. У документі прописана норма, згідно з якою держава може використовувати інструменти тарифного регулювання з метою формування продовольчої безпеки. Ініціатором законопроекту виступає Кабмін. Чи означає це, що з його прийняттям використання квот чи інших обмежень експорту-імпорту буде законодавчо дозволено?
- Цей закон лише визначає напрямки зовнішньоекономічної політики, але не містить конкретних заходів та інструментів, прив’язаних до конкретних випадків чи умов настання загроз продбезпеки.
Використання інструментів регулювання експорту-імпорту визначається іншими законами, зокрема, законами «Про митний тариф», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”.
Отже, виходячи із ситуації, яка складатиметься на конкретному продовольчому ринку (наприклад, зерновому), уряд матиме право приймати дозволені чинним законодавством обмежувальні інструменти регулювання експорту або імпорту, які не суперечать вимогам СОТ.

Спілкувалися Леся САФРОНОВА, Микола БАБИЧ (УНІАН),
зі скороченнями.