Доброго вам дня, шановні працівники редакції «Сільських новин»! Дозвольте подякувати за те, що ви робите для нас, селян, допомагаючи своїми порадами на сторінках цієї чудової газети. Частенько використовую надану вами інформацію у своїй роботі. Інколи в міру своїх скромних знань намагаюся і сам допомогти читачам «СН» порадами, а також насіннєвим матеріалом не надто розповсюджених у наших краях культур. Сьогодні хочу розповісти про чумизу – цінну кормову культуру.

ТРАДИЦІЙНО в Україні тваринництво завжди було в особливій пошані. Останнім часом дуже часто це єдине джерело доходів для багатьох селян. Досить гостро стоїть проблема забезпечення кормами домашньої живності. Несприятливі кліматичні умови часто зводять нанівець зусилля по заготівлі сіна. Маю на увазі цінне лугове різнотрав‘я, яке завдяки поєднанню різних видів рослин забезпечує високу поживну цінність для тваринництва. Аби знизити ризики залежності від природних умов, селяни висівають люцерну, суданку, кукурудзу тощо. Усі ці культури, звісно, мають як свої переваги, так і недоліки. Поступово з‘являються «нові» рослини, хоча точніше буде сказати, повертаються з небуття незаслужено забуті – такі, приміром, як амарант. Але цього разу поговоримо не про нього, а про чумизу (італійське просо).
Рослина ця високоросла (залежно від умов вирощування сягає 180 см), стебло тонке, добре облиствлене. Невибаглива до грунтів і дає високий урожай зеленої маси. Вирізняється високою стійкістю до посухи, що особливо важливо для вирощування в умовах степової зони. Рослини не вилягають, стійкі проти хвороб і шкідників.
В основному чумизу вирощують на зелений корм і на сіно, які охоче поїдаються різними видами домашніх тварин. Ще одна перевага на користь цієї культури – зерно. Воно м‘яке і тому вважається найкращим кормом для птиці, особливо молодняку. Зараз у домашніх господарствах пташиний молодняк здебільшого годують численними преміксами, сумішами з різних видів зерна із додаванням вітамінів, мікроелементів і ліків. Однак не завжди це допомагає зменшити падіж. А ось при годівлі чумизою молодняк птиці не хворіє, швидко розвивається. Кури раніше починають нестися. Збільшується кількість і покращується якість яєць, що у свою чергу впливає на кращий вивід пташенят.
Врожайність чумизи висока, тому розмножити культуру легко.
Висівають чумизу, коли грунт на глибині загортання насіння (3-4 см) прогріється до 10-12оС. Календарні строки сівби співпадають з кукурудзою. На сіно і зелений корм сіють суцільним рядковим способом, а на зерно – широкорядним з міжряддями 30-45 см. На зелений корм культуру можна висівати не лише у чистому вигляді, але і в суміші з бобовими травами.
Насіння починає проростати при +8оС. Молоді сходи чутливі до заморозків, але потім стають більш стійкими.
Ще одна цінна якість чумизи – надзвичайна здатність знищувати бур‘яни. По сусідству з нею виживає лише її найближчий родич – мишій. Всі інші не витримують, навіть всюдисуща берізка.
На зелений корм і сіно косять у фазі викидання суцвіть на висоті 7-8 см. Якщо скосити нижче (4-5 см), чумиза повторно не відростає. На насіння збирають при побурінні суцвіть.
Якщо хтось бажає вирощувати на своїй ділянці цю рослину і переконатися у правдивості моїх слів – надсилайте на мою адресу конверт зі зворотною адресою, в якому я безкоштовно надішлю вам насіння, щоб ви могли оцінити цю надзвичайно корисну й незаслужено забуту рослину.

З повагою і надією на добрий врожай постійний передплатник і шанувальник «Сільських новин»
Чемерис Євгеній Григорович, вул. Садова, 100, смт Покровське, Дніпропетровська область. 53600.