«Невже не знайдеться нікого?». Стаття про мого самотнього сусіда, який виховує чотирьох малолітніх доньок, була вміщена у «Сільських новинах» 4 червня ц.р. Нагадаю, що шість років тому у нього при пологах померла дружина. Доньку назвали на честь матері, яку вона ніколи не бачила.

Після публікації статті на мій телефон, який я залишила в редакції, зателефонували шестеро жінок, які були згодні створити родину з моїм сусідом. А з серйозними намірами виявилася лише пані Надія з міста Мирнограда Донецької області, у якої самої троє дівчаток. Через тиждень вона приїхала до мене, а згодом я запросила у гості свого сусіда. Виявилося, що у них багато спільного – хоча він механізатор, а вона – вихователька дитячого садочка, обидва захоплюються органічним землеробством, теплицями, садом. Вже за тиждень пані Надія була у мого сусіда зі своїми діточками. Відтак тепер у новій родині – семеро доньок.

На День Покрови, День козацтва і захисника України наші молодята поберуться – до цього часу основні сільгоспроботи, на яких задіяний глава сімейства, завершаться. Гучного застілля, звичайно, не буде. Але мене, як сваху, обов’язково запросять на торжество.

Дякую всім, хто відгукнувся на моє звернення.