САМЕ до такого висновку прийшли учасники «Громадської оцінки національної екологічної політики», що відбулася минулої суботи в Запоріжжі. Всеукраїнський екорух «Хортицький Форум» провів це обговорення з представниками громадських екологічних організацій Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Харківської, Одеської, Миколаївської та Київської областей. За порогами, поряд із легендарною колискою українського козацтва-островом Хортицею, звучав пристрасний голос козацьких нащадків про захист навколишнього природного середовища. Був проведений аналіз роботи управлінських державних органів України, що повинні вирішувати екологічні проблеми. А оцінка цих дій була переважно незадовільною…

За останні два роки екологічна ситуація в Україні значно погіршилася. Про це заявив «диспетчер» обговорення відомий київський еколог Сергій Федоринчик: 
Ми не можемо увесь час погіршувати довкілля, маємо перейти до його відновлення. Так роблять розвинені європейські країни. Завдання нашого руху - виявляти екологічні негаразди і оцінювати їх з точки зору українського законодавства. У кожного з них є прізвище, ім’я, по-батькові. Тобто є дані чиновника, який породив цю проблему. На жаль, часто буває так, що лише в суді можна зупинити дії проти природи. Екологічне законодавство в Україні досить якісне, проте в ньому бракує чіткого прописування механізмів. Наприклад, як саме проводити громадські слухання при розробці нормативних актів, здійсненні забудови, водних проектів тощо.
Справді, в Україні діє «Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля», затверджене наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 18 грудня 2003 року за № 168. І в ньому
п. 1. 3. зобов'язує замовника проекту рішення з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, враховувати громадську думку при ухваленні остаточного рішення. Але в деталях механізм проведення громадських слухань-що, де, коли і за чиєї участі-дійсно не прописаний. Тому й виходить, що об’їзну дорогу Дніпропетровськ – Царичанка – Кобеляки - Решетилівка за найгіршим для природи напрямком, або «дорогу смерті», як називають її жителі Петриківського району, будують на підставі громадських слухань, проведених зборами… частини петриківських держслужбовців. А у багатьох не менш гучних випадках влада навіть не утруднювала себе проведенням громадських слухань. Про них повідомив президент екологічної ради «Людина і майбутнє» Юрій Геращенко (Одеса):
- В Одеській області скорочені посади екологічних інспекторів, в т. ч. на митницях, прибирається радіаційний контроль. Через помилку при проектуванні ливневої каналізації, про які попереджали екологи, Одеса була залита власними стічними водами…
Ці випадки відомі всій Україні. А жителі сіл менше знають про те, як порушуються їхні права «… на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди», що гарантує стаття 50 Конституції України. Ось що повідомив на слуханнях Володимир Степаненко, голова Павлоградської районної громадської організації «Лелеки»:
- Село перестає володіти землею і нею розпоряджатися. За межами свого населеного пункту селяни вже позбавлені права вирішувати долю земель, це за них роблять районні чиновники. Селянину не потрібна така надмірна турбота, бо «на нашій, не своїй землі» може утворитися справжня пустеля від неправильного її використання.
Це теж величезна загроза майбутньому села, загроза для усього навколишнього середовища. Були і приклади перемоги громади у протистоянні недолугим для довкілля проектам. Так, за останні роки Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» оскаржила у судах України чимало висновків державної екологічної експертизи саме з підстав неналежного забезпечення участі громадськості в цьому процесі. Це справи щодо Миколаївського калійного терміналу, каналу Дунай-Чорне море, Ташлицької ГАЕС тощо. На жаль, є і випадки постійних системних порушень «Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля». Зокрема, це стосується численних водних проектів на Орелі.

Ось їхній перелік ще з радянських часів:
1.1962 р.- будівництво Дніпродзержинського водосховища. Оріль пущена по руслу Протовчі Від Пати (с. Катеринівка) до смт. Кіровське (61 км) з поглибленням його земснарядом. Через загрозу підтоплення повеневими орільськими водами, якого насправді немає, знищене село Заочепське Царичанського району. Занижений проектний рівень води в новому руслі, яке місцеві жителі називають каналом, знищив плавні, стекли болота і озера поблизу Шульгівки, Гречаного, Іванівки, Лобойківки й інших сіл Петриківського району. У Царичанському районі глибина Орелі зменшилася приблизно на 1 метр;
2. 1970-1981 рр. - збудований канал Дніпро-Донбас. Відсічені ліві притоки Орелі, її русло десять разів перерізане ним і спрямлене. Водоcтік суттєво зменшився, в долині річки з’явилися процеси підтоплення, а також падіння рівня грунтових вод. Поглиблене русло Заплавки біля Михайлівки Царичанського району, через це озера Бурякове, Орлове, Масляне, Хвилеве, Дацунові болота знищені.
3. Початок 1970-х р. Проекти будівництва промислових підприємств у долині Орелі. Анульовані завдяки спротиву вчених Дніпропетровського державного університету та громадськості;
4. Початок 1970-х р. Проект побудови cвинокомплексу на березі Орелі в селі Дрюківка (Могилів-2) з купанням десятків тисяч свиней у річці. Анульований завдяки зусиллям вчених ДДУ та громадськості;
5. 1985 р. Проект захисту Нехворощі Полтавської області від повеневих вод. Насипана земляна дамба вздовж селища, поглиблена протока Грякова. Поглиблення Грякової і змив дощовими водами нехворощанської греблі в русло Орелі є однією з причин, що десятки років Оріль тече по Гряковій - дренажному каналу - Заплавці.
6. 2006 р. Проект скиду очищених стічних
вод 11-го кварталу Царичанки в старицю Орелі. Змінений на вимогу громадськості;
7. 2008 р. «Покращення гідрологічного режиму Орелі на межі Полтавської та Дніпропетровської областей». Заплановане поглиблення 5,1 км давнього русла річки від Нехворощі до Шедієвого (Полтавщина). Поглиблено близько 2 км. Реалізація проекту осушить Шедієвський лиман і всі озера і болота навкруги;
8. 2009 р. «Покращення гідрологічного та санітарного станів Орелі в межах Царичанського району». Передбачалася прочистка Орелі в багатьох місцях, через що рівень води іще б понизився, а людські колодязі залишилися б сухими. Прочистка відмінена через спротив громадськості;
9. Листопад 2012 р. Протока Грякова перегороджена кам’яною греблею, ліквідований проран у дренажному каналі, річка направлена у русло попід Шедієвим. З 15 листопада до 7 грудня стоку Орелі не було, близько 8 км русла обезводнені повністю. Майже повністю знищені риба і увесь живий водний світ річки в межах Царичанського району;
10. 2012 р. Проект підживлення водами Дніпра-Донбасу Заплавки та Орелі в Магдалинівському районі. В разі його реалізації Оріль стане непридатною для купання і відпочинку.

Останнє повне тритижневе перекриття Орелі, наслідки якого видно на фото, є прикладом абсолютного ігнорування вимог згаданого «Положення…». Вочевидь, цей «проект» ніколи б не був здійснений, якби чиновники дотримувалися згаданого нормативного акту. Голова «Хортицького Форуму» Олександр Багін пообіцяв учасникам свою підтримку у розслідуванні всіх обставин цієї надзвичайної події. Через таку «діяльність» спеціальність юриста-еколога стає все більш затребуваною, що констатували учасники обговорення.

Григорій ДАВИДЕНКО.
Залишки Орелі біля Царичанки.
Фото 30 листопада 2012 року.