Поточний № 36 (1274)

17.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Нова революція на дорозі


08.09.2011

Напевно, уже всі автолюбителі чули, що законодавці вирішили всерйоз полегшити їм життя. І дійсно, нещодавно на світ з’явився Закон України від 05.07.11 р. № 3565-VI (далі - Закон № 3565), яким було внесено зміни до цілого ряду законів, які так чи інакше стосуються водіїв. Більшість норм цього Закону запрацювала з 13.08.2011 р.

Підстави керувати чужим авто
Тим, хто буде керувати не своєю машиною, більше не потрібні ні доручення, ні тимчасові реєстраційні талони з ДАІ! Такий приємний для більшості водіїв сюрприз причаївся серед змін до багатьох законів і випливає ось із чого.
По-перше. У п. 21 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про міліцію” від 20.12.90 р. № 565-XII (далі - Закон про міліцію) у співробітників міліції забрали право перевіряти у водіїв документи на право користування і керування транспортними засобами (далі - ТЗ) і подорожні листи. Тепер вони можуть цікавитися лише наявністю у шофера водійського посвідчення і техпаспорта (реєстраційного документа на ТЗ).
По-друге. Аналогічні зміни внесли і до ст. 16 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.93 р. № 3353-ХІІ (Закон про дорожній рух). І водій більше не повинен пред’являти інспекторові ДАІ “інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також подорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж”. Серед обов’язків шофера залишилося тільки пред’являти лише водійське посвідчення та реєстраційний документ на ТЗ (плюс, як правило, поліс автоцивілки і в окремих випадках ліцензійну картку на авто).
По-третє. Зі ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КоАП) вилучили покарання за те, що водій не надав інспекторові ДАІ “інші документи, що підтверджують право користування або розпоряджання транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належним чином оформлений подорожній (маршрутний) лист”.
Серед документів, на які може посилатися інспектор ДАІ, вимагаючи доручення або тимчасовий реєстраційний талон, залишилися хіба що Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.01 р. № 1306. Але це - підзаконний акт, і він не повинен суперечити законам.
З викладеного робимо висновок: щоб сісти за кермо чужої машини, досить мати водійське посвідчення і свідоцтво про реєстрацію цього авто. Багатьох таке нововведення порадує. Але є в ньому і мінуси.
Зменшення кількості обов’язкових документів у водіїв може зіграти на руку шахраям. Адже ті, навіть не підробляючи, а просто так, навмання, склавши й підписавши договір позичання, можуть легко й безпідставно заволодіти чужим ТЗ. Якщо ж підпис буде підроблений, то власник потім взагалі не матиме змоги довести, що автомобілем заволоділи без його волі.
Попередження
У жодному разі не залишайте в автомобілі документи, а особливо - свідоцтво про реєстрацію!
Тому не радимо водіям особливо радіти можливості керувати чужими автомобілями без жодного оформлення. Адже складно спрогнозувати і реакцію співробітників ДАІ на такого водія. У найгіршому випадку можна нарватися на неприємності у вигляді звинувачень у викраденні авто. Щоб уникнути непорозумінь на дорозі, рекомендуємо тим, хто збирається сісти за кермо чужої машини, все-таки озброїтися дорученням на право керування – воно допоможе зняти питання щодо правомірності використання авто.
Доручення й оренда авто - без нотаріуса
Фактично з 13.08.11 г. (коли почав діяти Закон № 3565) без послуг нотаріуса можна обійтися:
- виписуючи доручення на право користування автомобілем;
- укладаючи договір оренди авто з фізособою.
Зрозуміло, у Законі № 3565 безпосередньо цю новину ви не знайдете. “Сюрприз” прихований у змінах, непомітно внесених у ч. 4 ст. 828 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). У неї вписали кілька слів, після чого вона має такий вигляд (жирним виділено зміни):
“Договір позичання транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), у якому хоча б однієї стороною є фізична особа, укладається в письмовій формі й підлягає нотаріальному засвідченню”.
А оскільки, згідно ч. 1 ст. 245 ЦКУ доручення відбувається в такій же формі, що і правочин, то скасування обов’язкового нотаріального завірення договорів оренди авто означає, що можна не засвідчувати і доручення. Сподіваємося, даішники спокійно реагуватимуть на “саморобні” доручення. Втім, якщо ви хочете залізно убезпечити себе від будь-яких претензій інспектора, все ж таки зверніться до нотаріуса. Адже нотаріального засвідчення договору або ж доручення може зажадати будь-яка зі сторін договору (ч. 4 ст. 209 ЦКУ).
Гарантовано не обійтися без послуг нотаріуса тим водіям, хто буде оформляти так зване “генеральне” доручення на авто, що передбачає можливість передоручення. Тут нотаріального засвідчення недвозначно вимагає ч. 2 ст. 245 ЦКУ.
Подорожні (маршрутні) листи. Без них можна, але не варто
Новина про скасування подорожніх листів досить швидко поширилася в ЗМІ. Тільки ми не радимо бухгалтерам поспішати з висновками. Зміни в законодавстві загалом такі:
1. Зі ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.01. № 2344-ІІІ виключили визначення “подорожній лист”. Навіть більше, згадування про такі листи взагалі прибрали з тексту цього Закону.
2. Стаття 126 КоАП більше не дає можливості покарати водія, що не пред’явив інспекторові подорожній лист.
3. Зі ст. 128 КоАП вилучили вказівку на те, що оцінка про медогляд повинна фігурувати у подорожньому листі. Втім, штраф за відсутність медогляду залишився. Як і питання, де тепер повинні робити запис про такий щозмінний огляд.
4. В абз. 1 п. 21 ч. 1 ст. 11 Закону про міліцію міліціонерів позбавили права перевіряти у водіїв подорожні листи. Це ж зробили і у ч. 2 ст. 16 Закону про дорожній рух, виключивши зі списку обов’язків водіїв необхідність надавати подорожні листи працівникам міліції для перевірки.
Все це дає можливість стверджувати, що подорожні листи стали історією. Безперечно, доцільність скасування подорожних листів досить сумнівна. Для безпеки дорожнього руху їх існування було не надто важливим. Однак для обліку роботи транспорту, нарахування зарплати водіям, визначення витрати пального і в подібних цілях вони були необхідні бухгалтерам! Фактично бухгалтери втратили корисний первинний документ. Але повідомляємо: при необхідності такий документ на кожному підприємстві може бути введений наказом про облікову політику - ще й будь-якої зручної форми, у т.ч. самостійно розробленої.
Безумовний мінус цих змін і те, що, з одного боку, даішники продовжують контролювати проходження водіями щозмінного медичного огляду (ст. 128 КоАП), але, з іншого, альтернативного документа, за яким це можна зробити, законодавці не запропонували. На практиці до внесення ясності водіям, швидше за все, щодня будуть видавати довідки довільної форми, засвідчені підприємством і медпрацівником. Або продовжать видавати подорожні листи.
Документи на вантаж даішнику не пред’являємо
Із ч. 2 ст. 16 Закону про дорожній рух вилучили і обов’язок водіїв передавати для перевірки документи на вантаж. Разом з тим сказати, що такі документи підприємствам не потрібні, у нас язик не повернеться. Адже товарно-транспортні документи необхідні для бухгалтерського, та й податкового обліку. Втім, ясно, що інспекторам ДАІ цих документів уже надавати не будуть. Навіть якщо ті на цьому наполягатимуть.
Чи потрібно передавати водійське посвідчення до рук даішнику?
Новина про те, що водії можуть тільки демонструвати наявність прав водія, а не передавати їх до рук даішникам, вмить облетіла всю Україну. Зміни, внесені до законодавства, у цілому дійсно дають підстави так вважати: у ч. 2 ст. 16 Закону про дорожній рух просто відредагували норму, згідно з якою водій був зобов’язаний “мати при собі й на вимогу працівників міліції <...> передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні й інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом “. Зараз у цій нормі записано: “пред’являти для перевірки водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб “.
Під ці зміни відредагували і ст. 126 КоАП, яка тепер встановлює адмінштраф (від 425 до 850 грн.) саме за відсутність або непред’явлення для перевірки водійського посвідчення відповідної категорії. Цікаво і те, що “пред’являти” нібито треба й інші документи:
- реєстраційний документ на ТЗ;
- ліцензійну картку на ТЗ (якщо така необхідна);
- поліс (договір) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат “Зелена карта”).
Безумовно, у практичній роботі ДАІ все-таки спробує скорегувати тлумачення цього правила. Зрештою, міліція буде шукати в законодавстві зачіпки, які дозволять їй змусити водіїв передавати ці документи до рук.

Сергій СТРОІЧ, консультант газети “Все о бухгалтерском учете».