Поточний № 20 (1258)

24.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Незвичні способи вирощування картоплі


28.04.2011

Усі ми добре знайомі з картоплею і помідорами, вміємо їх вирощувати. Здається, нічого нового тут вже не придумаєш. Однак при бажанні ще багато цікавого можна дізнатися про вирощування цих відомих культур.
Впровадивши на практиці нестандартні технології, врожайність картоплі можна підвищити у кілька разів і відповідно - ефективність використання землі. Це питання особливо актуальне за наявності невеликої кількості посадкового матеріалу особливо цінних сортів.
Хочу розповісти читачам «Сільських новин» про вирощування картоплі за стародавніми рецептами, зокрема за методом Гюліха, випробуваним мною особисто. Результат перевершив усі сподівання.
За методом Гюліха кожній рослині відводять велику площу живлення (100x100 см). Підготовлений ґрунт маркірують. В утворені квадрати насипають перегній, з якого формують валик по колу. У центрі валика насипають купу пухкої землі, у яку саджають крупну картоплю верхом донизу - це обов’язкова вимога. До пагонів, які з’являються кільцем навколо бульби, у міру їх витягування в довжину, сапкою нагортають землю у середину кільця, внаслідок чого пагони відхиляються назовні й відходять від бульби в усі боки у вигляді променів. Коли на пагонах з‘являються перші листочки, проводять підсипання грунту, від чого в пазухах листків формуються додаткові пагони і відповідно столони. Такі операції проводять кілька разів, завдяки чому утворюється багатоярусний кущ. Якщо забезпечити його водою і живленням (кілька підживлень), ретельно і часто розпушувати ґрунт, можна одержати з куща до 16 кг бульб.
Метод Пінто. Бульби розкладають на перехресті нарізаних борозенок і злегка вдавлюють у грунт, не засипаючи. У такому стані їх залишаються 1-3 тижні. Після появи пагонів накривають землею, але не підгортають.
Такий спосіб підвищує врожай картоплі і доцільний на важких грунтах, де необхідне мілке загортання бульб, у період, вільний від заморозків. Залишені на поверхні бульби під впливом світла й повітря прив‘ялюються, завдяки чому і підвищується врожай.
Метод Михайлова. Грядку маркірують, на перехрестях роблять ямки, в які кладуть перегній, поверх нього великі бульби і присипають їх землею. Коли з’являться пагони, чотири з них залишають у вертикальному положенні, решту прив’язують до кілочків і розкладають променеподібно, присипаючи землею, а також підгортають вертикальні пагони. Завдяки цим заходам формується сильний кущ, який дає 16 і більше кілограмів бульб.
Вирощування картоплі за методом крайньої глибини посадки. Картопля може формувати врожай бульб не лише навколо кореневої системи куща, але й на підземних пагонах по всій їх довжині від посадкової бульби до поверхні ґрунту. Для різних сортів крайня глибина посадки коливається і може досягати 50-65 см. Але такою особливістю відрізняються не всі сорти. З літературних джерел відомо, що на чорноземах для сорту Вогник гранична глибина посадки становить 50 см, для Берліхінген - 65 см.
Насамперед, ретельно готують грунт. Розмічають грядки, на них родючий шар розпушують на всю його глибину. Одночасно вносять добрива. Якщо родючий розпушений шар менше 25 см, його досипають до цієї позначки. На нього розкладають пророслі бульби масою 190-200 г. з 5-6 відростками. На 1 кв.м висаджують 6 бульб. На грядках розставляють трубки висотою 55-60 см, по одній на 1 кв.м. Після чого насипають шар грунту до повної потреби. По мірі осідання його знову досипають, доводячи глибину до граничної для даного сорту. Полив проводиться через трубки щодня по 3-3,5 л/кв.м, незалежно від опадів.
Бульби формуються як у межах посадкової бульби, так і по всій довжині підземних пагонів, на яких вони значно крупніші, ніж на кореневій системі. Врожайність може складати 11-14 ц. на 100 кв.м.
Картопля під соломою. У Росії такий спосіб застосовувався ще в XIX столітті. Щоправда, не досить широко. Але з постійним успіхом.
У чистому вигляді він полягає ось у чому. На неораній (некопаній) поверхні ґрунту розкладаються на певній відстані одна від одної пророщені насіннєві бульби. Після цього зверху накриваються шаром (20-30 см) соломи, садових чи городніх залишків. І все. Ні підгортання, ні прополювання. Восени, коли кущі почнуть засихати, шар укриття знімають і збирають прямо з поверхні грунту врожай бульб. Ті, хто користувався цим способом, стверджують, що врожай набагато вищий, ніж при вирощуванні традиційним способом.
Спосіб удосконалювали. Одна з модернізацій полягає в тому, що перед укладанням насіннєвих бульб ділянку засипають торфом. Зверху все накривається шаром соломи.
Особливо перспективний даний метод для посушливих періодів. Адже у липневу спеку, коли в тіні температура піднімається до +35°С, під соломою температура не вище +19°С, тобто оптимально краща для вегетації. До того ж під соломою завжди зберігається волога.

Олександр ДІДІЧЕНКО. м. Берислав,
Херсонська область.